
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Теплотехніка Теоретичні, практичні та довідкові матеріали Навчально-методичний посібник для самостійного опанування
- •Ардашев в.О., п’ятак о.В. “Теплотехніка. Теоретичні, практичні та довідкові матеріали”. Навчально-методичний посібник для самостійного опанування. – Херсон, хнту, 2008. - 188 с.
- •1. Параметри стану робочих тіл
- •1.1. Основні розрахункові рівняння
- •У бас: Од. Маси – 1 фунт (lbm). Сила - паундаль
- •Для двох різних станів газу
- •Газові суміші
- •Ентропія суміші
- •Ентропія змішування
- •Розв’язання задач
- •1.3. Задачі для самостійного розв’язання
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •2. Перший та другий закони термодинаміки
- •2.1.Основні розрахункові рівняння
- •2.1.1. Перший закон
- •2.1.2. Другий закон
- •2.2. Розв’язання задач
- •Незалежність теплоємності від температури
- •Лінійна залежність
- •3. Нелінійна залежність
- •2.3. Задачі для самостійного розв’язання
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •3. Термодинамічні процеси ідеальних газів
- •Основні розрахункові рівняння
- •Теплоємність суміші газів
- •3.2. Розв’язання задач
- •3.3. Задачі для самостійного розв’язання
- •3.4. Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •4. Термодинамічні процеси водяної пари
- •4.1. Основні розрахункові рівняння
- •4.2. Розв’язання задач
- •Довжина колектора
- •4.3. Задачі для самостійного розв’язання
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •5. Термодинамічні процеси вологого повітря
- •5.1. Основні розрахункові рівняння
- •5.2. Розв’язання задач
- •Кількість вологи у повітрі при початкових параметрах
- •У загальному випадку точка суміші визначається за правилом важеля:
- •1. Визначення параметрів повітря в характерних точках процесу
- •2. Витрати теплоти на нагрівання повітря в калорифері
- •3. Побудова процесів вологого повітря в і-d діаграмі
- •4. Кількість вологи, відібраної від пряжі в сушарці
- •5. Витрати теплоти і кількість відібраної вологи при відсутності процесу змішування потоків повітря
- •5.3. Задачі для самостійного розв’язання
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •6. Цикли теплових двигунів
- •6.1. Прямі і необоротні термодинамічні цикли
- •6.2. Процеси стиснення в компрессорах
- •6.3. Цикли двигунів внутрішнього згоряння
- •6.4. Цикли газотурбінних установок
- •6.5. Цикл Ренкіна паросилової установки
- •6.6. Цикл парокомпресійної холодильної установки
- •6.7. Розв’язання задач
- •1. Розрахунок параметрів стану в характерних точках
- •2. Розрахунок робіт компресора
- •К.К.Д. Компресора та потужність приводу
- •Параметри стиснення в трьохступінчастому компресорі
- •5. Побудова діаграм
- •1. Розрахунок термічних параметрів стану в характерних точках циклу
- •Зображення циклу в р-V і t-s координатах
- •2. Визначення термічного к.К.Д. І роботи циклу
- •3.Порівняння термічного к.К.Д. Циклу гту з термічним к.К.Д. Циклу Карно
- •Побудова циклу в p-V і t-s координатах
- •6. Порівняння термічного к.К.Д. Розрахованого циклу з термічним к.К.Д. Циклу двигуна внутрішнього згоряння
- •Зображення циклу в p-V і т-s координатах
- •Розрахунок параметрів стану в характерних точках циклу
- •Розрахунок кількості теплоти, роботи і зміни внутрішньої енергії в термодинамічних процесах, що складають цикл
- •Визначення термічного і внутрішнього к.К.Д. Циклу
- •4. Порівняння термічного к.К.Д. Даного циклу з термічним к.К.Д. Циклу Карно
- •5. Побудова розрахованого циклу в р-V і т-s координатах
- •6. Розрахунок зміни термічного к.К.Д. Циклу при зміні тиску і температури пари перед турбіною і зниження тиску пари, що відробило, після турбіни
- •7. Розрахунок годинної витрати палива
- •Визначення параметрів стану в характерних точках циклу
- •Розрахунок питомої холодопродуктивності, кількості теплоти, відданої в навколишнє середовище, витрат роботи в компресорі, холодильного коефіцієнта, роботи циклу
- •3. Побудова розрахованого циклу в р-V і т-s координатах
