- •Поняття, предмет, та система зовнішньоекономічного права.
- •Поняття зед, її принципи та види.
- •Правовий статус суб’єктів зед та їх види.
- •Розкрийте зміст понять «постійне місце проживання» та «місцезнаходження».
- •Що таке експорт та імпорт.
- •Що таке зовнішньоекономічна операція.
- •Основні види засобів і методів державного регулювання зед.
- •Основні види суб’єктів державного регулювання зед.
- •Поняття і види спеціальних правових режимів зед.
- •Компетенція органів державного регулювання зед.
- •Повноваження Міністерства економіки України щодо регулювання зед.
- •Повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій щодо регулювання зед.
- •Поняття правових методів державного регулювання зед та їх види.
- •У чому полягає сутність тарифного та нетарифного регулювання зед. 27. Основні правила застосування тарифних та нетарифних методів.
- •Що таке мито. 29. Які види мита застосовуються в Україні.
- •Що таке Митний тариф України.
- •Поняття та метод визначення митної вартості товару. Визначення країни походження товару.
- •Що таке вантажна митна декларація.
- •Правове регулювання ліцензування зовнішньоекономічних операцій.
- •Поняття автоматичного та неавтоматичного ліцензування.
- •Назвіть випадки заборони експорту/імпорту певних товарів.
- •Принципи застосування технічних, санітарних, фітосанітарних стандартів та вимог у зовнішній торгівлі.
- •Що таке сфера державної монополії в зед.
- •Забезпечення недискримінації іноземних суб'єктів господарювання у процедурах державних закупівель.
- •Поняття зовнішньоекономічного договору.
- •Види зовнішньоекономічного договору.
- •Назвіть кваліфікуючі ознаки зовнішньоекономічного договору.
- •Назвіть факультативні ознаки зовнішньоекономічного договору.
- •Вимоги, які ставляться до форми зовнішньоекономічного договору.
- •Наслідки недодержання форми зовнішньоекономічного договору.
- •Назвіть правила визначення права, що застосовується до зовнішньоекономічних договорів.
- •Система умов зовнішньоекономічного договору.
- •Предмет зовнішньоекономічного договору.
- •Як визначається кількість та якість у договорі.
- •Визначення ціни і умов платежів у зовнішньоекономічному договорі.
- •Вимоги до упаковки та маркування товарів за зовнішньоекономічним договором.
- •Форс-мажорні обставини у зовнішньоекономічному договорі.
- •Рекламації та санкції у зовнішньоекономічному договорі.
- •Вимоги, яким повинно відповідати арбітражне спостереження.
- •Поняття договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •Поняття та види валютних операцій.
- •Суб'єкти валютних операцій.
- •Повноваження нбу в сфері валютного регулювання.
- •Компетенція державних органів та функції банківської системи у сфері.
- •Сутність ліцензування валютних операцій нбу.
- •Валютні операції, які потребують індивідуальної ліцензії нбу.
- •Поняття інвестицій та іноземних інвестицій.
- •Суб'єкти, які визнаються іноземними інвесторами.
- •Види іноземних інвестицій.
- •У яких формах можуть здійснюватися іноземні інвестиції.
- •Державна реєстрація іноземних інвестицій.
- •Особливості правового становища підприємств з іноземними інвестиціями.
- •Правові особливості договору міжнародного перевезення.
- •Назвіть характерні риси консигнаційних операцій.
- •Характеристика правового режиму митного ліцензійного складу.
- •Поняття та ознаки товарообмінних (бартерних) операцій в зед.
- •Строки проведення товарообмінних (бартерних) операцій.
- •Відповідальність за порушення строків проведення товарообміних (бартерних) операцій.
- •Поняття операції з давальницькою сировиною в зед.
- •Порядок ввозу на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника.
- •Порядок реалізації на митній території України готової продукції виробленої з давальницької сировини.
- •Порядок вивезення давальницької сировини українського замовника її межі митної території України.
- •Відповідальність за порушення строків здійснення операцій давальницькою сировиною.
Що таке сфера державної монополії в зед.
