2. Витрати теплоти на нагрівання повітря в калорифері

Витрата повітря, що нагрівається, G₁=10000 м³/год. Переведемо м³/год. у кг/с ,

G₁=10000 м³/год. =

Витрати теплоти на нагрівання повітря визначаються за формулою

Q_1-2 = G₁(I₂-I₁) = 3,411[32,06- (-8)] = 136,65 кДж/с = 136,65 кВт.

3. Побудова процесів вологого повітря в і-d діаграмі

Точка 1, що характеризує початковий стан вологого повітря визначається перетином ліній заданих параметрів повітря І₁=-8 кДж/кг і t₁=-10^оС. Лінії  і d, що проходять через точку 1 визначають невідомі параметри повітря ₁=50%, d₁=0,8 . Порівняння визначених величин ₁ і d₁ в І-d діаграмі з аналітично розрахованими ₁=44,9%, d₁=0,806 не дає великої розбіжності. З точки 1 по лінії d₁=0,8 =const опускаємося до перетинання з лінією =100%. Знаходимо ізотерму, що приходить у точку перетину і по ній визначаємо величину температури точки роси t_т.р.1=-19°С. З точки 1 по лінії І₁=-8 кДж/кг = =const опускаємося до перетину з лінією =100%. Знаходимо ізотерму, що приходить у точку перетину і по ній визначаємо величину температури мокрого термометра t_м.тр.1=-12,2°С.

Точка 2, що характеризує стан повітря після нагрівання в калорифері, знаходиться перетином лінії d₁=0,8 =const з ізотермою t₂=30°С, тому що в процесі нагрівання повітря його вологовміст не змінюється. Рухаючись по лінії d₁=const до перетину з ізотермою t₂=30°С, знаходимо точку 2. Лінія 1-2 в І-d діаграмі відповідає процесу нагрівання повітря. Через точку 2 проходять лінії ₂=3% і І₂=32 кДж/кг, що відповідає аналітично розрахованим d₂=0,8 і t₂=30°С. Температури точки роси і мокрого термометра визначаються так само, як і для точки 1, t_т.р.2=-19°С, t_м.тр.2= 11°С.

Точка 3 характеризує стан повітря, що надходить з прядильного цеху. Вона знаходиться в точці перетину ізотерми t₂=22°С та лінії відносної вологості ₃=55%. Через цю точку проходять лінії d₃=9,2 , І₃=45,2 кДж/кг. Параметри в точці 3 збігаються з аналітично розрахованими, t_т.р.3=13°С, t_м.тр.3=16,5°С.

Точка 4. Процес змішування потоків з параметрами в точці 2 і точці 3 іде по прямій лінії. Проводимо пряму між точками 2 і 3 і лінійкою визначаємо довжину відрізка 2-3, l_2-3= 58 мм. Витрата суміші G_в.п.= G₂ + G₁ = 60000+ +10000=70000 м³/год. Для визначення точки 4, що характеризує стан суміші, складаємо пропорцію,

Звідси,

Від точки 3 на лінії 2-3 в І-d діаграмі відкладаємо довжину відрізка l_3-4= 9,7 мм і знаходимо точку 4. Через цю точку проходять лінії t₄=23°С, ₄=45%, d₄=7,8 , І₄=43 кДж/кг. Параметри точки 4 практично збігаються з розрахованими. По уже відомій методиці визначаємо, t_т.р.4=15,5°С, t_м.тр.4=15,5°С.

Точку 5 знаходимо, рухаючись по лінії І₄=43 кДж/кг=const до перетину з лінією  = 100%, оскільки в умові зазначено, що повітря із сушарки виходить у стані насичення. Лінії, що проходять через точку 5, визначають усі параметри повітря на виході із сушарки. І₅=43 кДж/кг, t₅=15,6^оС, d₅=11 , ₅=100%. У цій точці t_т.р.5= =t_м.тр.5=15,6°С.