
- •Тема 10. Поняття, сутність та цінність права
- •1. Виникнення та історичний розвиток права.
- •1.1. Основні причини та умови виникнення права.
- •1.2. Трансформація соціальних регуляторів поведінки первісного суспільства в право.
- •1.3. Теорії (концепції) виникнення права.
- •1.4. Історичні типи права.
- •1.5. Основні юридичні джерела формування права у народів світу.
- •2. Основні концепції права та підходи до праворозуміння.
- •3. Поняття, сутність та соціальне призначення права.
- •3.1. Поняття права. Сутнісні ознаки права.
- •3.2. Співвідношення права і закону.
- •3.3. Сутність права.
- •3.4. Соціальне призначення права.
3.4. Соціальне призначення права.
У юридичній літературі категорія «соціальне призначення права» вживається у декількох значеннях: наприклад, для характеристики історичної місії права, тобто оцінки значення права стосовно його минулого і майбутнього. Під соціальним призначенням права іноді розуміють його економічні, політичні, ідеологічні та інші завдання. Можна розглядати його з точки зору кінцевих соціальних результатів, тобто в аспекті тих досягнень в соціальних відносинах, які обумовлені реалізацією правових норм.
У цьому зв'язку можна вважати, що право має своїм соціальним призначенням закріплення важливих, необхідних відносин, викорінення негативних явищ у житті суспільства, забезпечення нормальних умов для розвитку певних відносин і створення умов для сприятливого розвитку нових, прогресивніших видів суспільних відносин.
Призначення права вирішувати самостійно соціальні завдання є найважливішим моментом поняття «соціальне призначення права». За цією ознакою можна відрізнити дану категорію від близьких до неї за змістом понять (таких, як завдання, роль, функція права тощо).
4.
Право тісно пов'язане з державою. Вони одночасно виникають і паралельно розвиваються. Саме держава створює, змінює і скасовує правові норми, організовує їх виконання, забезпечує і охороняє від порушень з допомогою свого примусового апарату. З іншого боку, право впорядковує діяльність державного апарату, обмежує сваволю чиновників, забезпечує цивілізовані взаємини між особистістю і державою, панування закону в суспільстві. Функції держави, його управлінська діяльність не можуть здійснюватися поза і незалежно від закону.