12.3.3. Комітети Верховної Ради України (профільні комітети)

Усі народні депутати працюють у комітетах за своєю фа­ховою приналежністю. Вони пишуть заяви про бажання пра­цювати в тому чи іншому комітеті, враховуючи рекомендації фракцій, до яких вони належать. Склад комітетів затверджу­ється сесією ВР України. Народні депутати можуть перейти до іншого комітету тільки за власною заявою і рішенням ВР України.

Комітети ВР України утворюють підкомітети для роботи над законопроектами певного напряму. ВР України формує за необхідності слідчі та контрольні комісії для розгляду питань, пов'язаних з діяльністю урядових структур, організацій і підприємств.

Діяльність комітетів Верховної Ради регулюється Регламентом Верховної Ради (було введено в дію Постановою Верховної Ради України № 130/94-ВР від 27 липня 1994 р.)^49Х та Законом України від 4 квітня 1995 р. № 116/95-ВР "Про комітети Верховної Ради України"⁴⁹².

Відповідно до регламенту Верховної Ради (cm. 4.4.2) "депутат має право і повинен бути членом лише однієї постійної комісії".

Відповідно до постанови ВР України "Про структуру Верхо­вної Ради України" від 3 липня 1997 р. апарат ВР України станов­лять: Секретаріат Верховної Ради України (до якого входять загальний секретаріат, секретаріати комітетів ВР України та секретаріати Голови ВР України і його заступники); Управління справами ВР України; Інститут законодавства ВР України; Видавництво ВР України (Парламентське видавництво).

Очолює апарат Верховної Ради керівник апарату ВР Украї­ни, який вона призначає та звільняє з посади за поданням безпосередньо Голови ВР України, Керівник апарату є одно­часно керівником Секретаріату ВР України, який має статус юридичної особи.

Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 35. — Ст. 339. Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 19. — Ст. 134.

417

Розділ 12. Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади...

12.3.4. Тимчасові спеціальні комісії та тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України

Верховна Рада може прийняти рішення про утворення тим­часової спеціальної комісії на правах головного комітету для підготовки і попереднього розгляду, доопрацювання проектів законів та інших актів.

До складу Тимчасової спеціальної комісії входять народні депутати, які дали на це згоду. Кількісний склад цієї комісії формується з урахуванням принципу пропорційного представ­ництва депутатських фракцій.

Пропозиції щодо кількісного та персонального складу тимчасової спеціальної комісії подають депутатські фракції. У складі тимчасової спеціальної комісії може бути представлено не менш як по одному народному депутату від кожної депу­татської фракції. Якщо депутатська фракція не запропонувала представників для роботи в тимчасовій спеціальній комісії, то комісія створюється без участі представників цієї депутатської фракції.

Про утворення тимчасової спеціальної комісії Верховна Рада приймає постанову, в якій визначає:

1. назву тимчасової спеціальної комісії;

2. мету, завдання і коло питань, для підготовки і попере­днього розгляду яких утворюється тимчасова спеціальна комісія;

3. кількісний і персональний склад тимчасової спеціальної комісії, голову тимчасової спеціальної комісії та заступ­ника голови;

4. термін діяльності тимчасової спеціальної комісії (на за­здалегідь визначений час або на час виконання відпо­відної роботи);

5. термін звіту тимчасової спеціальної комісії про викона­ну роботу, який не перевищує шести місяців від дня її утворення;

6. заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, інфор­маційного, організаційного забезпечення роботи тим­часової спеціальної комісії.

На посаду голови тимчасової спеціальної комісії не може бути обраний голова комітету. Народний депутат за погоджен-

418

12.3. Структура Верховної Ради України

ням з відповідною депутатською фракцією може бути одно­часно членом одного комітету і тимчасової спеціальної комісії. Секретаря тимчасової спеціальної комісії обирають на першо­му засіданні тимчасової спеціальної комісії зі складу її членів. Голова тимчасової спеціальної комісії, заступник голови та секретар комісії не можуть бути членами однієї депутатської фракції. Строк повноважень тимчасової спеціальної комісії не може перевищувати одного року від дня її утворення.

Тимчасова спеціальна комісія утворюється на визначений Вер­ховною Радою термін. У визначений термін, але не пізніш як че­рез шість місяців від дня її утворення, тимчасова спеціальна комі­сія подає до Верховної Ради письмовий звіт про виконану роботу, а також підготовлені народними депутатами — члена­ми цієї комісії відповідні проекти актів Верховної Ради та інші матеріали, які надаються народним депутатам. Після обговорення результатів роботи тимчасової спеціальної комісії у відповідних комітетах та на пленарному засіданні Верховна Рада прийхмає рішення щодо завершення роботи такої комісії або доручає їй продовжити роботу і визначає для цього термін її діяльності.

