
- •Загальний розділ
- •1.1 Коротка характеристика будівлі
- •1.2 Характеристика системи опалення
- •2 Розрахунково –конструкторський розділ
- •2.1 Розрахунок системи опалення
- •2.1.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджень
- •2.1.1.1 Визначення коефіцієнту теплопередачі зовнішньої стіни
- •2.1.1.2 Визначення коефіцієнту теплопередачі перекриття
- •2.1.1.3 Визначення коефіцієнту теплопередачі підлоги
- •2.1.1.4 Визначення коефіцієнту теплопередачі дверей та вікон.
- •2.1.2 Розрахунок втрат теплоти приміщеннями
- •2.1.3 Розрахунок опалювальних приладів
- •2.1.4 Гідравлічний розрахунок системи опалення
- •2.1.5 Розрахунок і вибір устаткування для вузла керування Висновок
- •Список літератури
2.1.1.2 Визначення коефіцієнту теплопередачі перекриття
Виписується
мінімально допустиме значення опору
теплопередачі для перекриття [3,
таб.1]
для другої температурної зони:
м2К/Вт.
Невідома товща шару огородження визначається для перекриття над холодним підвалом за формулою (2.5):
м
За уніфікованими розмірами приймається товщина утеплювача 0,35м. Тоді підраховується дійсний термічний опір шару утеплювача за формулою (2.2):
м2К/Вт
Рівняння виконується
Визначається коефіцієнт теплопередач за формулою (2.6):
Вт/м2К
Розрахунки заносимо до таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Розрахунок перекриття
Огороджувальна конструкція |
δ, м |
λ, Вт/мК |
R м2К/Вт |
К, Вт/м2К |
Залізобетонна плита |
0,25 |
2,04 |
3,0 |
0,33 |
Вермикуліт |
0,35 |
0,13 |
||
Цементно-піщаний розчин |
0,03 |
0,81 |
2.1.1.3 Визначення коефіцієнту теплопередачі підлоги
Виписується
мінімально допустиме значення опору
теплопередачі для підлоги [3,
таб.1]
для другої температурної зони:
м2К/Вт.
Невідома товща шару огородження визначається для підлоги над холодним підвалом за формулою (2.5):
м
За уніфікованими розмірами приймається товщина утеплювача 0,06м. Тоді підраховується дійсний термічний опір шару утеплювача за формулою (2.2):
м2К/Вт
Рівняння виконується
Визначається коефіцієнт теплопередач за формулою (2.6):
Вт/м2К
Розрахунки заносимо до таблиці 2.3
Таблиця 2.3 – Розрахунок підлоги
Огороджувальна конструкція |
δ, м |
λ, Вт/мК |
R м2К/Вт |
К, Вт/м2К |
Залізобетонна плита |
0,3 |
2,04 |
2,31 |
0,43 |
Скловолокно |
0,06 |
0,033 |
||
Паркет сосна поперек волокон |
0,015 |
0,18 |
2.1.1.4 Визначення коефіцієнту теплопередачі дверей та вікон.
Мінімально допустиме значення опору теплопередачі вікон визначаємо за
[3,
таб.1]
для
другої температурної зони:
м2К/Вт.
Вибираємо
тип заповненя світлових перерізі [3,
таб. М1],
орієнтуючись за умовою
.
Приймаємо
для проекту вікна зі склопакетів 4М1
-10-4i
з опіром теплопередачі
м2К/Вт.
Визначається коефіцієнт теплопередачі для вікна за формулою (2.6);
Вт/м2К
Мінімально
допустиме значення опору теплопередачі
вхідних дверей визначаємо за [3,
таб.1]
для
другої
температурної зони:
м2К/Вт.
Вибираємо
двері [2,
таб.3],
орієнтуючись за умовою
,
з опіром теплопередачі
м2К/Вт.
Визначається коефіцієнт теплопередач за формулою (2.6);
Вт/м2К
2.1.2 Розрахунок втрат теплоти приміщеннями
Визначаються втрати теплоти крізь кожний вид огородження за рівнянням теплопередачі, Вт
Q
=
·А·(tв
- tехt)·(1
+
β)·n
, (2.7)
де К - коефіцієнт теплопередачі огородження, Вт/м2К;
А - площа поверхні огородження, м2;
β - сума додаткових теплових втрат в долях від основних витрат огородження ;
tв - температура повітря в приміщенні, 0С;
tехt - розрахункова температура зовнішнього повітря, 0С.
Додаткові витрати на нагрівання повітря, що надходить через зовнішні двері сходових клітин при їхньому відчинені, розраховується за формулою (при висоті будівлі Н, м), Вт
,
(2.8)
де В- коефіцієнт , який враховує кількість тамбурів (для одного тамбура (дві двері) В=1,0;
р- кількість людей, що знаходяться в будівлі (для житлових будинків р=0).
Додаткові втрати теплоти, Qв ,Вт, на нагрівання вентиляційного повітря розраховуються для кожного опалювального приміщення, яке має одне або більшу кількість вікон або балконних дверей в зовнішніх стінах, враховуючи потребу забезпечення підігрівання опалювальним приладом зовнішнього повітря в об’ємі однократного повітрообміну за годину за формулою, Вт
,
(2.9)
де Ап – площа підлоги, м2;
h – висота приміщення від підлоги до стелі, м, але не більше 3,5м.
Приклад розрахунку втрат теплоти для приміщення № 101
1. Зовнішня стіна
Площа А=21,3м2
Температурний напір tв - tехt = 46 оС
Коефіцієнт теплопередачі К = 0,39 Вт/м2К
Сума додаткових теплових втрат β= 1,05
Втрати теплоти крізь зовнішню стінку Q = 400,5 Вт
2. Зовнішня стіна
Площа А=17,4м2
Температурний напір tв - tехt = 46 оС
Коефіцієнт теплопередачі К = 0,39 Вт/м2К
Сума додаткових теплових втрат β= 1,1
Втрати теплоти крізь зовнішню стінку Q = 343,3 Вт
3. Вікно
Площа А=2,1 м2
Температурний напір tв - tехt = 46 оС
Коефіцієнт теплопередачі К = 1,5 Вт/м2К
Сума додаткових теплових втрат β= 1,1
Втрати теплоти крізь вікно Q = 159,4 Вт
4.Підлога
Площа А=24,6м2
Температурний напір tв - tехt = 46 оС
Коефіцієнт теплопередачі К = 0,43 Вт/м2К
Сума додаткових теплових втрат β= 1
Втрати теплоти крізь підлогу Q = 194,7 Вт
Додаткові втрати теплоти через вікна Qв = 1068,3 Вт
Загальна втрата тепла приміщенням Qзаг = 2166 Вт
Результат розрахунку заводиться до таблиці 2.4