10.3. Поняття та види виборів

політичні організації та надання таким політичним пар­тіям і організаціям необхідних юридичних гарантій, що дозволяють їм змагатися між собою на основі рівності перед законом та органами влади;

• забезпечення проведення політичних кампаній в атмос­фері свободи та чесності, яку дозволяє закон та держав­на політика, і в якій жодні адміністративні дії, примус чи залякування не утримували б партії та кандидатів від вільного висловлення власних поглядів і оцінок, а також не заважали б виборцям ознайомлюватися з ними та обговорювати їх або голосувати вільно, без побоювань покарання;

• забезпечення невстановлення будь-яких юридичних чи адміністративних бар'єрів для вільного доступу до за­собів масової інформації на недискримінаційній основі для всіх політичних груп та окремих осіб, які бажають взяти участь у виборчому процесі;

• забезпечення права кандидатів, що отримали необ­хідну кількість голосів, визначену законом, належним чином обіймати посаду та мати змогу залишатися на ній до закінчення строку своїх повноважень або до його припинення, що регулюється законом відповідно до демократичних парламентських та конституційних процедур.

Копенгагенська нарада вперше у виборчій практиці заде­кларувала введення у практику виборчих процесів конкретних держав інституту іноземних і національних спостерігачів. Цей інститут, на думку держав-учасниць наради, здатний підвищити авторитетність виборчого процесу в державах, де проводяться вибори. Документ не визначає умов функціонування спосте­рігачів, їхнього статусу —- повноважень, відносин з органами державної влади, правової сили висновків міжнародних і націо­нальних спостерігачів, вказуючи лише, що держави-підписанти Документа Копенгагенської наради "запрошують спостерігачів від будь-яких інших держав-учасниць КБСЄ та будь-яких відпо­відних приватних установ та організацій, які цього забажають, спостерігати за ходом їхніх національних виборів в обсязі, що допускається законом".

315

Розділ 10. Організація державної влади в Україні. Виборче право...

Стаття 5 Конституції України є базовим положенням сучас­ної теорії інституту виборів у національному конституційному праві. У ній записано, що "Україна є республікою. Носієм су­веренітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу як безпосередньо, так і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування". З огляду на по­ложення цієї статті, вибори доцільно розглядати як політичну функцію самого суспільства із здійснення державотворення.

Виділимо такі суспільні функції виборів: здійснення пра­ва народного суверенітету і легітимізації влади; здійснення права національного суверенітету; забезпечення стабільнос­ті, поступовості й наступності влади; створення формальної основи для ефективного функціонування державних органів та органів місцевого самоврядування, а також інформаційна функція. При цьому зазначено, що політологи розрізняють й інші функції виборів.

Вибори є формою безпосереднього народовладдя, що здій­снюється за умов демократичного суспільства і правової дер­жави лише в порядку, передбаченому Конституцією й іншими законами. Щодо форми здійснення виборів, то основним є розуміння виборів як юридичного процесу.

Вибори в Україні розрізняють за відповідними критеріями: по-перше, за територіальною ознакою вибори поділяються на загальнонаціональні та місцеві; по-друге, за суб'єктами варто розрізняти вибори народних депутатів України; вибори Пре­зидента України, вибори депутатів Верховної Ради Автоном­ної Республіки Крим; вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад, вибори сільських, селищних і міських голів; по-третє, за часом про­ведення вибори поділяються на чергові, позачергові, повторні, вибори замість депутатів, голів (сільських, селищних, міських), які вибули; вибори, що проводяться в разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці або виборної посади; по-четверте, з огляду на правові наслідки вибори поділяють на дійсні й недійсні; по-п'яте, за порядком визначення резуль­татів виборів розрізняють вибори мажоритарні, пропорційні та змішані.

316