Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РОЗДІЛ 4.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
158.21 Кб
Скачать

РОЗДІЛ 4

ОПТИМІЗАЦІЯ НОРМ ВИСІВУ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

(Результати досліджень)

4.1. Сорти та їх біологічні властивості

Сучасні високопродуктивні сорти озимої пшениці відзначаються підвищеними вимогами до родючості ґрунту, вмісту вологи в ньому та його чистоти від бур’янів.

Багатовіковий досвід землеробства показав, що один із найбільш надійних і економічно вигідних шляхів підвищення врожайності польових культур – це створення і впровадження у виробництво нових сортів та гібридів, які відповідають вимогам сучасних прогресивних технологій вирощування [16].

За умов інтенсифікації землеробства і впровадження високопродуктивних сортів значно скоротилися строки сортозаміни. Термін використання сорту у виробництві, особливо зернових культур, скорочується до 5-6 років. Старі сорти замінюються новими, продуктивнішими.

При інтенсифікації виробництва зростає концентрація матеріальних і технічних ресурсів на одиницю площі. Перед селекцією постає проблема створення таких сортів сільськогосподарських культур, які можуть з високою віддачею окупити ці додаткові втрати.

З кожною сортозаміною у виробництво надходять сорти з поліпшеними господарськими й біологічними властивостями. Впровадження у виробництво таких сортів зумовлює більш повне використання зростаючого виробничого потенціалу землеробства. Сорт і технологія є біологічним потенціалом поля.

Узагальнення досліду наукових закладів з вирощування пшениці озимої в нашій країні і за кордоном свідчить, що пшениця озима на відміну від інших зернових найчутливіша на попередники. Урожай її при повторній сівбі протягом 2-3 років, навіть за інтенсивної технології вирощування, різко зменшується. Триваліше вирощування її на одному місці призводить до недобору зерна в 1,5-2 рази.

В умовах нестачі мінеральних добрив одним із шляхів одержання високого урожаю і якісного зерна пшениці озимої є розширення посівів культури після кращих попередників.

В господарстві пшеницю озиму розміщували після гороху і кукурудзи на силос.

Рівень врожайності, її стабільність значною мірою зумовлені біологічними особливостями сортів (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Урожайність сортів пшениці озимої залежно від попередника, ц/га

Попередник

Урожайність

± до контролю

2011 рік

2012 рік

в середньому за 2 роки

ц/га

%

сорт Фаворитка

Горох

57,4

49,2

53,3

-

-

Кукурудза на силос

52,7

44,3

48,5

4,8

9,0

сорт Вдала

Горох

52,4

46,8

49,6

-

-

Кукурудза на силос

47,5

40,1

43,8

5,8

11,7

НІР05, ц/га А

НІР05, ц/га В

НІР05, ц/га АВ

У сорту Фаворитка в середньому за 2 роки врожайність після гороху становила 53,3 ц/га, у сорту Вдала 49,6 ц/га. Різниця між сортами скала 3,7 ц/га.

Попередники істотно відрізнялися за впливом на урожайність зерна. Найбільш повно реалізовують свій потенціал урожайності за найкращих умов у сівозміні сорти пшениці озимої після гороху. В порівнянні з попередником кукурудза на силос врожайність у сорту Фаворитка було вище на 4,8 ц/га, у сорту Вдала на 5,8 ц/га.

Враховуючи отримані дані, спостереження за реакцією сортів пшениці озимої на норми висіву ми проводили на посівах після гороху.

Висівом певної кількості насіння на 1 гектар регулюють густоту посівів. Тільки при оптимальній густоти стояння рослин – можливий високий урожай. Під оптимальною густотою розуміють таку кількість рослин, яка дає повне змикання стебел та листків і дозволяє з найбільшою ефективністю використати площу живлення для ефективної роботи кореневої системи, а освітлену поверхню листків для забезпечення найвищої продуктивності фотосинтезу.

У загущених посівах стебла витягуються, внаслідок недостатньої освітленості, формуються малопродуктивні типи рослин з недостатньою площею живлення. Зростає внутрівидова конкуренція за елементи живлення, вологу, світло. Значна частина рослин гине. Посіви сильніше уражуються хворобами. Зернові культури можуть вилягати. Погіршується якість продукції.

На зріджених посівах урожайність знижується через неповне використання площі живлення і більшу забур’яненість посівів.

Норма висіву залежить від культури, сорту, попередника, строку і способу сівби, удобрення, технології вирощування, призначення продукції, ґрунтово-кліматичних умов тощо.

Норма висіву польових культур зростає при низькій культурі землеробства, на забур’янених площах, менш родючих ґрунтах, нижчій посівній придатності насіння, неякісній підготовці ґрунту до сівби тощо.

Сильно кущисті сорти зернових висівають з меншою нормою, ніж слабо кущисті. У посушливих умовах з недостатнім запасом вологи в ґрунті норму висіву зменшують [23].

Вивчення біологічних особливостей рослин, основних закономірностей їх росту і розвитку, реакції на зміни тих чи інших умов зовнішнього середовища, в т.ч. на норми висіву має велике теоретичне і практичне значення. Адже саме за рахунок вивчення цих первинних процесів стає можливим обґрунтування застосування певних агротехнічних прийомів з метою отримання високих і сталих урожаїв біологічно чистої продукції.

Спостереження за виживанням рослин сортів пшениці озимої залежно від норм висіву проводили в умовах СТОВ "Борзна-Агроінвест" Борзнянського району Чернігівської області. Предметом досліджень були сорти Фаворитка і Вдала. Це сорти з високими потенційними можливостями відносно зимоморозостійкості. Їх продуктивність в процесі сортовипробування мала оцінку від 8,0 до 9,0 балів. Тому перед нами стояло завдання виявити, як будуть поводити себе сорти при різних нормах висіву в умовах господарства.

Дані інших спостережень по показниках виживаність рослин пшениці озимої наведено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]