II порядок

Олександрит (BeAl₂O₄) – ювелірний різновид мінералу хризоберилу, який відноситься до класу оксидів. Зустрічається у вигляді окремих кристалів і друз. Кристали переважно товстотаблитчастої і короткопризматичної форми.

Твердість олександриту 8,5. Густина 3,50-3,84 г/см³. Кристали олександриту при денному освітленні мають блакитно-зелений, трав’янисте-зелений, ізумрудно-зелений кольори, а при штучному освітленні бувають червоні, малинові, фіолетово-червоні. Забарвлення олександриту обумовлене домішками хрому.

Родовища олександриту за генезисом переважно відносяться до гідротермально-метасоматичних (скарнових). Вони

пов’язані із зонами метасоматозу дунітів, перидотитів, серпентинітів на контактах з інтрузіями кислих і основних порід.

Родовища олександриту знайдені в Росії (Урал), Бразилії, Індії, США, на Мадагаскарі, у Танзанії, Замбії, Зімбабве, Шрі-Ланці. На Україні зустрічаються окремі кристали олександриту в Приазов’ї та Криму.

Опал (SiO₂^.nH₂O) – мінерал, відноситься до класу оксидів. Фактично, опал – це аморфний кварц, який містить від 6 до 10 % води. Зустрічається у вигляді натічних нирковидних утворень, сталактитів, землистих скупчень і скловидних мас.

Твердість опалу 5,5-6,5. Густина 1,9-2,3 г/см³. У ювелірній справі використовуються головним чином так звані благородні опали, які мають райдужну гру кольорів (опалесценцію). У залежності від забарвлення і виду опалесценції розрізняють наступні різновиди благородного опалу: білий опал – світлий, прозорий з опалесценцією світло-блакитного кольору; чорний опал – чорний, темно-фіолетовий, синій, зелений, бордовий з опалесценцією переважно червоного кольору; арлекін – характерним є поліхромний(червоні, зелені, жовті, блакитні кольори) мозаїчний візерунок опалесценції; вогняний опал – жовтий, червоний з вогняною опалесценцією; царський опал – центральна частина темно-червоного або бронзового кольору оточена ярко-зеленою оболонкою; джиразоль – блакитний або білий прозорий з опалесценцією у червоних тонах. Забарвлення опалу залежить від домішків заліза, марганцю, нікелю та інших елементів.

Родовища благородного опалу за генезисом відносяться до інфільтраційних родовищ вивітрювання.

Основні родовища благородних опалів знайдені в Австралії, Чехії, Мексиці, Гондурасі, Бразилії, США. На Україні рудопрояви благородних опалів виявлені на Черкащині, в Приазов’ї, на Західній Волині, на Вінниччині, у Криму.

III порядок

Демантоїд (Ca₃Fe₂[SiO₄]₃) – ювелірний різновид мінералу андрадиту, прозорий яскраво-зелений з сильним блиском, який інколи наближається до алмазного. Відноситься до групи гранатів. Забарвлення обумовлене домішками заліза, хрому і титану. Зустрічається у вигляді окремих кристалів типової для гранатів форми (ромбічний додекаедр).

Твердість демантоїду 6,5. Густина 3,75 г/см³. Демантоїд є найбільш цінним мінеральним різновидом серед гранатів.

Родовища демантоїду за генезисом відносяться до гідротермально-метасоматичних (скарнових). Демантоїд утворюється в результаті метасоматозу ультраосновних порід – дунітів, перидотитів, під дією постмагматичних розчинів кислих та основних інтрузій.

Родовища демантоїду знайдені у Росії (Урал, Камчатка), в Заїрі, Італії.

