Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МР до практич з Теплотехніки.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
18.67 Mб
Скачать

1. Розрахунок термічних параметрів стану в характерних точках циклу

Точка 1. Для точки 1 задані: тиск Р1=0,1 МПа, температура t1=45ºС. Невідома величина – питомий об’єм v1. Використовуючи рівняння Менделєєва – Клапейрона розраховуємо v1

Р1 v1 = RT1

Звідки .

Параметри точки 1: Р1=0,1 МПа, t1=45ºС, v1=0,913 м3/кг.

Зображення циклу в р-V і t-s координатах

Точка 2. Степінь підвищення тиску . Використовуючи дане співвідношення визначаємо тиск у точці 2

Р2= β· Р1=10 · 0,1 = 1 МПа.

У процесі 1-2 здійснюється адіабатне стискування повітря у компресорі. Із співвідношення для адіабатного процесу визначаємо температуру в точці 2.

, отримуємо

k = 1,4 – показник адіабати двохатомних газів.

;

t2 = 614,4 – 273 = 341,4оС

Питомий об’єм у точці 2 визначаємо з рівняння Менделєєва-Клапейрона

.

Параметри точки 2: Р2=1 МПа, t2=341,4ºС, v2=0,176 м3/кг.

Точка 3. У процесі 2-3 відбувається ізобарне горіння палива, тоді Р2=Р3=1МПа.

Процес 3-4 адіабатний і відповідає розширенню продуктів згоряння палива. Із співвідношення для адіабатного процесу визначаємо температуру в точці 3.

t3 = 1395 – 273 = 1122оС

Питомий об’єм у точці 3

.

Параметри точки 3: Р3=1МПа, t3=1122ºС, v3 = 0,4 м3/кг.

Точка 4.

Для точки 4 задано t4=450ºС. Оскільки в процесі 4-1 відбувається ізобарний вихлоп газів, то Р4=Р 1=0,1МПа.

З рівняння Менделєєва-Клапейрона

.

Параметри точки 4: Р4=0,1МПа, t4=450ºС, v4=2,075 м3/кг.

2. Визначення термічного к.К.Д. І роботи циклу

Теплота підводиться в ізобарному процесі 2-3, а для ізобарного процесу

q1 = q2-3 = ср (t3t2)

За умовою задачі теплоємність вважається постійною, тоді

де ср – молярна ізобарна теплоємність двохатомних газів, яка вибирається з таблиці молярних теплоємностей для одно-, двох-, трьох- і багатоатомних газів.

 – молекулярна маса робочого тіла

Для двохатомних газів ср= 29,1 кДж/(мольК),

сv = 20,8 кДж/(мольК).

сp =29,1/29 = 1,0034 кДж/(кгК)

Підведена в циклі теплота

q1 = 1,0034 (1122-341,4) = 783,3 кДж/кг.

Теплота в циклі відводиться в ізобарному процесі 4-1

q2 = q4-1 = ср (t4t1) = 1,0034 (450-45) = 406,4 кДж/кг.

Робота циклу

lц = q1 - q2 = 783,3 – 406,4 = 376,9 кДж/кг.

Термічний к.к.д. циклу

Термічний к.к.д. може бути розрахований і по іншому рівнянню

Величини термічних к.к.д. збігаються.

3.Порівняння термічного к.К.Д. Циклу гту з термічним к.К.Д. Циклу Карно

Максимальній температурі циклу відповідає температура в точці 3, Т3 = 1395 К, а мінімальній - в точці 1, Т1 = 318 К. Термічний к.к.д. циклу Карно

Термічний к.к.д. циклу Карно значно вище термічного к.к.д. циклу, що розраховується

t k= 0,772 > t = 0,481.

  1. Побудова циклу в p-V і t-s координатах

Проводимо координатні осі p-v. Вибираємо масштаб для тиску. Тиск у циклі змінюється від 0,1МПа до 1МПа. Приймаємо 1см=0,1МПа. Питомий об’єм змінюється від 0,176 м3/кг до 2,08 м3/кг. Приймаємо 1см=0,2 м3/кг.

Розбиваємо осі на координатні відрізки і біля кожного розподілу проставляємо величину. Знаючи значення p і v у характерних точках наносимо їх на поле діаграми.

