1.3. Конституційно-правова відповідальність

громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта вибор­чого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референ­думу, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референду­му, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень, поєднані з підкупом, обманом або примушуванням, караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років. Ті самі діяння, поєднані із застосуванням насильства, знищенням чи пошкодженням майна, погрозою застосування насильства або знищення чи пошкодження майна, або іншим способом, караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років. Діяння, передбачені частинами першою або другою ст. 157 ККУ, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом вибор-чої комісії чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища, караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років. Втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом, вчинене шляхом незаконної вимоги чи вказівки з метою вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму, карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років¹⁴.

Але конституційне право вміщує і власні засоби забез­печення своїх приписів. Йдеться про конституційно-правову

Кримінальний кодекс України.

23

Розділ 1. Конституційне право України як галузь права...

відповідальність як самостійний вид юридичної відповідаль­ності. Конституційно-правова відповідальність — особливий вид юридичної відповідальності, що має складний політико-правовий характер, настає унаслідок конституційного делікту (правопорушення) і виражається у негативних наслідках для суб'єкта конституційного правопорушення¹⁵.

Як один із видів юридичної відповідальності, для конститу­ційно-правової відповідальності властиві такі загальні ознаки, які виділяють юридичну відповідальність серед інших соціаль­них явищ. Вона, як і будь-яка інша юридична відповідальність, є мірою державного примусу, що ґрунтується на юридичному та суспільному осуді правопорушення і що виражається у вста­новленні для правопорушника певних негативних наслідків.

Конституційно-правова відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, містить елементи покарання, що розглядаються як настання несприятливих для правопоруш­ника наслідків за порушення норм конституційного права. Це покарання завжди має державно-владну, примусову природу. Особливість цього виду відповідальності полягає у відсутнос­ті таких заходів державного примусу, як конфіскація майна, штраф, позбавлення спеціального права, арешт, громадські роботи тощо.

Водночас конституційно-правова відповідальність — це не лише покарання за порушення правових норм. Тут особливе місце займає правовідновлювальна функція. Проте, якщо в цивільному праві відновлення виражається у поверненні до попереднього стану, відшкодуванні (компенсації) нанесених збитків, то в конституційному праві воно пов'язане з усунен­ням порушень закону та вживанням заходів із забезпечення нормального функціонування державного апарату, діяльності депутатів, посадових осіб, здійсненню конституційних прав, свобод і обов'язків громадян.

Головною функцією конституційно-правової відповідаль­ності є захист Конституції України, тобто забезпечення ста­більності конституційного ладу.

¹⁵ Тодыка Ю.Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики. — Харьков, 2000. - С. 188-189.

24