
- •Електротехніка
- •1.Електрична емність. Конденсатори. Ємність плоского конденсатора.
- •2.Другий закон Кірхгофа.
- •3.Самоіндукція. Взаемоіндукція. Вихрові струми. Явище самоіндукції
- •Вихрові струми
- •4.Змінний струм
- •Електроматеріалознавство
- •Діелектрики. Пробій діелектрика. Характеристика рідких, газоподібних і твердих діелектриків.
- •Питому провідність у твердих діелектриках можна записати у вигляді
- •2.Напівпровідникові матеріали види, властивості , застосування.
- •3. Електропровідність напівпровідників та їх електричні властивості
- •4. Напівпровідникові матеріали
- •Ортогональні проекції
- •Розрізи
- •Перерізи
- •Виносні елементи
- •Аксонометричні проекції
- •Написи на креслениках
- •4. Поняття електронних приладів
Ортогональні проекції
Зображення предметів переважно повинні виконуватися за методом ортогональних проекцій. За основні площини проекцій беруть шість граней пустотілого куба, всередині якого розміщують предмет, який проектується на внутрішні грані куба.
Зображення на фронтальній площині проекцій береться на кресленні за головний вид. Предмет на головному виді розміщують так, щоб його зображення давало найповніше уявлення про його форму.
Види
Правила зображення предметів (виробів) на кресленнях усіх галузей промисловості та будівництва встановлює міждержавний стандарт ГОСТ 2.305-2008[8]. При побудові ортогональних проекцій за основні площини проекцій беруть шість граней пустотілого куба (паралелепіпеда), всередині якого розміщують предмет, який проектується на внутрішні грані куба, утворюючи основні види, до яких відносяться шість основних видів, які одержують на шести внутрішніх гранях куба[4]: головний вид (вид спереду) — основний вид предмета на фронтальній площині проекцій, який дає найповнішу уяву про його форму і розміри відносно якого розташовують інші основні види зверху, зліва, справа, знизу, ззаду.
Якщо якусь частину предмета (деталі) неможливо показати на основній площині проекцій без спотворення її форм та розмірів, то застосовують допоміжні види.
Допоміжний вид — вид предмета на площині, непаралельній до жодної з основних площин проекцій, призначений для неспотвореного зображення поверхні, якщо її неможливо отримати на основному виді[4].
Зображення окремої, вузько обмеженої частини поверхні деталі називають місцевим видом. Якщо місцевий вид виконується не в проекційному зв'язку, його позначають.
Розрізи
Приклад виконання східчастого розрізу
Докладніше: Розріз (креслення)
Розріз — ортогональна проекція предмета, який уявно розсічено однією чи декількома площинами для виявлення його невидимих поверхонь[4]. Розріз є умовним зображенням, бо при його виконанні тільки умовно проводять січні площини та уявно не показують окремі частини предмета, які розміщені між спостерігачем і даними січними площинами і показують лише ті деталі та їх частини, що розташовані за січною площиною.
Перерізи
Приклади виконання перерізів за ГОСТ 2.305-2008: а) винесений переріз; б) накладений переріз
Докладніше: Переріз (креслення)
Переріз — ортогональна проекція фігури, одержана в одній чи декількох площинах або поверхнях за уявного розсічення предмета, що проектується [4].
Різницею між розрізом та перерізом є те, що в перерізі зображають лише те, що розміщене безпосередньо у січній площині, а все, що розміщене за нею, не зображується.
Виносні елементи
Докладніше: Виносний елемент
Виносний елемент — додаткове окреме, зазвичай збільшене, зображення частини предмета, щоб з'ясувати її форму, шорсткість поверхні та інші дані.
Аксонометричні проекції
Прямокутна ізометрична проекція деталі типу «Втулка», виконана на основі її ортогональних проекцій
Проте не завжди ортогональні проекції мають достатню наочність. Тому виникає необхідність в таких зображеннях, які, маючи наочність, давали б уявлення про відносні розміри предмета та його форму. Таким видом зображень є аксонометричні проекції. Вони передають одним зображенням просторову форму предмета. Таке зображення створює у людини враження, близьке до того, яке виходить при розгляданні предмета в натурі. За способом розташування системи координат і вибором напряму проекціювання аксонометричні проекції поділяються на:
ізометричні;
диметричні;
триметричні.
Докладніше: Аксонометричні проекції