Точка 1Р1 = 0,1 МПа, v1 = 0,913 м3/кг;

Точка 2Р2 = 1 МПа, v2 = 0,176 м3/кг;

Точка 3Р3 = 1 МПа, v3 = 0,48 м3/кг;

Точка 4 - Р4 = 0,1 МПа, v4 = 2,075 м3/кг.

Побудова адіабатних процесів стискування 1-2 і розширення 3-4 ведемо по трьом точкам. Третю проміжну точку розраховуємо, задавшись проміжним значенням питомого об’єму, наприклад vпр1= 0,3 м3/кг і vпр2 = 0,6 м3/кг. Використовуючи співвідношення між параметрами для адіабатного процесу визначаємо величину проміжного тиску

Наносимо точки з координатами Рпр1=0,474 МПа, vпр1=0,3 м3/кг і Рпр2 = 0,569 МПа і vпр2 = 0,6 м3/кг на діаграму. З'єднуємо точки лініями та одержуємо побудову циклу в pv діаграмі.

Для побудови циклу в T-s координатах розраховуємо зміну ентропії в ізобарних процесах підведення теплоти 2-3 і відведення теплоти в процесі 4-1.

Довільно приймаємо, що відлік ентропії ведемо від початкового значення s=0,1кДж/(кгּК).

Тоді для точки 1 s1=0,1кДж/(кгּК) і для точки 2 s2=0,1кДж/(кгּК), оскільки для адіабатного процесу 1-2, s1 = s2.

В ізобарному процесі 2-3

s2-3 = s3 - s2 , тоді s3 = s2-3 + s2 = 0,823 + 0,1 = 0,923 кДж/(кгּК).

Для процесу 3-4, s2-3 = s4-1 = s4 s1 = 0,923 кДж/(кгּК).

У такому випадку характерні точки в Т-s діаграмі мають такі координати:

Точка 1 Т1 = 318 К, s1 = 0,1 кДж/(кгּК).

Точка 2 Т2 = 614,4 К, s2 = 0,1 кДж/(кгּК).

Точка 3 Т3 = 1299 К, s3 = 0,923 кДж/(кгּК).

Точка 4 Т4 = 723 К, s4 = 0,923 кДж/(кгּК).

Проводимо координатні осі T і s, розбиваємо їх на координатні відрізки, біля кожного розподілу проставляємо величину з масштабом по осі Т 1см=100 К; по осі s 1см=0,1 кДж/(кгּК) і наносимо точки на поле діаграми.

Побудову ізобарних процесів 2-3 і 4-1 ведемо по трьом точкам, тому розраховуємо проміжні значення ентропії в даних процесах, для чого задаємось проміжними значеннями температур, наприклад,

Тпр1=900 К, Тпр2 = 500 К,

тоді

Координати проміжних точок

Тпр1 = 900 К, sпр1 = ∆sпр1 + s2 = 0,383 + 0,1 = 0,483 кДж/(кгּК);

Тпр2 = 500 К, sпр2 = ∆sпр2 + s1 = 0,454 + 0,1 = 0,554 кДж/(кгּК)

Наносимо проміжні точки на поле діаграми і всі точки з'єднуємо лініями.

Побудований цикл представлений нижче на рисунку. Наносимо цикл Карно на T–s діаграму в інтервалі від максимальної температури Т3=1395 К до мінімальної температури Т1=318К, у тім же інтервалі зміни ентропії ∆s=0,851кДж/(кгּК). Для цього з точки 3 проводимо штрихову горизонтальну лінію до перетину з вертикальною штриховою лінією, проведеною з точки 2. Потім із точки 1 проводимо штрихову горизонтальну лінію до перетину з вертикальною штриховою лінією, проведеною з точки 4. Одержуємо цикл Карно 1-2'-3-4'-1.

5. Побудова залежності термічного к.к.д. від степені стискування t = f(β)

Залежність виражається рівнянням

Для умов задачі показник адіабати k=1,4. Задаємося значеннями β=2, 4, 6, 8, 10 і розраховуємо термічний к.к.д. для кожного значення β, дані розрахунку заносимо в таблицю

β

2

4

6

8

10

t

0,18

0,327

0,4

0,448

0,481

Проводимо координатні осі, розбиваємо їх на координатні відрізки та наносимо точки на координатне поле

З графіка залежності t=f(β) видно, що зі збільшенням степені підвищення тиску термічний к.к.д. зростає.