- •Рецензенти:
- •Передмова
- •1.1. Конституційне право України як провідна галузь права...
- •1.1. Конституційне право України як провідна галузь права...
- •1.2. Норми конституційного права України (особливості, класифікація)
- •1.3. Конституційно-правова відповідальність
- •1.3. Конституційно-правова відповідальність
- •1.3. Конституційно-правова відповідальність
- •1.3. Конституційно-правова відповідальність
- •1.3. Конституційно-правова відповідальність
- •1.3. Конституційно-правова відповідальність
- •1.3. Конституційно-правова відповідальність
- •1.4. Інститути конституційного права України. Система галузі та науки конституційного права України
- •4,3.1. Теоретичні засади формування суверенітету України
- •4.3.2. Україна - демократична правова держава
- •5.3. Поняття громадянства України
- •5.3. Поняття громадянства України
- •5.3. Поняття громадянства України
- •5.3. Поняття громадянства України
- •5.4. Принципи громадянства України
- •5.4. Принципи громадянства України
- •5.5. Набуття громадянства України
- •5.5. Набуття громадянства України
- •5.5. Набуття громадянства України
- •5.5. Набуття громадянства України
- •5.5. Набуття громадянства України
- •5.5. Набуття громадянства України
- •5.6. Припинення громадянства України
- •Розділ б
- •6.2.1. Право на життя та на повагу своєї гідності
- •6.2.2. Свобода пересування
- •6.2.3. Право громадян на судовий захист, справедливий, неупереджений суд та правову допомогу
- •6,2.4. Право на особисту недоторканність, повагу до гідності людини та свободу від катувань
- •6.3.1. Конституційні виборчі права громадян та право брати участь в управлінні державними справами
- •6.3.2. Право на інформацію. Свобода слова, думки, вільного вираження поглядів
- •6.3.3. Право на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб
- •6.3.4. Право на свободу об'єднання
- •6.4.1. Право на працю
- •6.4.2. Право на підприємницьку діяльність
- •6.4.3. Право на освіту
- •6.4.4. Право на охорону здоров'я та медичну допомогу
- •6.4.5. Право на безпечне довкілля для життя і здоров'я людини
- •7.2Л. Конституційно-правовий зміст поняття "регіон"
- •7.2.2. Конституційно-правовий зміст поняття "автономна республіка"
- •7.2.3. Конституційно-правовий статус "області" та "району"
- •7.2.4. Конституційно-правовий статус "міста", "району в місті", ''села", "селища"
- •9.1. Поняття та види автономії...
- •9.2. Конституційно-правові проблеми відновлення Автономної Республіки Крим
- •9,4. Верховна Рада та Рада Міністрів ар Крим
- •10.1. Поняття і система органів державної влади в Україні
- •10.3. Поняття та види виборів
- •10.3. Поняття та види виборів
- •10.3. Поняття та види виборів
- •10.4. Поняття референдуму
- •10.4. Поняття референдуму
- •10.5. Види референдумів
- •10.5. Види референдумів
- •10.5. Види референдумів
- •11.1,1. Глава держави - особа, яка здійснює функції вищої публічної влади
- •11.1.2. Представницький мандат Глави держави -Президента України
- •11.1.3. Президент України - Голова Ради національної безпеки та оборони України
- •11.1.4 Президент України - Верховний
- •11.4.1. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим
- •11.4.2. Постійний представник Президента України у Верховній Раді України
- •11.4.3. Постійний представник Президента України у Кабінеті Міністрів України
- •11.4.4. Постійний представник Президента України у Конституційному Суді України
- •11.4.5. Постійний представник Президента України на Чорнобильській аес
- •12.1.1. Верховна Рада України - представницький орган
- •12.1.2. Верховна Рада України - законодавчий орган
- •12.2. Парламент та парламентаризм...
- •12.2. Парламент та парламентаризм...
- •12.2. Парламент та парламентаризм...
- •12.2. Парламент та парламентаризм...
- •12.3.1. Парламентська фракція
- •12.3.2. Голова Верховної Ради України.