Повноваження тимчасової спеціальної комісії вважаються припиненими у разі:

1. прийняття Верховною Радою закону, постанови або ін­шого акта, для підготовки якого створено цю тимчасову спеціальну комісію;

2. припинення повноважень Верховної Ради, якою утво­рено цю тимчасову спеціальну комісію.

Верховна Рада відповідно до ч. З ст. 89 Конституції України може утворювати тимчасові слідчі комісії. Питання про утво­рення тимчасової слідчої комісії включене до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради без голосування.

Порядок утворення, вимоги до персонального складу тим­часової слідчої комісії визначені в порядку, передбаченому для утворення тимчасової спеціальної комісії, крім особливостей, встановлених цією статтею.

До складу тимчасової слідчої комісії не може входити на­родний депутат, який:

1) є родичем або свояком посадової, службової особи, яка працює в державному органі, органі місцевого

419

Розділ 12. Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади...

самоврядування, на підприємстві, в установі, організації чи особи, яка входить до керівного органу об'єднання громадян, щодо яких згідно із завданням повинно проводитися розслідування тимчасовою слідчою комі­сією, або посадової, службової особи, щодо якої повинно проводитися зазначене розслідування;

2. має самостійні або через членів сім'ї майнові цивільно-правові інтереси в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації, об'єднанні громадян, щодо яких згідно із завданням по­винно проводитися розслідування тимчасовою слідчою комісією;

3. був або є учасником судового процесу, в якому учасником були або є державний орган, орган місцевого самовряду­вання, підприємство, установа, організація, їх посадові, службові особи, а також об'єднання громадян, окремі громадяни, щодо яких згідно із завданням повинно про­водитися розслідування тимчасовою слідчою комісією;

4. до набуття повноважень народного депутата брав участь у ревізії, аудиторській чи іншій перевірці, результати якої стали підставою для створення тимчасової слідчої комісії.

Народний депутат, кандидатура якого запропонована де­путатською фракцією до складу тимчасової слідчої комісії, зобов'язаний повідомити Верховну Раду про неможливість брати участь у роботі тимчасової слідчої комісії за наявності передбачених Регламентом Верховної Ради підстав.

Секретаря тимчасової слідчої комісії обирають на першо­му засіданні тимчасової слідчої комісії серед її членів шляхом таємного або відкритого голосування більшістю народних де­путатів від складу тимчасової слідчої комісії, затвердженого Верховною Радою.

Народний депутат за погодженням із відповідною депу­татською фракцією може бути обраний членом лише однієї тимчасової слідчої комісії.

У разі ненадання тимчасовою слідчою комісією звіту Верховній Раді у визначений Верховною Радою термін повноваження такої комісії вважається припиненим від

420

12.3. Структура Верховної Ради України

наступного дня після дня закінчення терміну подання тимчасо­вою слідчою комісією звіту, про що оголошує Голова ВР України на пленарному засіданні.

Результати розслідування тимчасова слідча комісія викладає в письмовому звіті, який повинен містити висновки і пропо­зиції про:

1. факти й обставини, які стали підставами для проведення розслідування;

2. відомості чи обставини, з'ясовані тимчасовою слідчою комісією, і докази, якими це підтверджується;

3. відомості чи обставини, що не підтвердилися;

4. факти й обставини, які не були перевірені, і причини цього.

У пропозиціях тимчасової слідчої комісії зазначено, як ма­ють бути використані висновки тимчасової слідчої комісії в разі прийняття Верховною Радою рішення щодо них. Пропозиції тимчасової слідчої комісії викладають у проекті постанови чи іншого акта Верховної Ради і вносять на розгляд Верховної Ради народні депутати — члени тимчасової слідчої комісії.

За результатами розгляду висновків і пропозицій тимчасової слідчої комісії Верховна Рада може прийняти такі рішення:

1. взяти до відома висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії;

2. припинити повноваження тимчасової слідчої комісії;

3. продовжити роботу тимчасової слідчої комісії на визна­чений Верховною Радою строк, але не більше одного року від дня її утворення.

При розгляді висновків і пропозицій тимчасової слідчої ко­місії Верховна Рада у разі необхідності вирішує питання щодо:

1. спрямування матеріалів тимчасової слідчої комісії до Генеральної прокуратури України для їх вивчення та відповідного реагування;

2. спрямування висновків тимчасової слідчої комісії Пре­зидентові, Прем'єр-міністрові України;

3. спрямування висновків тимчасової слідчої комісії для реагування відповідному державному органу, органу місцевого самоврядування чи посадовій особі згідно із Законом;

421

Розділ 12. Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади...

