Лабораторне заняття № 9 (2 год)

Тема: Читання віршових творів.

Література 1. Капська А. Виразне читання. Практичні і лабораторні заняття: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1990. – С.6-36. 2. Олійник Г.А. Виразне читання: Основи теорії: Навч. посібник.- К.: Вища школа, 1995. – С.12-44. 3.Олійник Г.А. Виразне читання. Основи теорії. Посібник для вчителів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – С.3-56.

Читання віршів грунтується на тому, що й читання прози. Це відповідність інтонації авторському задумові, правдивість відтворення живим словом змісту твору через художні образи, особливо через почуття й переживання самого автора. Проте в самому процесі читання прози і віршів існує істотна різниця. Вона виявляється в різній системі організації художньої мови. Мова вірша ритмічно організована. Вірш записується рядками не на цілу ширину сторінки, як у прозі, а стовпчиком, поділяючись часто на строфи. За формою вірш може бути з однієї або кількох строф, навіть з одного або кількох рядків. Мова вірша більш емоційна та експресивна, ніж мова прози. Вона «розвинулась як форма особливо наснаженої художньої мови» Тому характеризується своєрідністю інтонації і особливим темпом, пов'язаним з більшою кількістю пауз, ніж це буває у прозі, а також «настановою на музичне звучання». Зрозуміло, що в таких особливостях вірша читець повинен добре орієнтуватися, оскільки вони вказують і на специфіку його читання.

Першорядне завдання читця вірша полягає в тому, щоб збагнути всю важливість його ритму, вміти вільно ним володіти як художнім засобом.

Теоретично - інформативні завдання

1. Чим зумовлюється специфіка виразного читання віршів?

2. Особливості віршової мови. Ритмічність і музикальність як своєрідні засоби виявлення емоційно-образного змісту поетичних творів.

3. Роль ліричного героя, характер ліричного почуття на вплив настрою твору, на інтонацію читця.

4. Своєрідність читання громадянської, пейзажної, філософської лірики.

Особливості виконання поетичних творів.

1. Визначити жанрові особливості ліричного твору.

2. Розкрити й відчути настрій ліричного героя і всього твору.

3. Передати розвиток переживань ліричного героя.

4. Визначити ставлення читця до героя, яке ґрунтується на правильному розумінній відчутті його переживань.

5. Зберігати під час читання єдність змісту і форми.

6. Зважати на особливу роль 2творчого бачення2 під час читання лірики.

7. Застосовуват відповідну форму спілкування, зважаючи на вид лірики.

8. Звернути увагу на лаконізм і обмеженість у використанні міміки та жестів.

9. Дотримувати пауз після кожного рядка.

Завдання для самостійної роботи

1. Прочитайте поезію Д.В.Павличка "Коли ми йшли удвох з тобою". Підготуйте її партитуру. Зверніть увагу на функцію ритмічних пауз і передайте їх у читанні. Проконтролюйте своє дихання.

2. Повторити із теорії літератури знання понять: форми вираження авторської свідомості, ліричний твір.

3. Підібрати зразки громадянської, пейзажної та філософської лірики. Зверніть увагу на розмір віршів і подумайте, як через відповідну форму твору автор передає певний настрій. Читаючи текст, зберігайте потрібний темпоритм, співзвучний з формою.

Вправи

1. Виконайте вправи 1,2, 3 (с. 143-145) // Капська А.Й. Виразне читання. Практичні і лабораторні заняття. - К.: Вища школа, 1990.

2.Прослухати грамзапис творів Т. Шевченка «Заповіт» і «Реве та стогне Дніпр широкий» і проаналізувати їх читацький варіант за схемою:

а) Чи донесений підтекст?

б) Чи передано в інтонації еволюцію почуттів ліричного героя?

в) Які частини твору сподобались в читанні і чому?

г) Чи допомогло прослуховування грамзапису краще зрозуміти твір? Якщо так, то чим?

З'ясувати, які думки хвилювали поета при написанні цих творів. Обґрунтувати внутрішній зв'язок між мелодією і текстом цих творів.

3.Виконайте вправи 8, 11 (с. 147-І50) // Капська А.Й. Виразне читання. Практичні і лабораторні заняття. - К.: Вища школа, 1990.

4.Виберіть два-три вірші, різні за жанрами, настроєм, спілкуванням. З'ясуйте, від чийого імені ви будете їх читати. Хто ви: співавтор, однодумець, свідок, людина, яка передумала, пережила прочитане у вірші, коментатор, учасник чи людина, що виражає своє особисте ставлення до змісту твору? Чи потрібно, щоб звучало ваше читацьке «я», коли у тексті уже виражене авторське «я»?

5. Підготуйте для читання й аналізу тексту віршів Т.Шевченка «Тече вода з-під явора», «Не називаю її раєм», «Садок вишневий коло хати». Розпишіть партитуру і навчиться читати їх щодо завдань наскрізної словесної дії і специфіки жанру.