3.2.3. Визначають орієнтовні питомі втрати тиску на тертя на 1 м довжини кільця по формулі:

, (3.7)

де, - частка втрат тиску на тертя, приймається для систем з природною циркуляцією рівної 0,5, для систем з штучною циркуляцією рівної 0,65;

- розрахунковий циркуляційний тиск, Па;

- сума довжин, ділянок, що розраховуються, м.

3.2.4. По заданих витратах на ділянках і по величині підбирають по номограмі (рис. 3.9) можливі діаметри труб

Для цих діаметрів при даних витратах встановлюють фактичні питомі втрати тиску на тертя 1 м довжини ділянки . Значення і відповідну цьому режиму швидкість руху води і заносять в графи 6 і 7 табл. 3.2. Визначають загальні втрати на тертя по всій довжині ділянки і результат заносять в графу 8 табл. 3.2.

Визначають втрати тиску в місцевих опорах. Спочатку встановлюють перелік місцевих опорів на кожній ділянці і залежно від діаметру приймають значення коефіцієнтів місцевих опорів по табл. 5/Л Богословський, Л 2/. Суму коефіцієнтів місцевих опорів на кожній ділянці заносять в графу 9 табл. 3.2.

Рис .3.9. Номограма для визначення діаметру трубопроводів систем опалення

Таблиця 3.2

Гідравлічний розрахунок теплопроводів

№ ділянки	Q, Вт	G кг год	L м	Дані попереднього розрахунку							Дані остаточного розрахунку
				d м	v м/с	R Па/м	Rl Па	Σξ	Z Па	Rl+Z Па	d м	v м/с	R Па/м	Rl Па	Σξ	Z Па	Rl+Z Па
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18

За швидкістю v, користуючись номограмою (рис. 3.9) визначають значення динамічного тиску, помножуючи яке на суму коефіцієнтів місцевих опорів, отримують втрати тиску в місцевих опорах на ділянці, яку розраховуємо Z, значення яких записують в графу 10 табл. 3.2. Знаючи l і Z на кожній ділянці, визначають сумарні втрати тиску на всіх ділянках циркуляційного кільця системи _I.

3.2.5. Виконуємо перевірку правильності підбору діаметрів трубопроводу

Якщо ця умова при попередньому підборі діаметрів ділянок не виконується, необхідно на деяких ділянках змінити діаметри.

4. Розрахунок поверхні опалювальних приладів

При виборі вигляду і типу опалювального приладу беруться до уваги призначення архітектурно-технологічне вирішення приміщення, місце і тривалість перебування в ньому людей, вид системи опалення, техніко-економічні і санітарно-гігієнічні показання приладу.

У контрольній роботі в приміщеннях встановлюють чавунні радіатори типу М-140, М-140-АО.

Опалення сходових кліток здійснюється нагрівальними приладами типу конвектор “Акорд” або ж рециркуляційними повітронагрівачами.

4.1. Розрахунок поверхні нагріву радіаторів типу М-140 і М-140-АО

4.1.1. Визначаємо теплове навантаження на стояк, Вт:

(4.1)

де, - теплове навантаження на I-й, II-й та i-ий прилад відповідно, Вт.

4.1.2. Витрата води в стояку, кг/год

(4.2)

де, =4,19 - питома теплоємність води, кДж/кг·ºС;

- температура теплоносія в подаючій магістралі,·ºС;

- температура теплоносія в зворотній магістралі,·ºС.

4.1.3. Температура на вході (виході) з приладів, ºС

(4.3)

де, =4,19 - питома теплоємність води, кДж/кг·ºС;

4.1.4. Температура теплоносія в приладі,·ºС

(4.4)

4.1.5. Температурний натиск, ºС.

(4.5)

де, - розрахункова температура внутрішнього повітря, ºС.

4.1.6. Тепловіддача 1 екм нагрівального приладу, Вт/екм

Для даного типу приладів дозволяється користуватися спрощеною залежністю у разі відкритої установки приладу біля зовнішньої стіни при односторонньому приєднанні до стояка. Тепловіддача 1 екм чавунних радіаторів розраховується по формулі:

(4.6)

4.1.7. Площа необхідної тепловіддаючої поверхні нагрівального приладу, екм:

(4.7)

де, - поправний коефіцієнт, що враховує пониження температури води в наслідку її охолодження в трубопроводах системи, прийняти рівним =1;

- поправний коефіцієнт, що враховує спосіб підведення теплоносія до нагрівального приладу і зміну тепловіддачі залежно від відносної витрати води через прилад прийняти рівним ;

- поправний коефіцієнт для радіаторів, що приймається при числі секцій:

до 5 – 0,95	от 10 до 20 – 1,05
от 5 до 10 – 1,0	більше 20 – 1,1

- поправний коефіцієнт, що враховує спосіб установки нагрівального приладу і всякого роду укриття, прийняти рівним =1

- поверхня нагріву труб, прокладених в приміщенні. Спрощено при русі теплоносія знизу-вгору приймається при:

d=15 мм – 0,46 екм

d=20 мм – 0,4 екм

при русі теплоносія зверху-вниз для:

d=15 мм – 0,4 екм

d=20 мм – 0,49 екм

4.1.8. Кількість секцій в кожному нагрівальному приладі:

(4.8)

де, - поверхня однієї секції, екм, рівна:

=0,31 екм – для радіаторів М-140

=0,35 екм – для радіаторів М-140-АО

Число секцій в приладі округляють до цілих у велику сторону.