Лабораторне заняття №10-11 (4 год)

Тема: Виконання байки.

Література 1. Капська А. Виразне читання. Практичні і лабораторні заняття: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1990. – С.6-36. 2. Олійник Г.А. Виразне читання: Основи теорії: Навч. посібник.- К.: Вища школа, 1995. – С.12-44. 3.Олійник Г.А. Виразне читання. Основи теорії. Посібник для вчителів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – С.3-56.

Особливості виконання байки

1. Байка не читається, а розповідається.

2. Виконавець байки виступає в ролі свідка подій і е своєрідним коментатором цих подій перед слухачами.

3. Дійові особи не «граються» виконавцем, а лише підкреслюються ним в інтонації основні риси характерів персонажів.

4. Під час розповіді байки використовується безпосереднє спілкування з аудиторією.

5. При розказуванні байки характерна інтонація розмовно-побутового мовлення.

6. Мораль байки — це відома істина, про яку виконавець ніби нагадує слухачам, примушує ще раз задуматись.

Теоретично - інформативні завдання

1. Основні властивості байки як алегоричного твору.

2. Оповідна манера виконання байки. Особливості спілкування виконавця із слухачами.

3. Особливості виконання байки в особах. Доцільність такого виду роботи в школі.

4. чим відрізняється жанр байки від казки та інших жанрів?

5. Що треба враховувати читцю при підготовці байки для виразного читання на відміну від усіх інших жанрів?

6. Про що не можна забувати читцю в процесі читання байки, щоб не порушити її специфіки як жанру?

Завдання для самостійної роботи

1 Повторити з теорії літератури знання понять: байка, мораль, позиція автора.

2. Підготувати до виразного читання байку (на вибір). Визначте суть конфлікту. З'ясуйте, як він розкривається в байці і як впливає на інтонацію читця. Чому? Яке ваше ставлення до персонажів? Прочитайте байку так щоб слухачі відчули вашу позицію в розкритті даної події

Вправи

1. Виконайте вправи 1, 2, 3 (с. 106-109) // Капська А Й Виразне читання. Практичні і лабораторні заняття - К.: Вища школа. 1990.

2.Прослухайте байку Л. Глібова «Зозуля й Півень» у виконанні однією особою і двома. Зверніть увагу на спілкування виконавців. Чим воно відрізняється і чому? Як характер виконання байки впливає на особливість спілкування?

3.Підготуйте байку Л. Глібова «Синиця» до виконання: розробіть партитуру тексту, визначте підтекст, мету словесної дії кожної частини. Нафантазуйте характеристику оповідача і прочитайте байку.

4.Прослухайте цю байку в грамзапису. Чи збігається ваша інтерпретація твору з почутою? Чи згодні ви з варіантом читця? Якщо ні, то чому? У чому відчутна різниця, чим її можна пояснити?

5.Підготуйте до читання байку за запропонованим вам підтекстом, партитурою, ставленням. Як готовий виконавський аналіз впливає на якість читання? В чому ви вбачаєте тут позитивний підхід, а в чому негативний? У якій ситуації можна давати «готовий варіант» бачення учням? Що це дає у навчальному процесі? Мотивуйте свої відповіді.

6. Інсценувати байку (за вибором). Розкрити особливості роботи над байкою в процесі інсценування; визначити роль творчого бачення під час розповіді та інсценування; який вид спілкування переважає у процесі інсценування4 визначити роль і місце розповідача.

7. Підготуйте для читання й аналізу тексту з дітьми байки Л.І.Глібова «Чиж та Голуб», «Лебідь, Щука і Рак», «Коник-стрибунець», «Зозуля і Півень», «Вовк і Кіт». Розпишіть партитуру і навчиться читати твори щодо завдань наскрізної словесної дії і специфіки жанру.

8. Визначити підтекст. Розкрити суть конфлікту між персонажами і визначити своє ставлення до цього конф­лікту і до персонажів. Розказати байку. (Рекомендує­ться байка Л. Глібова «Вовк та Ягня»).

9. Розкрити своєрідність спілкування під час вико­нання байки. Провести лінію активної дії при безпосе­редньому спілкуванні з слухачем:

Під тином Півень, біля хати,

Знічев'я смітник розгрібав

І, квокчучи, там дещицю клював,—

Наїдку не було, а так, аби клювати.

У сміттячку углядів якось він

Блискучу, кругленьку Перлинку

І дорогу таку новинку

Узяв та й викинув під тин.

- Не хочу я таких дурних новинок,—

Промовив він,— нащо здалась вона?

За жменю цих цяцькованих Перлинок .

Не дав би я і зернятка пшона,—

Нехай дурний індик ковтає.

Так недотепа-неборак

Ганьбує те, чого не знає,

І думає, що добре так.

(Л. Глібов. Півень і Перлинка).

10. Визначити, як розуміння, відчуття характерів пер­сонажів впливає на інтонацію виконавця. Розказати байку Л. Глібова «Зозуля і Півень».

11. Визначити образ розповідача. Визначити взаємо­залежність суті моралі і виконавської мети. Розказати байку за вибором.