5.4. Принципи громадянства України

у випадку зміни "їхнього громадянства, але українське законо­давство не забороняє членам сім'ї мати різне громадянство.

Принцип недопущення автоматичної втрати громадянства України закріплений у Законі № 2235-ІИ від 18 січня 2001 р. "Про громадянство України". Громадянство України втрачаєть­ся лише після видання відповідного Указу Президента України за наявності підстав, зазначених у Законі "Про громадянство України".

Суть положення про право кожної людини на громадянство у тому, що всім комплексом прав людини можна володіти лише маючи громадянство тієї чи іншої держави, оскільки є права людини, невід'ємно пов'язані з існуванням в особи громадянства.

В Україні основоположні принципи громадянства належать до основ конституційного ладу. Зокрема у ст. 25 Конституції зазначено, що громадянин не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Це дві важливі конституційні гарантії громадянства, закріплені в цій статті: неможливість вигнання громадянина України за межі України або видання іншій державі, та гарантування піклування та захисту своїм громадянам, що перебувають за її межами.

Тепер не може йтися про вислання небажаного для влади громадянина, як це не раз бувало в минулому. Більше того, ніякі органи не мають права не прийняти в країну її громадянина, що знаходиться за кордоном і бажає повернутись на Батьківщину. Проте стійкість правових зв'язків особи і Української держави не означає насильницького, примусового утримання особи в громадянстві. Це обмежувало б її свободу, тому в законодав­стві передбачені нежорсткі правила відмови від громадянства України.

Громадянин України не може бути позбавлений свого гро­мадянства. Ця заборона ґрунтується на праві людини на грома­дянство, двосторонньому характері зв'язків з громадянства між людиною і державою, який передбачає можливість розірвання цих зв'язків як однією, так і другою стороною без взаємної згоди.

Принцип збереження громадянства України за особами, які проживають за межами держави, ґрунтується на природ-

149

Розділ 5. Основи правового статусу особи і громадянина...

ному праві людини вибирати місце свого проживання, вільно виїжджати за кордон і без перешкод повертатися. Це право закріплене у Конституції України у ст. 33.

Громадянство, як правовий зв'язок людини з державою, іс­нує й за межами територіальної юрисдикції держави. Принцип захисту і піклування про громадян України відповідає ст. 25 Конституції, яка проголошує: "Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами". Одно­часно Конституція України визначає, що громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.

5.5. Набуття громадянства України

Конституційне законодавство держав світу розрізняє способи набуття громадянства: за народженням (філіація), прий­няття (натуралізація), внаслідок оптації (вибору, якщо закон або міжнародний договір таке передбачає), інші підстави (сюди можна віднести усиновлення або удочеріння).

Закон № 2235-ІП від 18 січня 2001 р. "Про громадянство України" досить широко подає перелік підстав набуття гро­мадянства України. Зокрема визначається десять підстав на­буття громадянства: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) унаслідок прийняття до громадянства; 4) вна­слідок поновлення у громадянстві; 5) унаслідок усиновлення;

6. внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здо­ров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання у сім'ю патронатного вихователя¹⁷⁴;

7. унаслідок встановлення над особою, визнаною судом неді­єздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) унаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьків­ства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Класичний спосіб набуття громадянства — за народжен­ням — відомий як "jus soli" (принцип або ж право ґрунту)

Дитина — особа віком до 18 років.

150