4) публікації висновків тимчасової слідчої комісії в газеті "Голос України".

Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії не є вирі­шальними для слідства і суду. Повноваження тимчасової слідчої комісії припиняються:

1. одночасно з прийняттям Верховною Радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії;

2. у разі ненадання тимчасовою слідчою комісією звіту Верховній Раді у визначений Верховною Радою термін (ч. 8 ст. 82 цього Регламенту);

3. у разі припинення повноважень Верховної Ради від­повідного скликання, якою утворено тимчасову слідчу комісію.

Верховна Рада заслуховує звіт про діяльність тимчасової слідчої комісії у будь-який час не пізніше визначеного терміну для її діяльності або на вимогу тимчасової слідчої комісії раніше цього терміну, але не більше двох разів за весь строк її діяльності.

12.4. Конституційна реформа та реорганізація повноважень органів державної влади в Україні

Якщо характеризувати новели конституційного законо­давства, прийняті Законом України від 08.12.2004 р., можна зробити певні висновки.

По-перше, зміна виборчої системи на пропорційну органічно вплинула не лише на формування нової структури парламенту але й на конституційно-правовий статус народних депутатів. Зокрема ст. 81 передбачає більш розширений перелік підстав дострокового припинення повноважень народного депутата. Дано більш розширене тлумачення поняття "несумісності депутатського мандата" та введено положення про те, що повноваження депутата припиняються у випадку, якщо протягом двадцяти днів від дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто (п. 5 ст. 81).

422

12.4. Конституційна реформа та реорганізація повноважень...

Відтепер народні депутати не можуть мати іншого представни­цького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачу­вані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Та все ж таки за депутатами закріплена можливість цілком законно перебувати на іншій посаді до двадцяти днів. У ч. З ст. 78 передбачено, що у разі виникнення обставин, котрі порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат у двадцятиденний строк від дня виникнення таких обставин припиняє свою діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата. Практичні працівники стверджують той факт, що, входячи до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації навіть на такий короткий термін, депутат може суттєво вплинути на "їхню діяльність шляхом вирішення кадрових питань. А далі буде "так, як має бути".

Підставою дострокового припинення повноважень народ­ного депутата є його невходження до складу депутатської фрак­ції або вихід із складу такої фракції (п. 6 cm. 81).

Тому у ВР України за результатами виборів і на підста­ві узгодження політичних позицій має формуватися коаліція депутатських фракцій, до складу якої належатиме більшість народних депутатів від конституційного складу ВР України. Пе­редбачається, що такий орган має бути сформований протягом одного місяця від дня відкриття першого засідання ВР України, що проводяться після чергових або позачергових виборів ВР України, або протягом місяця від дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у ВР України. Коаліція депутат­ських фракцій у ВР України має вносити пропозиції Прези­дентові України щодо кандидатури Прем'єр-міністра України та перелік кандидатур до складу KM України.

Депутатська фракція у ВР України, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу ВР України, має права коаліції депутатських фракцій у ВР України.

По-друге, у Конституцію України заклали чотири різні про­цесуальні порядки припинення повноважень народного депу-

423

Розділ 12. Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади...

тата. Перший — шляхом прийняття Постанови Верховної Ради (за особистою заявою, припинення громадянства або виїзд на постійне місце проживання за межі України). Другий — через прийняття судового рішення (набрання законної сили обвину­вальним вироком щодо нього; визнання його судом недієздат­ним або безвісно відсутнім; якщо протягом двадцяти днів від дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто). Третій — видача свідоцтва про смерть. Найбільш дискусійною новелою виявися четвертий шлях — рішення вищого керівного органу відповід­ної політичної партії (виборчого блоку політичних партій). Таке рішення приймається у разі невходження народного депутата, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата зі складу такої фракції. Поява такої новели свідчить по те, що рішення партійного органу може розглядатись як санкція в конституційному праві.

По-третє, до новел цього Закону закладено низку положень процедурного характеру, що суттєво вплинуть не лише на порядок роботи ВР України але й на якість прийнятих політичних та правових актів:

• строк повноважень Верховної Ради України збільшений до п'яти років (ч. 5 cm. 76);

• у разі оголошення указу Президента України про вве­дення воєнного чи надзвичайного стану в окремих міс­цевостях України ВР України збирається на засідання у дводенний строк без скликання (ч. З cm. 83);

• якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий ВР України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. У разі, якщо Президент України не підписав такий Закон, його невідкладно офіційно оприлюднює Голова ВР України і опубліковують за його підписом (ч. 4 cm. 94);

424

12.4. Конституційна реформа та реорганізація повноважень...

