
- •Рецензенти:
- •Передмова
- •1.1. Конституційне право України як провідна галузь права...
- •1.1. Конституційне право України як провідна галузь права...
- •1.2. Норми конституційного права України (особливості, класифікація)
- •1.3. Конституційно-правова відповідальність
- •1.3. Конституційно-правова відповідальність
- •1.3. Конституційно-правова відповідальність
- •1.3. Конституційно-правова відповідальність
- •1.3. Конституційно-правова відповідальність
- •1.3. Конституційно-правова відповідальність
- •1.3. Конституційно-правова відповідальність
- •1.4. Інститути конституційного права України. Система галузі та науки конституційного права України
- •4,3.1. Теоретичні засади формування суверенітету України
- •4.3.2. Україна - демократична правова держава
- •5.3. Поняття громадянства України
- •5.3. Поняття громадянства України
- •5.3. Поняття громадянства України
- •5.3. Поняття громадянства України
- •5.4. Принципи громадянства України
- •5.4. Принципи громадянства України
- •5.5. Набуття громадянства України
- •5.5. Набуття громадянства України
- •5.5. Набуття громадянства України
- •5.5. Набуття громадянства України
- •5.5. Набуття громадянства України
- •5.5. Набуття громадянства України
- •5.6. Припинення громадянства України
- •Розділ б
- •6.2.1. Право на життя та на повагу своєї гідності
- •6.2.2. Свобода пересування
- •6.2.3. Право громадян на судовий захист, справедливий, неупереджений суд та правову допомогу
- •6,2.4. Право на особисту недоторканність, повагу до гідності людини та свободу від катувань
- •6.3.1. Конституційні виборчі права громадян та право брати участь в управлінні державними справами
- •6.3.2. Право на інформацію. Свобода слова, думки, вільного вираження поглядів
- •6.3.3. Право на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб
- •6.3.4. Право на свободу об'єднання
- •6.4.1. Право на працю
- •6.4.2. Право на підприємницьку діяльність
- •6.4.3. Право на освіту
- •6.4.4. Право на охорону здоров'я та медичну допомогу
- •6.4.5. Право на безпечне довкілля для життя і здоров'я людини
- •7.2Л. Конституційно-правовий зміст поняття "регіон"
- •7.2.2. Конституційно-правовий зміст поняття "автономна республіка"
- •7.2.3. Конституційно-правовий статус "області" та "району"
- •7.2.4. Конституційно-правовий статус "міста", "району в місті", ''села", "селища"
- •9.1. Поняття та види автономії...
- •9.2. Конституційно-правові проблеми відновлення Автономної Республіки Крим
- •9,4. Верховна Рада та Рада Міністрів ар Крим
- •10.1. Поняття і система органів державної влади в Україні
- •10.3. Поняття та види виборів
- •10.3. Поняття та види виборів
- •10.3. Поняття та види виборів
- •10.4. Поняття референдуму
- •10.4. Поняття референдуму
- •10.5. Види референдумів
- •10.5. Види референдумів
- •10.5. Види референдумів
- •11.1,1. Глава держави - особа, яка здійснює функції вищої публічної влади
- •11.1.2. Представницький мандат Глави держави -Президента України
- •11.1.3. Президент України - Голова Ради національної безпеки та оборони України
- •11.1.4 Президент України - Верховний
- •11.4.1. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим
- •11.4.2. Постійний представник Президента України у Верховній Раді України
- •11.4.3. Постійний представник Президента України у Кабінеті Міністрів України
- •11.4.4. Постійний представник Президента України у Конституційному Суді України
- •11.4.5. Постійний представник Президента України на Чорнобильській аес
- •12.1.1. Верховна Рада України - представницький орган
- •12.1.2. Верховна Рада України - законодавчий орган
- •12.2. Парламент та парламентаризм...
- •12.2. Парламент та парламентаризм...
- •12.2. Парламент та парламентаризм...
- •12.2. Парламент та парламентаризм...
- •12.3.1. Парламентська фракція
- •12.3.2. Голова Верховної Ради України.