- •12.3.3. Комітети Верховної Ради України (профільні комітети)
- •12.3.4. Тимчасові спеціальні комісії та тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України
- •Розділ 13
- •13.1. Поняття місцевого самоврядування
- •13.3.2. Правовий статус сільського, селищного, міського голови
- •13.3.3. Повноваження місцевого самоврядування регіонального рівня
- •13.3.4. Організаційно-правові форми реалізації
- •13.5. Гарантії місцевого самоврядування і
6.4.2. Право на підприємницьку діяльність
Істотним чинником розвитку ринкових відносин і стабілізації економіки є законодавче забезпечення права громадян Украї-ни на підприємницьку діяльність. Воно закріплене в законах України "Про підприємництво" (№ 3723-ХІІ від 16.12.1993 р.), "Про господарські товариства" (№ 1576-ХІІ від 19.09.1991 р.), "Про захист економічної конкуренції" (№ 2210-111 від 11.01.2001 p.), "Про захист від недобросовісної конкуренції" (№ 236/96-ВР від 07.06.1996 p.), "Про власність" (№ 697-XII від 07.02.1991 р.) тощо. Проте зростання ролі підприємців у економічному житті нашого суспільства спричиняє значні проблеми щодо захисту їхніх прав.
206
6.4. Поняття, зміст та загальна характеристика економічних...
Відповідно до ст. 42 Конституції кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.
Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Зазначимо, що попри проголошений курс на підтримку малого і середнього бізнесу набувають поширення порушення прав на підприємницьку діяльність органами державної влади та органами місцевого самоврядування. До цього насамперед призводить недосконалість нормативно-правових актів, ускладнена система обліку та звітності, відсутність системи фінансування та кредитування малого підприємництва, обтяжлива система оподаткування.
6.4.3. Право на освіту
Утвердження і забезпечення права людини на освіту в будь-якій країні є одним із найважливіших обов'язків держави. Це зумовлено тим, що освіта в сучасному глобалізованому й інформатизованому світі дедалі більше стає вирішальним чинником суспільного прогресу і національної безпеки, важливою складовою повного розвитку людської особистості, збільшення поваги до прав і свобод людини. Сьогодні цілком очевидно, що без необхідної освіти людина не зможе забезпечити собі належних умов життя і реалізуватись як особистість, а також усвідомити і захистити свої права. Високий рівень освіченості населення є важливим чинником, що позитивно впливає на створення сприятливих умов для цілковитої реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Право кожного на освіту проголошено в Загальній декларації прав людини (cm. 26), а в Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права визначено механізм реалізації цього
207
Розділ
6. Основні
права, свободи і обов'язки особи і
громадянина...
права (ст. 13). У Протоколі до Конвенції про захист прав та основних свобод людини 1950 р. зроблено застереження, що жодна людина не може бути позбавлена права на освіту, а держава має поважати право батьків відповідно до їхніх релігійних і філософських переконань забезпечувати освіту і навчання своїх дітей. Ці положення відображено у Конвенції про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (для України набула чинності у 1963 p.)f розвинуто і закріплено в Конвенції про права дитини 1989 р.
Норми Конституції України відповідають міжнародним стандартам у галузі освіти. Зокрема, ст. 53 Конституції передбачає, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам245.
Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Громадянам, які належать до національних меншин відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.
Конституція гарантує кожному право на освіту, утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, задоволення національно-культурних і мовних потреб, вільний розвиток своєї особистості, право на свободу світогляду, право набувати спеціальні знання, що дають змогу вибору професії та роду трудової діяльності.
В Україні прийнято низку законів, що сприяють забезпеченню прав громадян на освіту. Передусім це Закон "Про освіту" (№ 1060-XII від 23 травня 1991 p.j, "Про загальну середню
Офіційне тлумачення положень ч. З ст. 53 див. у Рішенні КСУ № 5-рп/2004 від 04.03.2004 р.
208
6.4. Поняття, зміст та загальна характеристика економічних...
освіту" (№ 651 -XIV від 13 травня 1999 р.), "Про вищу освіту" (№ 2984-ІН від 17 січня 2002 р.), "Про професійно-технічну освіту" (№ 103/98-ВР від 10 ,\ютого 1998 р.) та ін.