• ВР України за пропозицією Президента України може розглянути питання про відповідальність KM України та прийняти резолюцію недовіри KM України більшістю від конституційного складу ВР України (ч. 1 ст. 87);

• питання про відповідальність KM України ВР України не може розглядати протягом останньої сесії ВР України (ч. 2 ст. 87);

• Президент України має право достроково припинити повноваження ВР України, якщо протягом одного місяця у ВР України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до ст. 83 цієї Конституції та протягом шістдесяти днів після відставки KM України не сформовано персональний склад KM України. Таке рішення приймає Президент України після консультацій з Головою ВР України, його заступниками та головами депутатських фракцій у ВР України. Повноваження ВР України, яка обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень ВР України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року від дня її обрання. Президент України не може достроково припи­нити повноваження ВР України за останні шість місяців строку повноважень ВР України або президентських повноважень (ст. 90).

По четверте, суттєво новими стають відносини Глави держави і Парламенту згідно зі ст. 112 Конституції: у разі дострокового припинення повноважень Президента України виконання його обов'язків на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову ВР України (а не на Прем'єр-міністра, як було досьогодні).

KM як вищий орган у системі органів виконавчої влади стає відповідальним перед Президентом України і ВР України, підконтрольним і підзвітним ВР України у межах, передбачених Конституцією (ст. 113). Розширюються повноваження, а, отже, зростає самостійність КМ у системі центральної влади і поряд з Президентом України і Прем'єр-міністр виступає перед Верховною Радою з поданням про призначення членів

14 7-180

425

Розділ 12. Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади...

уряду (п. 12 ст. 85 Конституції України). KM України (а не Президент) утворює, реорганізує та ліквідує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу KM України (п.п. 9^і, 9² cm. 116 Конституції України). Важливим моментом є те, що керівники таких впливових органів як ДПА України, Державної митної служби, Державної прикордонної адміністрації тощо, будуть тепер призначатись KM України. Раніше ці органи формувалися Президентом України. Президент України тепер не скасовує, а зупиняє дію актів KM України на підставі невідповідності Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх неконституційності (п. 15 cm. 106 Конституції України).

Проглядається тенденція посилення ролі контрольних функцій Парламенту, в тому числі і за посередництвом системи створюваних ВР України з числа народних депутатів комітетів, причому Верховна Рада обирає не лише голів, як було раніше, а й перших заступників, заступників голів та секретарів цих комітетів (cm. 89 Конституції України). І оскільки здійснення контрольних повноважень Парламенту оформляється шля­хом схвалення постанов, у змінах Конституції (cm. 113) зазнача­ється, що KM України у своїй діяльності керується не тільки Конституцією та законами, а й постановами ВР України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Рівно відзначимо, що в майбутньому ВР України через утворювану нею Рахункову палату здійснюватиме контроль не лише за використанням (як було до цього), але і за надходженням коштів до Державного бюджету України (cm. 98 Конституції України).

Зміцнюються позиції ВР України і при реалізації нею основної функції — законодавчої. Зокрема, як відзначалося у разі, якщо Президент України не підписав Закон, прийнятий Парламентом не менш як двома третинами від її конституційного складу під час повторного розгляду його, такий закон невідкладно офіційно оприлюднюється Головою ВР України і опубліковується за його підписом (cm. 94 Конституції України), Президенту України вже

426

12.4. Конституційна реформа та реорганізація повноважень...

не надається право на вето щодо прийнятих ВР України зако­нів про внесення змін до Конституції України (п. ЗО cm. 106 Конституції Україна).

Певну дискусію може викликати факт зменшення кола суб'єктів законодавчої ініціативи. Відповідно до новел ст. 93 Закону Національний Банк України втратив таке право. Такий розвиток подій не слід драматизувати. Як свідчить статистика, цим правом НБУ не так часто користувався.

Конституційна новелізація, як ми вважаємо, спрямова­на на пошуки адекватно до реалій сьогодення оптимальної функціонально-компетенційної цілісності центральних органів державної влади, формулювання найбільш доцільної системи стримувань і противаг окремих гілок влади в Україні.

На нашу думку, навіть зазначене підтверджує те, що процес трансформації президентсько-парламентської форми правління до парламентсько-президентської моделі триває.

427