6.3.3. Право на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб

У ст. 40 Конституції України закріплено право кожного спрямовувати індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглядати звернення і давати обґрун­товану відповідь у встановлений законом строк. Ця важлива конституційна норма допомагає громадянам реалізовувати свої інші конституційні права і захищати їх. Шляхи здійснення прав громадян на звернення визначені в Законі № 393/96-ВР від 2 жовтня 1996 р. "Про звернення громадян"²³⁹, в актах Пре­зидента України, KM України, інших органів державної влади та місцевого самоврядування. Зокрема, KM України затвердив "Інструкцію діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, об'єд­наннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації" від 14 квітня 1997 р.

У Законі "Про звернення громадян" відрегульовано пи­тання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їхнього статуту пропозиції про поліпшення їхньої діяльності, викривати недоліки в робо­ті, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 47. — Ст. 256 (Із змінами, внесеними згідно із законами № 653-XIV від 13.05.1999 p.; № 1294-IV від 20.11.2003 p.; № 2384-IV від 20.01.2005 p.).

195

Розділ 6. Основні права, свободи і обов'язки особи і громадянина...

Відповідно до ст. 1 цього Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалеж­но від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їхньої статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціаль­но-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Військово­службовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності. Особи, які не є громадянами України і законно перебувають на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

6.3.4. Право на свободу об'єднання

Право громадян на свободу об'єднання є невід'ємним пра­вом людини, закріпленим Загальною декларацією прав людини, і гарантується Конституцією та законодавством України. Дер­жава сприяє розвитку політичної та громадської активності, творчої ініціативи громадян і створює рівні умови для діяль­ності їх об'єднань. Відповідно до ст. 36 Конституції громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, вста­новлених законом в інтересах національної безпеки та громад­ського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до всту­пу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громад­ських організацій. Усі об'єднання громадян рівні перед законом.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються

196

б.З. Поняття, зміст та загальна характеристика політичних прав...

без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно Конституцією і законами України.

Свобода об'єднання означає, зокрема, правову і фактичну можливість добровільно, без примусу чи попереднього дозволу утворювати об'єднання громадян або вступати до них (речення друге абзацу 3 п. 2 мотивувальної частини Рішення КСУ № 18-рп/2001 від 13 грудня 2001 р. у справі про молодіжні організації).

Об'єднанням громадян є добровільне громадське форму­вання, створене на основі єдності інтересів для спільної реалі­зації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо), відповідно до Закону № 2460-ХИ від 16 червня 1992 р. "Про об'єднання громадян" визнається політичною партією або громадською організацією²⁴⁰. Дія цього Закону поширюється на релігійні, кооперативні організації, об'єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (в тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), інші об'єднання громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством.

Особливості правового регулювання діяльності профспілок визначаються Законом № 1045-ХІУвід 15 вересня 1999 р. "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"²¹¹.

Політичні партії в Україні сприяють формуванню і ви­раженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни Украї-

⁰ Відомості Верховної* Ради України. — 1992. — № 34. — Ст. 504 (Із змінами, внесеними згідно із законами № 3582-ХН від 11.11.1993 p., № 642/97-ВР від 18.11.1997 p., № 655-XIV 13.05.1999 p., № 2171-ПІ від 21.12.2000 p., № 2651-ІП від 11.07.2001 p., № 662-IV від 03.04.2003 p., № 762-IV від 15.05.2003 p., № 2424-IV від 04.02.2005 p., № 2852-IV від 08.09.2005 p., № 3428-IV від 09.02.2006 p.).

¹¹ Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 45. — Ст. 397.

197

Розділ 6. Основні права, свободи і обов'язки особи і громадянина...

ни. Обмеження щодо членства у політичних партіях встанов­люються виключно Конституцією і законами України. Політич­на партія — це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має на меті сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах²⁴².

Відповідно до ст. 1 Закону "Про політичні партії" право гро­мадян на свободу об'єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, еконо­мічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України. Ніхто не може бути примушений до вступу в полі­тичну партію або обмежений у праві добровільного виходу з неї. Належність чи неналежність до політичної партії не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь-яких пільг і переваг.

Утворення і діяльність політичних партій заборонені, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на: ліквідацію незалежності України; зміну конституційного ладу насильницьким шляхом; порушення суверенітету і територіальної цілісності України; підрив безпеки держави; незаконне захоплення державної вла­ди; пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі; посягання на права і свободи людини; посягання на здоров'я населення. Політичні партії не можуть мати воєнізованих формувань. Діяльність політичної партії може бути заборонена лише за рішенням суду. В пер­шій інстанції справу про заборону політичної партії розглядає Верховний Суд України.

