Структура врожаю сортів пшениці озимої під впливом норм висіву (середнє за 2011-2012 роки)

Норма висіву, млн.шт./га	Густота рослин, шт./м2	Кількість продуктивних стебел, шт./м2	Коефіцієнт продуктивної кущистості	Колос			Урожайність зерна з 1м2/г
				довжина, см	кількість зерен, шт.	маса зерен, г
сорт Фаворитка
4,0	302	459	1,52	10,6	27	1,03	472,3
5,0	369	512	1,38	10,6	29	1,04	533,4
6,0	436	506	1,16	10,2	25	1,01	511,1
сорт Вдала
4,0	298	451	1,51	10,60	27	1,03	465,2
5,0	366	481	1,31	10,6	25	1,03	495,7
6,0	425	470	1,10	10,2	25	1,01	475,3

При визначенні густоти стояння рослин на час повної стиглості зерна встановлено, що найкращою вона була у сорту Фаворитка, кількість рослин становила залежно від норми висіву 302-436 шт./м². Менші показники були у сорту Вдала – 298-425 шт./м².

Ще більша різниця залежно від норми висіву у сортів пшениці озимої відмічалась за кількістю продуктивних стебел. Найбільш розвиненими були рослини сорту Фаворитка. Продуктивних стебел сформувалось від 459 до 512 шт./м2. Сорт Вдала відставав по цьому показнику на 8-36 шт./м².

Коефіцієнт продуктивної кущистості був вище при мінімальній (4,0 млн.шт./га) норми висіву як у сорту Фаворитка, так і у сорту Вдала і становив відповідно 1,52 і 1,51. Із збільшенням норми висіву до 6,0 млн.шт./га коефіцієнт продуктивної кущистості зменшувався до 1,16 та 1,10.

Аналізуючи структуру врожаю можна зробити висновок, що довжина колоса із збільшенням норми висіву до 6,0 млн.шт./га зменшувалась у сортів в порівнянні з 4,0 і 5,0 млн.шт./га на 0,4 см.

Врожай пшениці залежить від крупності колоса, його виповненості зерном. Найбільша озерненість колоса була у сортів при нормі висіву 5,0 млн.шт./га – 28 і 29 шт., найменша на ділянках з нормою висіву 6,0 млн.шт./га – 25 шт. Зі збільшенням норми висіву до 6,0 млн.шт./га зменшувалась і маса зерен з колосу.

Порівнюючи два сорти а структурою врожаю варто відмітити, що сорт Фаворитка є більш продуктивним як в цілому, так і за кількістю продуктивних стебел. Загалом у сортів пшениці озимої Фаворитка і Вдала найбільша врожайність спостерігалась при нормі висіву 5,0 млн.шт./га – 533,4 та 495,7 г/м² відповідно.

4.3. Урожайність і якість зерна сортів пшениці озимої залежно від норми висіву

Врожай пшениці формується під дією складного комплексу умов, кожен із яких впливає на кількість та якість врожаю. Поліпшуючи умови росту рослин пшениці – водневий, поживний, світловий режими та інші необхідні фактори, можна досягти отримання високого врожаю. Багаточисельні дані науково-дослідних установ та виробництва показують, що в природі пшениці закладено великі можливості і при повному їх використанні вона в змозі формувати врожай 80-100 ц/га.

У системі заходів, що забезпечують високу продуктивність пшениці озимої важливе значення належить нормам висіву. Вона впливають на накопичення запасних речовин у листках та вузлах кущення восени, зимостійкість рослин, стійкість проти шкідників і хвороб, а також визначають у великій мірі рівень можливого врожаю та якості зерна. Від норм висіву залежить і ефективність окремих агротехнічних заходів – попередників, обробітку ґрунту, удобрення та ін.

Врожай зерна збільшується із збільшенням продуктивного стеблостою. Оптимальною є така густота продуктивного стеблостою, підвищення якої супроводжується зниженням врожайності посіву. Оптимальна густота залежить як від агроекологічних умов, так і від властивостей культури і сорту.

У прогресивних системах вирощування озимої пшениці намагаються зробити норму висіву більш ефективним заходом формування оптимальної густоти продуктивних стебел. При сучасних технологіях вирощування норма висіву виступає як фактор, правильно визначити який досить важко. Зональні рекомендації дають лише приблизні величини. Для забезпечення оптимальної густоти продуктивного стеблостою норма висіву повинна бути скорегована з великою кількістю факторів: строками сівби, якістю насіння, якістю підготовки ґрунту, метеоумовами, рельєфом, рівнем культури землеробства. Показником, який об'єднує всі ці фактори є виживання рослин.

Вплив агротехнічних факторів на виживання рослин поділяється таким чином: умови року, сорт, норма висіву, строк сівби, добрива.

При погіршенні умов проростання (погано підготовлений ґрунт до сівби, пізній строк сівби, недостатня кількість вологи або її надлишок, несприятлива температура ґрунту та ін.) життєздатність рослин знижується.

У деяких країнах Західної Європи норму висіву збільшують на 10% за кожні 5 діб запізнення з сівбою. При високій вологості ґрунту ця норма збільшується ще на 10-15%.

Підхід до формування оптимального стеблостою багато в чому залежить від агрокліматичних умов. У посушливих степах прийняті розріджені посіви. Розріджені посіви менше страждають від нестачі вологи в умовах посушливого літа, а при добрій вологозабезпеченості можна розраховувати на отримання більш густого стеблостою за рахунок посиленого кущіння [34].

Тому існує думка, що оптимальну густоту продуктивного стеблостою слід формувати в одних випадках шляхом збільшення густоти стояння рослин, а в інших – за рахунок інтенсивного кущіння, при останньому способі економиться насіннєвий матеріал. При погіршенні умов розвитку рослин меншу роль в досягненні оптимальної густоти продуктивного стеблостою відіграє кущення і більшу – густота стояння рослин, отже норма висіву.

Результати дослідів по врожайності пшениці озимої сортів Фаворитка і Вдала в залежності від норми висіву приведені в таблиці 4.4.

Аналіз даних таблиці показав, що найбільше зерна пшениці озимої сорту Фаворитка одержано на ділянках, де висівалось 5,0 млн.шт./га на 1 га. Посіви за такої норми забезпечували в середньому за 2 роки досліджень 53,3 ц/га зерна. Зниження норми висіву до 4,0 млн.шт. зменшувало врожайність до 47,2 ц/га або на 11,4%. Збільшення норми висіву насіння до 6,0 млн.шт. також знижувало урожайність зерна на 2,2 ц/га або на 4,1%.

Така ж закономірність зміни продуктивності залежно від норм висіву насіння спостерігалася і в сорту Вдала. У сорту максимуму урожайності (49,6 ц/га) зерна також припадав на норму висіву 5,0 млн.шт. схожих насінин на 1га.

Зниження або збільшення норми висіву зменшувало збір зерна з 1 га. Разом з тим варто відзначити, що сорт Вдала менше реагував на зміну норми висіву насіння. У цього сорту різниця між найвищим урожаєм при нормі висіву 5,0 млн.шт. (49,6 ц/га) і найнижчим при нормі висіву 4,0 млн.шт. (46,5 ц/га) складає лише 3,1 ц/га або 6,3%, тоді як у сорту Фаворитка 6,1 ц/га або 11,4%.

Таблиця 4.4