- •12.3.3. Комітети Верховної Ради України (профільні комітети)
- •12.3.4. Тимчасові спеціальні комісії та тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України
- •Розділ 13
- •13.1. Поняття місцевого самоврядування
- •13.3.2. Правовий статус сільського, селищного, міського голови
- •13.3.3. Повноваження місцевого самоврядування регіонального рівня
- •13.3.4. Організаційно-правові форми реалізації
- •13.5. Гарантії місцевого самоврядування і
1.3. Конституційно-правова відповідальність
норма конституційного права нетотожна статті конституційного нормативно-правового акта. Одна конституційна норма може бути об'єктивованою у кількох статтях. Водночас одна стаття може вміщувати декілька конституційно-правових норм {ст. 20 Конституції України)1'12.
1.3. Конституційно-правова відповідальність
Небеззастережними є висловлювані інколи в літературі думки, що норми конституційного права не мають санкцій, а охороняються у разі їхнього порушення санкціями інших галузей права (кримінального, адміністративного та ін.). Звичайно, оскільки для конституційно-правових норм властивою є підвищений ступінь охорони їх з боку держави, приписи інших галузей права передбачають юридичну відповідальність у разі порушення норм конституційного права. Зокрема, однією з гарантій реального здійснення вільного волевиявлення народу є встановлена законом юридична відповідальність за порушення виборчого законодавства, до того ж, у кожному з базових виборчих законів містяться загальні статті, якими запроваджується інститут відповідальності за порушення виборчого законодавства. Відповідно до ст. 117 Закону України про вибори народних депутатів України особи, винні в порушенні законодавства про вибори депутатів, притягаються до кримінальної відповідальності в порядку, встановленому законом13. А свою юридичну регламентацію іщ стаття виборчого закону отримує, відповідно, у чинному адміністративному, кримінальному, кримінально-процесуальному, цивільно-процесуальному законодавстві.
Наприклад, у Кодексі України про адміністративні правопорушення міститься ст. 186-2, що передбачає адміністративну відповідальність за певні порушення
12 Погорілко В., Федоренко В. Поняття, ознаки, види і структура консти туційно-правових норм // Право України. — 2001. — № 11. — С. 14.
13 Закон України № 2777-IV від 7 липня 2005 р. "Про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" // Відомості Верховної Ради України. -2005. - № 38-39. - Ст. 449.
21
Розділ 1. Конституційне право України як галузь права...
законодавства про вибори Президентам народних депутатів України. У статті йдеться про те, що публічні заклики або агітація за бойкотування виборів, опублікування або поширення іншим способом неправдивих відомостей про кандидата у Президенти чи депутати, а також агітація "за" або "проти" кандидата у день виборів тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до шести офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати. Видача членами дільничної виборчої комісії виборчого бюлетеня для голосування замість іншої особи тягне за собою накладення штрафу до п'яти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
Втручання у роботу виборчих комісій, що перешкоджає виконанню ними обов'язків, пов'язаних з реєстрацією кандидатів у Президенти або депутати, підрахунком голосів чи визначенням результатів або підбиттям загальних підсумків виборів тягне накладення штрафу від трьох до шести офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
До адміністративної відповідальності відповідно до частин першої і третьої цієї статті може бути притягнута будь-яка особа, що досягла 16-річного віку, якщо вона психічно здорова. Нести відповідальність за порушення, передбачені ч. 2 цієї статті, мають тільки спеціальні суб'єкти — члени виборчих комісій.
Кримінальні правопорушення, спричинені порушенням виборчого законодавства, належать до злочинів, які посягають на суспільні відносини, пов'язані з формами, завданнями, змістом діяльності держави, і посягають на політичні права громадян: право брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Зазіхання на виборчі права громадян можуть бути простежені на будь-якій стадії виборчого процесу, тому кримінально-правові норми, що встановлюють відповідальність за порушення виборчого законодавства, є бланкетними (відсилочними): їх застосування потребує уточнення змісту статей, посилань на базові закони про вибори.
Кримінально-правовий захист забезпечує насамперед дотримання виборчих прав. У ст. 157 Кримінального кодексу України в редакції Закону № 3504-IV від 23 лютого 2006 р. передбачено, що перешкоджання вільному здійсненню
22