- •4. Побудова залежності холодильного коефіцієнта від витрат роботи в компресорі
- •5. Розрахунок витрати холодильного агента, витрати холодної води на конденсатор і теоретичної потужності приводу компресора
- •6. Побудова циклу холодильної установки в р-I діаграмі
- •6.8. Задачі для самостійного розв’язання
- •6.9. Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •7. Процеси теплопередачі
- •7.1. Основні розрахункові рівняння
- •7.2. Розв’язання задач
- •7.3. Задачі для самостійного розв’язання
- •7.4. Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •8. Конвективні процеси переносу теплоти
- •8.1. Основні розрахункові рівняння
- •8.2. Розв’язання задач
- •Розв’язання: Визначальна температура рідини
- •Визначаємо, чи має місце вплив конвекції на теплообмін у трубі. Визначальна температура
- •Коефіцієнт тепловіддачі від поверхні теплообмінника до повітря
- •Критична густина теплового потоку
- •8.3. Задачі для самостійного розв’язання
- •8.4. Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •9. Процеси теплообміну випромінюванням
- •9.1. Основні розрахункові рівняння
- •9.2. Види променистих потоків
- •9.3. Теплообмін між тілами довільно розміщеними у просторі
- •9.4. Розв’язання задач
- •9.2. Задачі для самостійного розв’язання
- •9.4. Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •10. Теплообмінні апарати
- •10.1. Основні розрахункові рівняння Рівняння теплового балансу:
- •Довжина трубок
- •10.2. Розв’язання задач
- •Живий перетин трубок
- •Еквівалентний діаметр міжтрубного простору
- •Розрахунок
- •Розрахунок коефіцієнта тепловіддачі від гарячої води до стінки труби (міжтрубний простір)
- •Розрахунок коефіцієнта тепловіддачі від стінки до холодної води (внутрішній простір труб)
- •Розрахунок величини поверхні нагрівання
- •Елементи конструктивного розрахунку теплообмінника Довжина трубок поверхні теплообмінника
- •Підбір теплообмінника
- •Характеристика теплообмінника
- •Розрахунок коефіцієнта тепловіддачі від гарячої води до внутрішньої поверхні труби
- •Розрахунок коефіцієнта тепловіддачі від ребристої поверхні до повітря
- •Теплова продуктивність однієї секції калорифера
- •10.3. Задачі для самостійного розв’язання
- •10.4. Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •11. Процеси згоряння палива
- •11.1. Основні розрахункові рівняння
- •11.2. Розв’язання задач
- •11.3. Розв’язання задач самостійно
- •11.4. Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •12. Тепловий баланс котлоагрегата
- •12.1. Основні розрахункові рівняння Теплота, що вноситься в топку котла (розпоряджувальна теплота)
- •Тепловий баланс може бути записаний
- •Розв’язання задач
- •Вихідні дані до складання теплового балансу
- •12.4. Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Література
- •Додатки
- •Приставки для утворення кратних і часткових одиниць
- •Молекулярні маси, густини та об’єми кіломолей при нормальних умовах і газові сталі найважливіших газів
- •Інтерполяційні формули для середніх масових та об’ємних теплоємностей газів
- •Теплоємність кисню1
- •Теплоємність водяної пари
- •Теплоємність повітря
- •Теплоємність азоту
- •Теплоємність окису вуглецю
- •Теплоємність водню
- •Теплоємність вуглекислого газу
- •Теплоємність сірчистого газу
- •Насичена водяна пара (по температурам) параметри надані в одиницях системи сі
- •Насичена водяна пара (по тискам) параметри надані в одиницях системи сі
- •Вода та перегріта водяна пара параметри надані в одиницях системи сі (числа зліва від східчастої лінії відносяться до води)
- •Густина та парціальний тиски повітря
- •Насичена водяна пара аміаку (нn3)
- •Насичена пара вуглекислоти (со2)
- •Фізичні властивості води на лінії насичення
- •Термодинамічні властивості перегрітої пари фреону-22
- •Значення параметрів а і в при конденсації водяної пари
- •Дані для визначення діаметра d' кожухотрубного теплообмінника
- •Технічна характеристика водоводяних підігрівників
Кількість вологи у повітрі при початкових параметрах
Gп
=
d
Gс.п
= 0,003
40 = 0,12 кг/с.
