Розділ б

ОСНОВНІ ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ОСОБИ І ГРОМАДЯНИНА В УКРАЇНІ

У другому розділі Конституції України визначено перелік прав, свобод та обов'язків людини і громадянина. Ця струк­турна частина Основного Закону складається з сорока восьми статей і є найбільшою за текстовим обсягом структурною час­тиною Конституції України.

Принагідно зазначимо, що не кожна держава дотримуєть­ся схожої конституційної практики. Наприклад, у Конституції Франції (04.10.1958 р.) відсутній окремий розділ, у якому пе­рераховувалися б конституційні права, свободи та обов'язки. Базовість інституту конституційних прав та свобод зумовлена самим змістом Преамбули чинної Конституції Франції, яка посилається на Декларацію прав людини і громадянина, про­голошену Національними зборами Франції 26 серпня 1789 p., та Преамбулу Конституції Франції від 27 жовтня 1946 р. По­силання на правові акти 1789 р. та 1946 р. лише підсилює по­літичний авторитет конституційних норм та свідчить про еле­менти правонаступності інституту конституційно-правового статусу особи.

Другий розділ Конституції України починається із ст. 21, яка передбачає те, що "усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та не­порушними". Така постановка питання перегукується із низкою положень Декларації прав людини і громадянина 1789 р.

На сьогодні існує декілька цікавих правових позицій Кон­ституційного Суду України з питань рівності громадян України. Зокрема:

...Стаття 24 Конституції гарантує кожному громадя­нинові України рівні конституційні права і свободи і проголошує рівність прав громадян перед законом. Про-

165

Розділ 6. Основні права, свободи і обов'язки особи і громадянина...

голопгуючи рівність усіх громадян перед законом, ст. 24 Конституції встановлює і рівну підлеглість усіх громадян законам України... (абзац 1 п. З мотивувальної частини Рішення КСУ № 10-рп/2000 від 28 вересня 2000 р. (Спра­ва про приватизацію державного житлового фонду)¹⁸⁷;

• ...встановлення грошової (виборчої) застави не порушує конституційного принципу рівності громадян перед законом та рівності їх конституційних прав і свобод, а також принципу рівності політичних партій перед законом... (речення друге абзац 5 підп. 4.2 п. 4 мотивувальної частини Рішення КСУ № 2-рп/2002 від ЗО січня 2002 р. (справа про виборчу заставу)¹⁸⁸;

• ...Гарантії депутатської недоторканності є певними ви­нятками із загального конституційного принципу рівно­сті прав і свобод громадян та їх рівності перед законом. Тому на відміну від гарантій особистої недоторканнос­ті людини, які визначаються Конституцією України (cm. 29) і законами України (пункт 1 частини першої cm. 92 Конституції України), гарантії недоторканності народних депутатів України, як і інших посадових осіб, мають визначатися виключно Конституцією України... (Рішення КСУ № 7-зп від 23 грудня 1997 р. у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про Рахункову палату Верховної Ради України") (абзац 3 п. З мотивувальної частини)¹⁸⁹.

Визнаючи людину найвищою соціальною цінністю, Консти­туція України закріплює широке коло прав та свобод, гарантує і забезпечує їх захист, в тому числі і від порушення з боку держави, її органів та посадових осіб¹⁹⁰.

Офіційний вісник України. - 2000. — № 40. — С. 78.

Офіційний вісник України. — 2002. — № 6. — С. 126.

Офіційний вісник України. — 1998. — № І. — С. 1.51.

