1. Вибіг Гриша на доріжку, на доріжці сидить кішка, взяв з доріжки Гриша кішку, хай впіймає кішка мишку.

2. Скоро, скоро мовить Ганка скоромовки-спотиканки. Слово в слово Славка ловко скоро мовить скоромовки.

3. Летів горобець через безверхий хлівець, та вхопив гороху без червотоку, без червоточини, та й пурх — полетів.

4. Водовоз віз воду з водопроводу.

5. на дворі трава, на траві дрова. Не рубай дрова на траві двора.

6. Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже, хай малий теля прив'яже.

7. Зшито ковпак та не по-ковпаківськи, перековпаковувату б ковпак та перевиковпакувати.

8. Схопив Клим клин, почав Клим клином клин вибивати.

9. сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: так як ти, не вмію я, ти не вмієш так, як я.

10. Вибіг Гриша на доріжку, на доріжці сидить кішка, взяв з доріжки Гриша кішку, хай впіймає кішка мишку.

11. Гнилі кислиці висіли на осиці, спілі кислиці рясніли на осиці, прийшли лисиці, натрусили кислиці в спідниці, прилетіли перепелиці та й ну дзьобати кислиці.

12. Напекли млинців, назвали кравців, а кравець за млинець та й побіг у танець.

13. Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок — сорок морок.

14. Бабин біб розцвів у дощ,Буде бабі біб у борщ.

15. Босий хлопець сіно косить, Роса росить ноги босі.

16. Був бик тупогуб, Тупогубенький бичок. У бика була тупа губа.

17. Був господар, був господар, Да й розгосподарився.

18. Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.

19. Бук бундючивсь перед дубом,

Тряс над дубом бурим чубом.

Дуб пригнув до чуба бука –

Буде букові наука.

20. Варка варила вареника,

Василь взяв вареника.

Варка Василя варехою.

Василь Варку вареником.

21.В домі Дими дим.

Ой ходім туди, ходім

Рятувати Димин дім.

22.Вовк-вовцюг вівцю волік.

Вова вовку вила в бік.

Як завив же вовк-вовцюг,

Миттю випустив вівцю.

23.Ворона проворонила вороненя.

24.В нас надворі погода розмокропогодилася.

25.Ішли жінки із базару, забалакались про покришки і про покришенята.

26.Ішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп — кипить окріп, як при Прокопі, так і при Прокописі і при Прокопенятах.

Примітка. Робота з скоромовками є дуже корисною, але й дуже важкою (Пешковський називав її спеціальним катуванням органів мови") Для швидкої, але чіткої вимови можна використати і кожний більш-менш складний з фонетичного боку віршований текст, не призначений для виразного читання Колективні вправи на скоромовки не слід вживати.

Систематичний матеріал для спеціальних вправ на приголосні.

Додаємо систематизований матеріал для вправ на приголосні в різних позиціях. В умовах середньої школи він використовується факультативне у міру потреби, переважно - в індивідуальному порядку. Вимовляється з підкреслено виразною артикуляцією.

б - п.

На тлі багрових сполохів висот.

По вплетених колючим дротом схилах.

По пагорбах, бурхливо задимілих.

Йшли з півночі порядки наших рот.

- (М. Бажай/.

Лисичка подала у суд таку бумагу:

Що бачила вона, як попелястий віл

На панській винниці пив, як мошенник, брагу.

їв сіно, і овес, і сіль.

(Є. Гребінка).

в - ф.

Раз на північ ішов караван.

Щоб отправить за море

Награбовані скарби з руїн фараонів завзятих.

Попереду везли саркофаг величезний порожній:

Чсрчий камінь на сонці блищав мов розпечена бронза

(Л. Українка).

їм не спинить наш бойовий розгін,

Не погасить народів дружбу чисту.

Узбек, вкраїнець, руський і грузин

Зуміють пдну відсіч дать фашисту.

(М. Терещенко).

Лабораторне заняття №3-4 (4 год) Тема: Логіка мовлення. Засоби логічної виразності.

Література 1. Капська А. Виразне читання. Практичні і лабораторні заняття: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1990. – С.6-36. 2. Олійник Г.А. Виразне читання: Основи теорії: Навч. посібник.- К.: Вища школа, 1995. – С.12-44. 3.Олійник Г.А. Виразне читання. Основи теорії. Посібник для вчителів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – С.3-56.

Логічне читання тексту передбачає поступове заглиблення виконавця у сам текст і у власний творчий процес. Щоб правильно, грамотно прочитати авторський текст, необхідно знати закони логіки мовлення, які базуються на законах граматики: усі слова в реченні пов’язані за смислом, завдяки чому вони об’єднуються в групи чи словосполучення. А в кожній групі слів чи словосполучень (мовному такті) є свій смисловий центр - логічний наголос.

Розрізняють паузи: логічні, психологічні (пауза настороженості, емоційного підсилення, пригадування, відшукування відповіді, умовчування, емоційного порівняння, жалю, роздумів, стримування почуттєвих реакцій, залякування, спонукання, напруження), фізіологічні, ритмічні.

Спочатку текст слід розбити на мовні такти, кількість яких залежить від наявності логічних пауз, а потім знайти логічні центри. Логічний аналіз потребує також вміння правильно розставити логічні й граматичні паузи. Виявлення логічного центру, логічної й граматичної паузи допомагає оволодіти логічною мелодією, відчути початок і завершення думки.

Особливе значення має психологічна пауза, яка автором не позначається. Логічна пауза пасивна, формальна, недійова; психологічна пауза- неодмінно завжди активна, багата внутрішнім змістом.