Кількість вологи, що витрачається на процес зволоження
dіз
= d3
– d2
= 9 – 3 = 6
dад = d4 – d3 = 14,9 – 9 = 5,9
Загальна кількість вологи
d = dіз + dад = 6 + 5,9 = 11
Точка, що характеризує параметри суміші лежить на середині відрізка 4-5, оскільки маси потоків, що змішуються однакові.
У загальному випадку точка суміші визначається за правилом важеля:
У даній пропорції невідомою величиною є довжина відрізка l4-6. Довжина відрізка l4-5 виміряється лінійкою на діаграмі та з наведеної пропорції визначається довжина відрізка l4-6. Відклавши довжину цього відрізка на лінії 4-5 знаходять точку 6. Усі лінії діаграми, що проходять через цю точку визначають параметри суміші.
Параметри
суміші: I6=91
кДж/кг; 6=60%;
t6=35,5оС;
d6=21,7
.
Перевірка параметрів суміші розрахунком проводиться за рівнянням:
.
Кількість теплоти, що відводиться від повітря в процесі охолодження
Q=Gс.п (I6 – I7) = (40+40)(91 – 81,5)= 760 кДж/с= 760 кВт.
Задача
№ 5.
Зовнішнє повітря в кількості G1=N103
м3/год.
з ентальпією I1=0,5N
з температурою
t1=(-5+0,5N)оС
підігрівається в калорифері до температури
t2=(30+N)оС,
потім змішується з повітрям, яке надходить
з прядильного цеху, з температурою
t3=25оС
і відносною вологістю 3=(90-N)%
у кількості G2
=2N103
м3/год.
і направляється для сушіння пряжі, що
пройшла обробку в шліхтувальних машинах.
Процес сушіння пряжі вважати адіабатним.
Аналітично розрахувати:
Параметри повітря в характерних точках процесу.
Витрати теплоти на нагрівання повітря в калорифері.
В I-d діаграмі:
Побудувати термодинамічні процеси вологого повітря. Процес побудови детально описати.
Визначити параметри повітря в характерних точках процесу і порівняти їх з аналітично розрахованими.
Визначити кількість вологи, відібраної від пряжі в сушарці, вважаючи, що повітря виходить із сушарки в стані насичення.
Установити, як відрізняються між собою витрати теплоти на нагрівання повітря і кількість вологи, відібраної від пряжі, у випадку, коли відсутній процес змішування зовнішнього повітря з цеховим, а в сушарку надходило б тільки підігріте зовнішнє повітря, при цьому параметри повітря на виході із сушарки залишаються незмінними.
Барометричний тиск повітря 745 мм.рт.ст.;
Дано: G1= 10000 м3/год, t1 = -10оС, І1 = -8 кДж/кг, t2 = 30оС,
G2= 60000 м3/год., t3 = 22оС, І1 = -8 кДж/кг, 3 = 55%.
1. Визначення параметрів повітря в характерних точках процесу
Точка 1
Для точки 1 задані параметри І1=-8 кДж/кг і t1=-10оС. У загальному виді ентальпія повітря для точки 1 запишеться,
I1=t1+0,001d1(2500+1,96t1).
Визначаємо вологовміст
Визначення відносної вологості в точці 1 робимо за рівнянням
У цьому рівнянні невідомими величинами є Рп1 і Рн1.
Парціальний тиск водяної пари визначається з рівняння
Барометричний тиск Рб=745 мм рт.ст.=0,0993 МПа.
Тиск насичення водяної пари визначаємо за допомогою таблиць водяної пари. За даними табл. 17 додатку температурі t1=-10оС відповідає тиск насичення
Рн1=2,85102 Па=285 Па = 2,8510-4 МПа.
Відносна вологість у точці 1,
Для визначення абсолютної вологості в точці 1 використовуємо рівняння Менделєєва-Клапейрона,
Густина пари дорівнює,
.
Рівняння Менделєєва-Клапейрона використовується і для визначення густини сухого повітря с.п1, однак при цьому необхідно обчислити парціальний тиск сухого повітря
Рс.п1 = Рб – Рп1 = 99302 – 128,5 = 99173,5 Па.
Тоді густина сухого повітря в точці 1, з огляду на те, що Rс.п= 287,0 Дж/(кгК)
.
Густина вологого повітря визначається по рівнянню
в.п.1 = с.п1 + п1 = 1,314 + 0,00106 = 1,315 кг/м3.
