12.2. Парламент та парламентаризм...

За Конституцією УРСР 1978 р. законодавча влада в державі належала Верховній Раді, яка збиралася двічі на рік на короткочас­ні сесії. Відповідно до Конституції УРСР Верховна Рада УРСР наділялась повноваженнями вищого органу державної влади. Одночасно вона виконувала функції як загальнодержавного представницького органу. Законодавча функція цього органу значно обмежувалась Верховною Радою СРСР. Верховна Рада УРСР фактично дублювала закони СРСР, які насамперед узгоджувалися в ЦК КПРС. До того ж законодавчими функціями була наділена також Президія Верховної Ради УРСР, указами якої можна було вносити зміни до законів.

Справжня законодавча діяльність в Україні розпочалася з Верховної Ради 12-го скликання, перше засідання якої від­крилося 15 травня 1990 р. Вона була обрана на підставі нового тоді Закону УРСР від 27 жовтня 1989 р. № 8304-ХІ "Про ви­бори народних депутатів в Українській РСР"⁴⁸² та чинної тоді Конституції Української РСР (20 квітня 1978 p.).

Проголосивши Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада УРСР визначила, що "державна влада в Республіці здійснюється за принципом розподілу на законодавчу, виконавчу та судову". Проте ні в Декларації, ні в Конституції УРСР (20.04.1978 p.), яка діяла на той час, нічого не було зазначено щодо специфіки утворення Верховної Ради та здійснення покладених на неї законодавчих та виконавчих функцій. Відсутність таких положень зумовила появу хвилі бурхливих дебатів. Предметом спору стало питання застосування тієї чи іншої виборчої системи в Україні, а надалі питання назви, структури, повноважень та механізму гарантій діяльності парламенту в Україні.

У ст. 78 Конституції 1978 р. було передбачено, що ВР України, як і ВР АР Крим, та місцеві Ради народних депутатів — обласні, районні, районні в містах, селищні та сільські Ради народних депутатів — становлять єдину систему представницьких органів державної влади. Отже, конституційно-правовий статус ВР України як представницького органу публічної влади в Україні

Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1989. — № 45 (дода­ток). - Ст. 626.

401

Розділ 12. Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади...

був визначений ще до прийняття Декларації про державний суверенітет України. Проте виконання нею функціональних завдань як органу законодавчої влади юридично було оформлено лише із внесенням відповідних змін до Конституції УРСР.

Напередодні прийняття Конституції України парламентом прийнято Закон "Про назву, структуру і кількісний склад пар­ламенту України"⁴⁸³. Цим законодавчим актом було внесено ясність у стан справ, що виникли з огляду на вибори народних депутатів України у 1994 р.

Зазначимо, що на той час в українських політичних колах не було єдиної думки щодо подальшої долі конституційно-пра­вового статусу ВР України.

У той час на розгляд ВР України було запропоновано низку законопроектів, які мали б кардинально змінити конституцій­но-правову природу українського парламенту.

У ст. 1 Закону України від 7 жовтня 1993 р. № 3488-ХІІ "Про назву, структуру і кількісний склад парламенту України" було передбачено, що "органом законодавчої влади України є Верховна Рада України"⁴⁸⁴.

З прийняттям цього Закону визначено правову норму, яка передбачила, що ВР України складається із 450 народних де­путатів України, яких обирає безпосередньо народ терміном на чотири роки і які працюють на постійній основі. Народним депутатом може бути громадянин України, що має право голо­су, не молодший 25 років на день виборів, постійно проживає на території України. Зазначимо, що до цього Верховну Раду УРСР обирали строком на п'ять років, а народним депутатом міг стати громадянин, який досягнув 18 років.

Найяскравішою спробою зміни статусу ВР України став напрацьований конституційний проект у редакції від 24 лютого 1996 р., схвалений Конституційною комісією 11 березня 1996 р.⁴⁸⁵ У розділі IV цього проекту була запропоновано дво­палатну структуру українського законодавчого органу. Як

Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 9. — Ст. 58.

Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 42. — Ст. 395.

Конституція України. Проект у ред. від 24.02.1996 р. схвалений Конституційною комісією 11.03.1996 р. УПФ. - К., 1996.

402