Абзац б п. З мотивувальної частини Рішення КСУ № 8-рп/2002 від 7 травня 2002 р. у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин 2, 3 ст. 124 Конс­титуції України (Справа щодо підвідомчості актів про призначення

166

6.1. Класифікація основних прав, свобод людини і громадянина

6.1. Класифікація основних прав, свобод людини і громадянина

Метою Класифікації основних прав і свобод особи є сприяння глибшому, всебічному розумінню, а, отже, і вивченню прав і свобод громадян, з'ясуванню їх змістовної сутності. Причому йдеться не лише про другий розділ Основного Закону, який є основоположним у визначенні конституційно-правового статусу особи, а й про інші розділи Конституції України, в яких також зафіксовано права, свободи людини, громадянина (наприклад III розділ, в якому закріплюються виборчі права громадян, чи XI розділ, де йдеться про право територіальної громади на здійснення місцевого самоврядування тощо). А на­укове дослідження, оптимальне з'ясування суті окремих прав і свобод можливе лише в процесі логічного взаємоаналізу їх змісту, адже конституційні права і свободи громадян України є цілісною системою. Цим власне зумовлене і обрання критерію класифікації. Найбільш обґрунтованим у цій ситуації критерієм класифікації конституційних прав і свобод є однорідність їх змісту, хоч в літературі приводяться класифікації за різними ознаками. Керуючись однорідністю змісту в системі конституційно-правового статусу особи, виокремлюють грома­дянські (особисті), політичні та економічні і освітньо-культурні права і свободи.

Громадянські (особисті) права і свободи (право на жаття — cm. 27 Конституції України; право на повагу гідності люди-ни — ст. 28 Конституції; право на свободу та особисту не­доторканність — cm. 28 Конституції та ін.) за своїм змістом мають більш індивідуальний особистісний характер. Насамперед за їх посередництвом підкреслено найвищу соціальну цінність людини в державі.

Політичні права (виборчі права — ст.ст. 69—71 Консти­туції; право на свободу об'єднання у політичні партії та гро­мадянські організації — ст.ст. 36, 37 Конституції; право на збори, мітинги, походи і демонстрації — cm. 39 Конституції

або звільнення посадових осіб) // Офіційний вісник України. — 2002. — № 20. - С. 101.

167

Розділ 6. Основні права, свободи і обов'язки особи і громадянина...

та ін.) пов'язані з участю громадян у формуванні соціально-організованого суспільства, у здійсненні державної влади та місцевого самоврядування, тобто у реалізації публічної по­літики в країні.

Економічні права (право володіти, користуватися і розпо­ряджатися своєю власністю — cm. 41 Конституції, право на підприємницьку діяльність — cm. 42 Конституції; право на працю — cm. 43 Конституції; право на соціальний захист — cm. 46 Конституції та ін.) однорідні за змістом, оскільки всі вони мають соціально-економічний характер, як і право на освіту {cm. 53 Конституції), на свободу літературної, худож­ньої, наукової і технічної творчості (cm. 46 Конституції) та інші, пов'язані з освітньо-культурними, духовними засадами суспільства, які й зумовлюють своєрідність відповідних прав і свобод особи.

6.2. Поняття, зміст та загальна характеристика громадянських та особистих прав і свобод

У правовій теорії та практиці державотворення громадян­ські та особисті права і свободи розглядають як здатність лю­дини у прийнятті рішень незалежно від держави.

Це базові права, які забезпечують людині фактичний стан повноправного члена суспільства. Декларація прав людини і громадянина (1789 р.) зафіксувала положення, відповідно до якого "люди народжуються і залишаються вільними і рівними у правах; суспільні відмінності можуть ґрунтуватися лише на основі загальної користі" (п. і). Метою кожного політичного об'єднання є збереження природних і невід'ємних прав люди­ни. Такими правами є свобода, власність, безпека і опір гніто­ві (п. 2). Звернемо ще раз увагу, що саме свобода, власність, безпека і опір гнітові фіксуються згаданою Декларацією як природні та невід'ємні права людини.

З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, виховання у громадян почуття національної гідності, беручи до уваги історичне значення революційних подій осені 2004 p., які засвідчили волелюбність Українського народу, його праг­нення до свободи і демократичних цінностей, та на підтримку

168

6.2. Поняття, зміст та загальна характеристика громадянських...

ініціатив громадськості Президент України прийняв рішення встановити в Україні День Свободи, який слід відзначати що­річно 22 листопада¹⁹¹.