Зовнішньоекономічна діяльність здійснюється з дотриманням її суб'єктами вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Сфера державної монополії в ЗЕД визначена ст. 20 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Так, виключно уповноваженими Україною як державою суб'єктами ЗЕД може здійснюватись:
експорт та імпорт озброєнь, боєприпасів, військової техніки та спеціальних комплектуючих виробів для їх виробництва, вибухових речовин, ядерних матеріалів (включаючи матеріали у вигляді тепловипромінюючих зборок), технологій, устаткування, установок, спеціальних неядерних матеріалів та пов'язаних з ними послуг, джерел іонізуючого випромінювання, а також інших видів продукції, технологій і послуг, які в даний час використовуються при створенні озброєнь і військової техніки або становлять державну таємницю України, яка визначається законами України;
експорт та імпорт золота та срібла;
експорт та імпорт наркотичних і психотропних засобів;
експорт творів мистецтва і старовинних предметів з музейних фондів України.
Призначення уповноважених суб'єктів ЗЕД, які можуть здійснювати зазначені експорт та імпорт, і регулювання відповідних експортно-імпортних операцій належать до компетенції Кабінету Міністрів України, який має погоджувати свої рішення з відповідними комітетами Верховної Ради України (таким суб'єктом є, зокрема, Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт»).
Встановлення у будь-якій формі державної монополії на експорт та імпорт інших видів товарів, не зазначених у ст. 20 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», не дозволяється і може бути оскаржено у судовому порядку. Будь-які організації, в тому числі державні, не мають права здійснювати функції, що прямо чи побічно перешкоджають іншим суб'єктам ЗЕД вільно здійснювати таку діяльність або в іншій формі, за винятком випадків, прямо зазначених в цьому Законі.
Забезпечення недискримінації іноземних суб'єктів господарювання у процедурах державних закупівель.
У більшості країн держава в особі уповноважених нею органів є одним з найбільших покупців товарів (робіт, послуг) в економіці. Водночас існує значна ймовірність надання переваг вітчизняним постачальникам порівняно з їх іноземними конкурентами під час здійснення державних закупівель. Відтак дисципліна державних закупівель є предметом уваги СОТ.
У рамках СОТ діє окрема Угода з державних закупівель, яка, однак, підписана лише окремими державами-учасницями. її метою є максимальне відкриття сфери державних закупівель для міжнародної конкуренції. Зазначена Угода спрямована на забезпечення:
а) прозорості (транспарентності) законодавства, процедур та практики щодо державних закупівель;
б) недискримінації іноземних учасників процедур закупівель.
Переговори щодо забезпечення прозорості процедур державних закупівель за участю усіх держав-членів СОТ з метою досягнення загального консенсусу тривають нині.
В Україні питання державних закупівель регулює Закон України від 22 лютого 2000 р. «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Згідно зі ст. 5 зазначеного Закону вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах відповідно до положень цього Закону, за винятком випадків, коли застосовуються положення ст. 6 цього Закону. Стаття 6 Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» передбачає застосування преференційної поправки як способу надання замовником переваги вітчизняному виробнику при визначенні переможця процедур закупівель шляхом застосування відсоткової межі до ціни його тендерної пропозиції у порівнянні з найбільш вигідною серед поданих у розмірах, встановлених цим Законом. Так, замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій вітчизняним виробником, шляхом застосування преференційної поправки до її ціни, за умови, що очікувана вартість предмета закупівлі не перевищує суми, еквівалентної:
для товарів - 200 тис. євро;
для послуг - 300 тис. євро;
для робіт - 4 млн євро.
Розмір преференційної поправки повинен становити 10 відсотків ціни тендерної пропозиції.
У разі, якщо предметом закупівлі є послуги чи роботи, що здійснюються на території України, замовник має право вимагати від іноземного учасника, який бере участь у процедурі закупівлі, виконання цих послуг чи робіт з використанням вітчизняних сировини, матеріалів та робочої сили.
У разі, якщо предметом закупівлі є сільськогосподарська продукція вітчизняного виробництва, участь у тендерах можуть брати виключно вітчизняні сільськогосподарські товаровиробники.
Зазначені норми не суперечать підходам СОТ, оскільки головний акцент у вимогах до регулювання державних закупівель наразі здійснюється на транспарентності закупівельних процедур, а не на наявності референцій для вітчизняних постачальників, оскільки такі преференції не приховуються.