²⁴² Закон України № 2365-Ш від 5 квітня 2001 р. "Про політичну партію" // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 23. — Ст. 118 (Із змінами, внесеними згідно із законами № 1349-1V від 27.11.2003 p., № 1665-IVBig 25.03.2004 p., № 21'48-IV від 06.07.2005 p., № 2777-IV від 07.07.2005 p.).

198

6.3. Поняття, зміст та загальна характеристика політичних прав...

Законодавець не допускає створення і діяльність органі­заційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприєм­ствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.

Членом політичної партії може бути лише громадянин Украї­ни, який відповідно до Конституції має право голосу на вибо­рах. Громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії.

Членами політичних партій не можуть бути: судді, працівни­ки прокуратури, працівники органів внутрішніх справ, співробіт­ники Служби безпеки України, військовослужбовці, працівники органів державної податкової служби.

На час перебування на зазначених посадах або службі члени політичної партії зупиняють членство в цій партії. Порядок вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній визначається її статутом. Членство у політичній партії є фіксованим. Обов'язкова умова фіксації членства в політичній партії — наявність заяви громадянина України, поданої до статутного органу політичної партії, про бажання стати членом цієї партії. Форма фіксації членства у політичній партії визначається статутом політичної партії. Не допускається створення і діяльність структурних осередків політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.

Рішення про створення політичної партії приймають на її установчому з'їзді (конференції, збори). Це рішення має бути підтримано підписами не менше десяти тисяч громадян Украї­ни, які відповідно до Конституції України мають право голосу на виборах, зібраними не менш як у двох третинах районів не менш як двох третин областей України, міст Києва і Севастопо­ля та не менш як у двох третинах районів Автономної Республі­ки Крим. На установчому з'їзді (конференції, збори) політичної партії затверджуються статут і програма політичної партії, оби­раються її керівні і контрольно-ревізійні органи. Діяльність по-

199

Розділ 6. Основні права, свободи і обов'язки особи і громадянина...

літичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації. Не допускається діяльність незареєстрованих політичних партій.

Державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють: Міністерство юстиції України — за дотриманням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії; Центральна виборча комісія та окружні виборчі комісії — за дотриманням політичною пар­тією порядку участі політичних партій у виборчому процесі; Рахункова палата, Головне контрольно-ревізійне управління України — за використанням політичними партіями коштів, виділених з Державного бюджету України на фінансування їхньої статутної діяльності.

Політичні партії зобов'язані подавати на вимогу контро­люючих органів необхідні документи та пояснення. Рішення контролюючих органів можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

У разі порушення політичними партіями Конституції та законів України до них можуть бути вжиті такі заходи: попе­редження про недопущення незаконної діяльності; заборона політичної партії. У разі припинення державного фінансування статутної діяльності політичних партій заходи, передбачені ч. 1 цієї статті, не застосовуються.

Політичні партії припиняють свою діяльність шляхом ре­організації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстраційного свідоцтва в порядку, встановленому цим та іншими законами України. Рішення про реорганізацію чи саморозпуск приймає з'їзд (конференція) по­літичної партії відповідно до її статуту. Одночасно з прийняттям такого рішення з'їзд (конференція) політичної партії приймає рішення про використання майна та коштів політичної партії на статутні чи благодійні цілі.

У разі невиконання політичною партією вимоги ч. 6 ст. 11 Закону "Про політичні партії", виявлення протягом трьох років від дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до Верховного

200

6.3. Поняття, зміст та загальна характеристика політичних прав...

Суду України з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються. Рішення Верховного Суду України про анулювання реєстраційного свідоцтва тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень політичної партії, припинення членства в політичній партії.

Молодіжні громадські організації — об'єднання громадян віком від 14 до 28 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів. Дитячі громадські організації — об'єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства. Молодіжні та дитячі громадські організації утворюються і діють на засадах добровільності, рівноправності їх членів, самоврядування, законності та гласності, зокрема: молодіжні та дитячі громадські організації зобов'язані доводити до відома громадськості відомості про свою діяльність у формах, що не суперечать законодавству; інформація, що міститься у статутах, про склад керівних органів, про джерела матеріальних та інших надходжень, а також пов'язана з діяльністю молодіжних та дитячих громадських організацій, не є конфіденційною або іншою інформацією, яка охороняється законом²⁴³.