Шпінель (Ca₃Fe₂[SiO₄]₃) – мінерал, відноситься до класу оксидів. Зустрічається у вигляді ізометричних кристалів і зерен неправильної форми. Твердість шпінелі 8. Густина 3,5-3,7 г/см³. До ювелірних відносяться прозорі і гарно забарвлені відміни шпінелі, які отримали загальну назву – благородна шпінель. Колір шпінелі різноманітний – жовтий, оранжевий, червоний, фіолетовий, чорний, синій, блакитний, зелений, безколірний. Забарвлення обумовлене домішками хрому і заліза. Червона благородна шпінель дуже подібна на рубін. За кольором розрізняють наступні різновиди шпінелі: рубінова шпінель – криваво-червона; бале-рубін – рожево-червона; альмандинова шпінель – фіолетово-червона; рубіцел – оранжево-червона, жовта; сапфірова шпінель – синя, блакитна; хлоршпінель – яскраво-зелена; цейлоніт (плеонаст) – чорна; пікотит – зеленувато-бура.

Шпінель – типове-контактово-метасоматичне утворення, яке виникає на контакті інтрузивних тіл з вапняками. Також шпінель зустрічається у кристалічних сланцях і гнейсах.

Родовища шпінелі за генезисом поділяються на скарнові і розсипні. Найбільше промислове значення мають розсипні родовища.

Основні родовища шпінелі знайдені в Бірмі, Шрі-Ланці, Камбоджі, Таїланді. Також поклади шпінелі відомі в Афганістані, Індії, Австралії, Бразилії, Таджикистані, Росії (Урал, Забайкалля) на Мадагаскарі.

Топаз Al₂(F, OH)₂ [SiO₄] – мінерал, відноситься до класу силікатів. Зустрічається у вигляді призматичних кристалів, які іноді досягають великих розмірів – до десятків кілограмів.

Твердість топазу 8. Густина 3,52-3,57 г/см³. Колір топазу різноманітний: ніжно-блакитний, синій, синювато-зелений, жовтий, оранжевий, рожевий, червоно-фіолетовий. Зустрічаються безколірні і поліхромні кристали. Забарвлення топазу обумовлене домішками заліза і хрому.

Родовища топазу за генезисом поділяються на пегматитові, розсипні і грейзенові. Основне промислове значення мають скупчення топазу, пов’язані з міароловими пегматитами і з розсипами.

Родовища топазу знайдені в США, Бразилії, на Мадагаскарі, у Росії (Урал, Забайкалля), Шрі-Ланці. На Україні родовища топазу виявлені на Волині, пов’язані вони з гранітними пегматитами. Тут були встановлені великі кристали, найбільший з яких важив 117 кг.

Турмалін (Na (Mg, Fe, Mn, Li, Al)₃ Al₆ (OH, F)₄ (BO₃)₃ [Si₆O₁₈])– мінерал, відноситься до класу силікатів. Зустрічається у вигляді призматичних, стовпчастих, голчастих кристалів і радіально-променевих агрегатів. Розміри кристалів досягають десятків сантиметрів у довжину.Твердість турмаліну 7-7,5. Густина 2,9-3,25 г/см³. Колір турмаліну різноманітний і залежить від домішків – хромофорів. Наприклад, марганець дає червоне і рожеве забарвлення, залізо і хром – синє і чорне забарвлення.

У залежності від кольору розрізняють наступні різновиди турмаліну: апірит – малиновий; ахроїт – безколірний; рубеліт – рожевий, червоний, малиновий; індиголіт – синій, синювато-чорний; верделіт – зелений; дравід – бурий, жовтий; шерл – чорний; хамелеоніт – оливково-зелений при денному освітленні і буровато-червоний при штучному освітленні; хром турмалін – ізумрудно-зелений.

Родовища турмаліну за генезисом відносяться до пегматитових і пов’язані переважно із гранітними літієвими пегматитами.

Родовища турмаліну знайдені у Бразилії, Бірмі, Шрі-Ланці, Мадагаскарі, Індії, Цейлоні, Афганістані, Гренландії, Норвегії, США, Росії (Урал, Забайкалля), Африці (Зімбабве, Мозамбік, Танзанія, Кенія).

На Україні зустрічається залізистий турмалін – шерл (пегматити Волині та Приазов’я).