9.1. Поняття та види автономії...

№ 712-ХІІ від 12 лютого 1991 р. "Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки"³⁵¹, Законами України № 95/95-ВР від 17 березня 1995 р. "Про Автономну Республіку Крим"³⁵², № 350-XIV від 23 грудня 1998 р. "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим"³⁵³, № 1524-Ш від 2 березня 2000 р. "Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим"³⁵⁴, № 3182-IV від б грудня 2005 р. "Про затвердження Указу Президента України "Про введення надзвичайного стану в населених пунктах Автономної Республіки Крим"³⁵⁵ та ін. Суттєвий вплив на формуваня статусу автономії мають Рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2001 від 13.07.2001 р. у справі про адміністративно-територіальний устрій³⁵⁶. Окремі аспекти правового статусу АР Крим та її органів визначено в інших нормативно-правових актах.

Конституція України передбачає, що АР Крим має свою Конституцію, яку приймає Верховна Рада АР Крим та затвер­джує ВР України. Нормативно-правові акти Верховної Ради АР Крим та рішення Ради міністрів АР Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і KM України та на їх виконання.

Урядом АР Крим є Рада міністрів, членів якої призначають і звільняють з посад Верховною Радою АР Крим за погодженням з Президентом України. В АР Крим діє Представництво Пре­зидента України, статус якого визначається законом України.

Одним із найскладніших питань у науковому аспекті є ви­значення державно-правового статусу автономії Криму (тери­торіальна або національно-державна), юридичної чинності актів парламенту Криму. Відповідно до ст. 133 Конституції України

³⁵¹ Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 9. — Ст. 84.

³⁵² Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 11. — Ст. 69.

³⁵³ Відомості Верховної Ради України. — 1999. — №5 — 6. — Ст. 43.

³⁵⁴ Відомості Верховної Ради України. - 2000. - №21. - Ст. 158.

³⁵⁵ Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 1. — Ст. 19.

³⁵⁶ Офіційний вісник України. - 2001. - №29. - С 162. - Ст. 1327.

287

Розділ 9. Конституційно-правове положення АР Крим

АР Крим розглядається як не державне утворення, а адміністра­тивно-територіальна одиниця: "Систему адміністративно-тери­торіального устрою складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села"³*⁷.

Водночас у статусі Криму порівняно з областями є суттєві відмінності. Зокрема у назві (не Кримська область, а АР Крим); назва "республіка", зазвичай, надається державним утворенням.

По-друге, АР Крим має власний предмет правового регу­лювання, оскільки здійснює нормативне регулювання з питань: 1) сільського господарства і лісів; 2) меліорації і кар'єрів; 3) суспіль­них робіт, ремесел і промислів; добродійної діяльності; 4) місто­будування і житлового господарства; 5) туризму, готельної спра­ви, ярмарків; 6) музеїв, бібліотек, театрів, інших заснувань культури; історико-культурних заповідників; 7) транспорту загального користування, автодоріг, водопроводів; 8) полюван­ня, рибальства; 9) санітарної і лікувальної служби (ст. 137). До відання АР Крим належить: призначення виборів депута­тів Верховної Ради АР Крим, затвердження складу виборчої комісії АР Крим; організація і проведення місцевих референду­мів; керування майном, що належить АР Крим; розробка, затвердження та виконання бюджету АР Крим на основі єдиної податкової і бюджетної політики України; розробка, затвердження і реалізація програм АР Крим із питань соціально-економічного і культурного розвитку, регіонального природокористування, охорони навколишнього середовища — відповідно до загальнодержавних програм; визнання статусу місцевостей як курортів; визначення зон санітарної охорони курортів; участь у забезпеченні прав і свобод громадян, сприяння охороні правопорядку і забезпечення функціонування і розвитку державного і національних мов і культур в АР Крим; охорона і використання пам'ятників історії; участь у розробці і реалізації державних програм повернення депортованих народів; ініціювання введення надзвичайного стану та запровадження надзвичайної екологічної ситуації в Криму чи окремих його місцевостях. Законами України АР Крим можуть бути делеговані також інші повноваження.

Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №. ЗО. — Ст. 141.

288

9.2. Конституційно-правові проблеми відновлення АР Крим

По-третє, правовий статус АР Крим; встановлюється актом, що позначається терміном "конституція". Конституція є актом, яким регламентується правове становище держави. У цьому випадку можна спостерігати те, що статус адміністративно-територіальної одиниці визначається Конституцією. Практика зарубіжних держав, зокрема Італії та Іспанії, що адміністратив­но-територіальні одиниці з подібним конституційно-правовим статусом наділяються правом приймати власні статути, які у подальшому затверджуються на рівні парламенту відповідної держави.

По-четверте, специфіка правового статусу АР Крим ви­значається і у тому, що її представницький орган — Верховна Рада АР Крим приймає не закони чи постанови, а рішення та постанови (ст. 136) Конституції України, які обов'язкові до виконання на території АР Крим.