Членами молодіжних та дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Членами молодіжних громадських організацій можуть бути особи віком від 14 до 28 років, членами дитячих громадських організацій — особи віком від 6 до 18 років. Вступ неповноліт­ніх віком до 10 років до дитячих громадських організацій здій-

¹³ Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 1. — Ст. 2 (Щодо визнання неконституційними окремих положень див.: Рішення К СУ № 18-рп/2001 від 13.12.2001 р. у справі про молодіжні організації).

201

Розділ 6. Основні права, свободи і обов'язки особи і громадянина...

снюється за письмовою згодою батьків, усиновителів, опікунів або піклувальників. Особи старшого віку можуть бути членами молодіжних та дитячих громадських організацій за умови, якщо їхня кількість у цих організаціях не перевищує третини загаль­ної кількості членів; у складі виборних органів молодіжних та дитячих громадських організацій кількість осіб старшого віку не може перевищувати третини членів виборних органів.

Обмеження щодо кількості осіб, вік яких перевищує відпо­відно 28 та 18 років, у складі виборних органів не поширюється на спілки молодіжних та дитячих громадських організацій.

Професійні спілки. Професійна спілка (профспілка) — добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Діяльність профспілок будується на принципах законності та гласності. Інформація щодо їх статутних і програмних документів є загальнодоступною.

Членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка вико­ристовує найману працю, особи, які забезпечують себе робо­тою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі. Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Ніхто не може бути примушений вступати або не вступати до профспілки.

Із змісту ч. З ст. 36 Конституції робимо висновок, що всі професійні спілки, які утворені і діють згідно з їх статутами на підприємствах, в установах, організаціях, мають гарантова­ні Конституцією України рівні права для захисту трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів, в тому числі й для надання згоди на розірвання трудового договору з працівником — членом професійної спілки відповідно до Кодексу законів про працю України.

Статусом професійних спілок зумовлене представництво відповідної профспілки на загальнонаціональному, регіонально­му, місцевому, галузевому рівнях у разі ведення консультацій,

202

б.З. Поняття, зміст та загальна характеристика політичних прав...

колективних переговорів щодо укладення угод, колективних до­говорів (на відповідному територіальному та галузевому рівнях), участь у роботі тристоронніх органів (Національна рада соціаль­ного партнерства), керування соціальним страхуванням тощо. У разі виникнення спору щодо порушення об'єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина останній має право на підставі ст. 55 Конституції України звернутись за захистом до суду. Визначення належності питань до внутрішньоорганізаційної діяльності або виключної компетенції об'єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд у разі оскарження громадянином актів і дій таких об'єднань.

6.3,5. Право на свободу зборів, мітингів і демонстрацій

Право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації закріплене в ст. 39 Кон­ституції України, є їх невідчужуваним і непорушним правом, гарантованим Основним Законом України.

Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особи­стості тощо. У разі здійснення цих прав і свобод не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей. За Конституцією України (ст. 68) кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції та законів України. Проводити збори, мітинги, походи і демонстрації громадяни можуть за умови обов'язкового завчасного сповіщення про це органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Сповіщають про це через організаторів масових зібрань. Завчасно сповіщати відповідні органи про проведення тих чи інших масових зібрань — це строк від дня такого сповіщення до дати проведення масового зібрання (абзац 4 п. 2 мотивувальної частини)²⁴⁴.

Рішення К СУ № 4-рп./2001 від 19 квітня 2001 р. (Справа щодо завчас­ного сповіщення про мирні зібрання) // Офіційний вісник України. — 2003. - № 28. - С. 109. - Ст. 1379.

203

Розділ 6. Основні права, свободи і обов язки особи і громадянина...

Тривалість строків завчасного сповіщення має бути у розум­них межах і не повинна обмежувати передбаченого ст. 39 Конституції України права громадян на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій. Такі строки слугують гарантією реалізації цього права громадян. Упродовж цього строку зазначені органи мають здійснити і низку підготовчих заходів, зокрема, для забезпечення безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингу, походу чи демонстрації, підтримання гро­мадського порядку, охорони прав і свобод інших людей. У ра­зі необхідності органи виконавчої влади чи місцевого само­врядування можуть погоджувати з організаторами масових зібрань дату, час, місце, маршрут, умови, тривалість їхнього проведення тощо (абзац 5 п. 2 мотивувальної частини Рішення КСУ у справі щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання).

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюва­тися судом відповідно до закону і лише в інтересах національ­ної безпеки та громадського порядку — з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

6.4. Поняття, зміст та загальна характеристика економічних та соціально-культурних прав і свобод