Особисті права та свободи є природними правами. Біль­шість із них мають абсолютний характер, тобто є не лише не­від'ємними, а й такими, що не можуть бути обмежені.

Конституція України закріплює такі особисті права і свободи:

• невід'ємне право на життя та право на захист свого життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань (cm. 27);

• право на повагу до своєї гідності (cm. 28);

• право на свободу та особисту недоторканність і право бути невідкладно повідомленим про мотиви свого ареш­ту чи затримання, від моменту затримання захищати себе особисто і користуватися правовою допомогою за­хисника, право оскаржити затримання в суді (cm. 29);

• право на недоторканність житла (cm. ЗО);

• право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (cm. 31);

• право на невтручання в особисте і сімейне життя, право громадян України ознайомлюватися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є держав­ною або іншою захищеною законом таємницею, право на спростування недостовірної інформації про себе і членів своєї сім'ї та право вимагати вилучення будь-якої інформації та на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, викори­станням та поширенням такої недостовірної інформації (cm. 32);

• свободу пересування, право вільного вибору місця про­живання та право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом,

Указ Президента України № 1619/2005 від 19.11.2005 р. "Про День Свободи" // Офіційний вісник України. — 2005. — № 47. — С. 46. — Ст. 2941.

169

Розділ 6. Основні права, свободи і обов'язки особи і громадянина...

право громадян України в будь-який час повернутися в Україну (cm. 33);

право на свободу світогляду і віросповідання (cm. 35); право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медич­не страхування (cm. 49);

право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та від­шкодування завданої порушенням цього права шкоди (cm. 50);

право на вільне (за взаємною згодою жінки і чоловіка) укладання шлюбу, охорону сім'ї, дитинства, материнства і батьківства (cm. 51);

право на судовий захист, на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися до міжнародних органів і установ, членом або учасником яких є Україна, право будь-якими не забороненими законом засобами захи­щати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (cm. 55);

право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи без­діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб у разі здійснення ними своїх повноважень (cm. 56); право знати свої права і обов'язки (cm. 57); право на звільнення від відповідальності за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопо­рушення (заборона зворотної сили закону) (cm. 58)¹⁹²; право на правову допомогу (ст. 59)^юз;

ж рі_шення КСУ № 1-рп/99 від 9 лютого 1999 р. у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-нравових актів.

¹⁹³ Рішення КСУ № 13-рп/2000 від 16 листопада 2000 р. у справі за кон­ституційним зверненням громадянина Солдатова Геннадія Івановича

170

6.2. Поняття, зміст та загальна характеристика громадянських...

• право не виконувати явно злочинні розпорядження чи накази (cm. 60);

• заборона повторного притягнення до юридичної відпо­відальності (cm. 61);

• право на презумпцію невинуватості та на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої безпідставним засудженням (cm. 62);

• право на звільнення від відповідальності за відмову дава­ти показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом (гарантія проти самообвинувачення) та право на захист (cm. 63).

Встановлення Конституцією та законами України певних кваліфікаційних вимог не порушує конституційного принципу рівності (cm. 24), адже всі громадяни, які відповідають конкрет­ним кваліфікаційним вимогам, мають право займати відповідні посади.

Визначені законом кваліфікаційні вимоги повинні відпові­дати положенням ч. 2 ст. 24 Конституції України (абзаци 3 і 4 п. 2 мотивувальної частини Рішення КСУ у справі про віковий ценз)¹⁹⁴.

щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Конституції України, ст. 44 Кримінально-процесуального кодексу України, ст.ст. 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника) // Офіційний вісник України. — 2000. - № 47. - С. 109. - Ст. 2045.

Рішення КСУ № 5-рп/2000 від 18 квітня 2000 р. у справі за кон­ституційним поданням 47 народних депутатів України щодо від­повідності Конституції України (конституційності) положення ч. 2 ст. 5 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (справа про віковий ценз) // Офіційний вісник Украї­ни. - 2000. - № ЗО. - С 160. - Ст. 1286.

17!

Розділ 6. Основні права, свободи і обов'язки особи і громадянина...