30. Порядок ввозу на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника.

Порядок ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника та вивезення виробленої з неї готової продукції. Відповідно до ст. 230 МК ввезення та переробка на митній території України товарів, що походять з інших країн, здійснюється з дозволу митного органу.

Згідно з Порядком застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13 вересня 2003 р. № 609, дозвіл на розміщення товарів в режим переробки надається підприємству митним органом за місцем державної реєстрації підприємства на підставі його письмової заяви. При наданні підприємству дозволу на переробку товарів митний орган установлює строк переробки товарів виходячи з три­валості процесу переробки товарів і розпорядження продук­цією їх переробки. За загальним правилом, строк переробки не може перевищувати 90 календарних днів.

Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається:

• ввізним митом за ставками Митного тарифу України,

• податками та зборами, що справляються при ввезенні товарів відповідно до законодавства (ПДВ, акцизним збором).

Однак сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) провадиться українським виконавцем шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця простого авальованого векселя із строком платежу, що дорівнює строку здійснення опе­рації з давальницькою сировиною, але не більш як 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної ВМД.

У разі непогашення векселедавцем (українським вико­навцем) у визначений строк такого векселя векселедержатель (орган державної податкової служби) може опротестувати його в неплатежі згідно з законодавством і протягом одного робочого дня з моменту опротестування звернутися до банку, який здійснив аваль векселя, з вимогою про його оплату. Банк зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за днем звернення векселедержателя, переказати йому зазначену у векселі суму.

Кабінет Міністрів України може прийняти рішення щодо сплати ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) підприємствами по окремих товарних позиціях шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця простого векселя із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 90 календарних днів з моменту оформлення ВМД.

Виходячи з технологічних особливостей виробництва Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади може встановлювати інші строки виконання окремих видів операцій з давальницькою сировиною. Так, подовжені строки встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000 р. № 629 «Про термін виконання операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах у разі виготовлення верстатів токарних металорізальних», від 28 квітня 2000 р. № 721 «Про встановлення термінів виконання операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах у разі виготовлення труб» та ін.

У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому контрактом, за межі митної території України у встановлений період, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються.

Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції за межі митної території України, передбаченого умовами контракту, якщо український виконавець документально підтвердить сплату ввізного мита, податків та зборів, які повинні бути сплачені у разі ввезення в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію.

Якщо ввозяться ті види давальницької сировини, які не обкладаються ввізним митом, податками та зборами, український виконавець подає органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням письмове зобов'язання щодо вивезення готової продукції у встановлений період. У разі вивезення готової продукції в обумовленому письмовим зобов'язанням обсязі у встановлений період письмове зобов'язання погашається.

Відповідні органи державної податкової служби можуть давати дозвіл на відстрочення оплати векселів або погашення письмових зобов'язань окремим суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах на умовах податкового кредиту, до настання строку фактичного відвантаження готової продукції іноземному замовнику.

Видача, облік, відстрочення та оплата (погашення) век­селя в зазначених випадках регулюється Порядком видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, затвердженим наказом ДПА України від 25 лютого 2002 р. № 83.

Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на митну територію України з урахуванням вимог законодавства, і вивозиться з митної території України, не обкладається вивізним (експортним) митом та іншими податками і зборами (крім митних зборів), що справляються у разі експорту товарів, і не підпадає під режим ліцензування та квотування.

За частину давальницької сировини або готової продукції, отриманої як плата за виконану роботу, український виконавець сплачує ввізне мито, податки та збори, що справляються при ввезенні товарів (робіт, послуг).

Ввезення окремих видів давальницької сировини на митну територію України або здійснення операцій, пов'язаних з її переробкою на території України, може тимчасово обмежуватися або заборонятися Кабінетом Міністрів України, якщо такі дії можуть завдати шкоди економіці країни. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. № 474 (втратила чинність з 30 листопада 2004 р.) було заборонено ввезення на митну територію України за операціями з давальницькою сировиною цукру та цукрових сиропів.