Параметри
вологого повітря в точці 1:
І1=-8
кДж/кг, t1=-10оС,
d1=0,806
,
1=44,9%,
п1=0,00106
кг/м3,
с.п1=1,314
кг/м3,
в.п.1
=1,315
кг/м3.
Точка 2
За умовою задачі повітря підігрівається в калорифері від t1 до t2. Процес нагрівання повітря йде при d1=d2=const.
Тоді d1= d2= 0,806 .
Ентальпія вологого повітря в точці 2
I2 = t2 + 0,001d2(2500 + 1,96t2)= 30+0,001(2500+1,9630)0,806=32,6 кДж/кг.
Відносна вологість у точці 2
Парціальний тиск Рп2=Рп1=1,28510-4 Па. За даними табл. 13 додатку температурі t2=30°С відповідає тиск насичення Рн2=0,004241 МПа, тоді,
Абсолютна вологість повітря
.
Оскільки парціальний тиск пари не змінився, то і парціальний тиск сухого повітря в точці 2 Рс.п2=Рс.п1=99173,5 Па. Використовуючи рівняння Менделєєва-Клапейрона, визначаємо густину сухого повітря,
.
Густина вологого повітря
в.п.2 = с.п2 + п2 = 1,1404 + 9,17910-4 = 1,141 кг/м3.
Параметри
вологого повітря в точці 2:
І2=32,06
кДж/кг, t2=30оС,
2=3,03%,
d2=0,806
,
п2=9,17910-4кг/м3,
с.п2=1,1404
кг/м3,
в.п.2=1,141
кг/м3.
Точка 3
Після калорифера повітря змішується з повітрям, що надходить з прядильного цеху і має параметри t3=22оС, 3=55%, G2=60000м3/год.
Для визначення парціального тиску в точці 3 необхідно знайти величину тиску насичення водяної пари за даними табл. 13 додатку температурі t3=22оС відповідає Рн3=2631 Па. Тоді,
Рп3 = 3 Рн3 = 0,55 0,002631 = 0,00145 МПа.
Абсолютна вологість повітря
.
Парціальний тиск сухого повітря,
Рс.п3 = Рб – Рп3 = 99302 – 1450 = 97852 Па.
Густина сухого повітря,
.
Густина вологого повітря забирається з прядильного цеху,
в.п.3 = 1,156 + 0,018 = 1,174 кг/м3.
Вологовміст повітря
Ентальпія вологого повітря
I3 = t3 + 0,001d3(2500+1,96t3) = 22+0,001(2500+1,9322)9,2=45,4 кДж/кг.
Параметри вологого повітря в точці 3: І3=45,4 кДж/кг, t3=22оС, d3=9,2 , 3=55%, п3=0,018 кг/м3, с.п3=1,156 кг/м3, в.п.3=1,174 кг/м3.
Точка 4
Точка 4 характеризує стан суміші після змішання потоків повітря, що надходять після калорифера і з прядильного цеху. Змішуються потоки з параметрами в точці 2 і в точці 3. Визначаємо ентальпію і вологовміст суміші.
;
Тут п – відношення мас потоків, що змішуються
Ентальпія суміші в точці 4
Ісум =I4=tсум+0,001dсум(2500+1,96tсум).
Визначаємо температуру суміші
Парціальний тиск пари в суміші
Температурі суміші tсум= t4 =23°С відповідає тиск насичення Pн4=2802 Па (за даними табл. 13 додатку).
Відносна вологість у точці 4
Абсолютна вологість суміші
.
Парціальний тиск сухого повітря,
Рс.п4 = Рб – Рп4 = 99302 – 1261 = 98041 Па.
Густина сухого повітря,
.
Густина вологого повітря,
в.п.4 = 1,154 + 9,2210-3 = 1,163 кг/м3.
Параметри вологого повітря в точці 4: І4=43,4 кДж/кг, t4=23,04оС, d4=8 , 3=44,9%, п4=9,2210-3 кг/м3, с.п4=1,154 кг/м3, в.п.4 =1,163 кг/м3.
Точка 5
В умовах задачі зазначено, що повітря після змішування направляється для сушіння пряжі. Процес сушіння пряжі вважається адіабатним, тобто процес сушіння йде по лінії I=const. У такому випадку І4=І5=43,3 кДж/кг. Повітря із сушарки виходить у стані насичення, тому 5=100%. Інші параметри точки 5 можуть бути визначені тільки за допомогою І-d діаграми.