1.3. Конституційно-правова відповідальність

положення інших законів щодо відносин, не врегульованих спеціальними законами.

Тому немає юридичних підстав вважати, що окремі норми Кодексу законів про працю України не можуть не застосовува­ти до членів KM України, керівників інших центральних органів виконавчої влади та осіб, яких згідно з Конституцією України призначають на посади чи звільняють з посад Президент або ВР України. Відповідно до cm. 11 Закону України "Про державну службу" державні службовці мають право захищати свої закон­ні права та інтереси у вищих державних органах та у судовому порядку, а рішення про припинення державної служби вони можуть оскаржити безпосередньо до суду (cm. 32).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 27 березня 2002 р. № 7-рп/2002 (справа щодо актів про обран­ня/призначення суддів на посади та про звільнення їх з посад) акти ВР України та Президента України про обрання/призна­чення суддів на посади та про звільнення їх з посад розглядає Конституційний Суд України. Цей процес відбувається через звернення суб'єктів права на конституційне подання щодо пе­ревірки відповідності Конституції України (конституційності) цих правових актів за їх юридичним змістом та встановленій Конституцією України процедурі їх розгляду, ухвалення чи набрання ними чинності (наявність конституційних повно-важень, конституційність підстав призначення/обрання на посаду, звільнення з посади тощо).

За цією ж схемою вирішуються питання й щодо інших посадових осіб, яких призначають на посади та звільняють з посад Президент або ВР України.

Конституційне закріплення повноважень Конституційного Суду України перевіряти конституційність актів ВР України і Президента України та можливість оскарження до судів загаль­ної юрисдикції актів ВР України і Президента індивідуального характеру з питань призначення чи звільнення з посад певних осіб стосовно їхньої законності надає зазначеним особам пра­во оскарження до судів за встановленими законом формами і процедурами.

Надання повноважень Конституційному Суду України вирішувати питання щодо відповідності Конституції України

31

Розділ 1. Конституційне право України як галузь права...

(конституційності) до актів Президента та правових актів ВР України не унеможливлює оскарження до судів загальної юрисдикції актів Президента чи постанов ВР України індивідуального характеру з питань призначення чи звільнення з посад стосовно їхньої законності, окрім положень тих актів, які є наслідком конституційно-політичної відповідальності (ст.ст. 115, 122 та ін. Конституції України) посадових осіб. Визначення видів судів і особливостей процедури судового захисту таких осіб є прерогативою ВР України.

До юрисдикції Конституційного Суду України та судів за­гальної юрисдикції належить, відповідно до їхніх повноважень, вирішення питань правового характеру, зокрема тих, які ви­никають з огляду призначення чи звільнення певних посадових осіб Президентом або ВР України (ч. 2 cm. 124).

Вирішення Конституційним Судом України питань щодо відповідності Конституції (конституційності) до актів Президента та правових актів ВР України не унеможливлює оскарження до судів загальної юрисдикції актів Президента чи постанов ВР України індивідуального характеру з питань призначення чи звільнення з посад стосовно їхньої законності, окрім положень тих актів, які є наслідком конституційно-політичної відповідальності (ст.ст. 115, 122 та ін. Конституції України) посадових осіб.

Здійснення судочинства Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції щодо актів Президента та ВР України з питань призначення чи звільнення посадових осіб означає розгляд справ щодо конституційності зазначених актів у формі конституційного судочинства, а щодо їхньої закон­ності — судами загальної юрисдикції у формі відповідного судочинства (ч. З cm. 124).

Підсудність справ такої категорії та особливості процеду­ри їхнього розгляду судами загальної юрисдикції відповідного рівня підлягає визначенню процесуальним законом.

Підсумовуючи зазначимо, що природа конституційно-пра­вової відповідальності пов'язана із сутністю державно-право­вих відносин, що стосуються сфери владарювання, правового статусу людини, громадянина в суспільстві, державі. Суб'єкти цих відносин несуть політико-правову відповідальність за свої

32

1.4. Інститути конституційного права України...

дії. Конституційно-правова відповідальність є дієвим чинником удосконалення механізму здійснення державної влади, місце­вого самоврядування, оптимізації діяльності посадових осіб органів публічної влади, сфери реалізації правового статусу громадян. В кінцевому підсумку вона сприяє ефективному ви­конанню державою своїх функцій.