2.2 Класифікації ювелірного та декоративного каміння
Існують різноманітні класифікації ювелірного та декоративного каміння. Всі існуючі класифікації можна поділити на дві принципові групи.
Перша група – це загальні або комерційні класифікації. У цих класифікаціях каміння розподіляються за комерційним значенням, тобто за їх вартістю на світовому ринку.
Друга група – це генетичні класифікації. У цих класифікаціях каміння розподіляється за походженням.
У даній лабораторній роботі ми беремо за основу найбільш поширені в Україні класифікації ювелірного та декоративного каміння, розроблені Є. Я. Києвленко, які представлені нижче.
Загальна (комерційна) класифікація ювелірного
та декоративного каміння
Група |
Порядок |
Каміння |
Ювелірне (дорогоцінне) каміння |
I |
Алмаз, рубін, смарагд (ізумруд), сапфір синій |
II |
Олександрит, сапфір оранжевий, зелений і фіолетовий, благородний чорний опал, благородний жадеїт |
|
III |
Демантоїд, шпінель, благородний білий і вогняний опал, аквамарин, топаз, родоніт, турмалін |
|
IV |
Хризоліт, циркон, кунцит, місячний камінь (адуляр), сонячний камінь (феріортоклаз), берил жовтий, зелений і рожевий, піроп, альмандин, бірюза, аметист, хризопраз, цитрин |
|
Ювелірно-декоративне каміння |
I |
Лазурит, жадеїт, нефрит, малахіт, чароїт, янтар, гірський кришталь |
II |
Агат, амазоніт, гематит-кровавик, родоніт, непрозорі ірізуючі польові шпати, ірізуючий обсидіан, епідот-гранатові породи (жади) |
|
Декоративне каміння |
|
Яшма, мармуровий онікс, обсидіан, гагат, скам’яніле дерево, лиственіт, малюнковий кремінь, графічний пегматит, авантюриновий кварцит, флюорит, селеніт, агальматоліт, кольоровий мармур |
Генетична класифікація родовищ ювелірного
та декоративного каміння
Ендогенні родовища
Генетичний клас |
Формаційний тип |
Каміння |
Значення даного типу родовищ |
Магматичний |
Кімберлітів |
Алмаз, піроп, хризоліт, циркон |
Основне для алмазу і піропу |
Основних ефузивів |
Сапфір, циркон, хризоліт |
Корінне джерело розсипів сапфіру і циркону |
|
Кислих ефузивів |
Обсидіан, місячне каміння, яшмовидні фельзити, траси |
Основне для обсидіану |
|
Габро-анортозитів |
Лабрадор |
Основне для ірізуючого лабрадору |
|
Пегматитовий |
Рідкісноземельних і мусковітових |
Амазоніт, ірізуючі польові шпати, графічний пегматит |
Важливе для амазоніту та ірізуючих польових шпатів |
Рідкіснометалевих |
Берил, рожевий кварц, турмалін, гранат |
Видобуваються попутно з рудами рідкісних металів |
|
Міаролових |
Топаз, берил, гірський кришталь, моріон, турмалін, кунцит |
Основне для топазу, моріону, турмаліну і кунциту |
|
Гідротермально-метасоматичний |
Апогранітних грейзенів |
Берил |
Невелике значення |
Скарнів |
Рубін, шпінель, гранат (гесоніт, гросуляр), лазурит |
Основне значення для лазуриту і шпінелі. Корінне джерело розсипів рубіну і шпінелі |
|
Апогіпербазитових метасоматитів |
Смарагд, олександрит, рубін, жадеїт, нефрит, хризоліт, хромдіопсид, гранат (демантоїд) |
Основне значення для олександриту, жадеїту, нефриту, хромдіопсиду, демантоїд. Важливе для смарагду і хризоліту |
|
Гідротермальний |
Плутоногенний |
Гірський кришталь, аметист |
Основне значення для гірського кришталю і аметисту |
Поствулканічний |
Агат, аметист, опал, яшма |
Основне значення для агату. Важливе для аметисту |
|
Телетермальний |
Смарагд, мармуровий онікс, гематит-кровавик |
Основне значення для мармурового онікса. Важливе для смарагда і гематита-кровавика |
|
Метаморфогенний |
Фації низьких температур (цеолітова, зеленосланцева) |
Родоніт, яшма, скам’яніле дерево |
Основне значення для родоніту, яшми і скам’янілого дерева |
Фації середніх і високих температур (епідот-амфіболітова, амфіболлітова, гранулітова) |
Гранат (альмандин), рубін, сапфір, ірізуючий ортоклаз (місячне каміння) |
Корінне джерело розсипів альмандину і місячного каміння. Важливе для альмандину |
Екзогенні родовища
Генетичний клас |
Формаційний тип |
Каміння |
Каміння, яке має основне значення для даного типу родовищ |
Діагенезу |
Біогенно-осадочний |
Гагат, янтар |
Основне значення для гагату. Корінне джерело розсипів янтарю |
Кір вивітрювання |
Інфільтраційний |
Благородний опал, бірюза, хризопраз, малахіт |
Основне значення для благородного опалу, бірюзи, хризопразу і малахіту |
Розсипів |
Елювіальний і елювіально-делювіальний |
Всі стійки до вивітрювання каміння |
Важливе для більшості каміння |
Делювіально-алювіальний |
Всі стійки до вивітрювання каміння |
Важливе для гірського кришталю, берилу, топазу і турмаліну |
|
Алювіальний |
Всі стійки до вивітрювання каміння |
Важливе для алмазу, рубіну, сапфіру, шпінелі, циркону, гранатів, агату, нефриту, жадеїту |
|
Морський (дельт, лагун, пляжів) |
Янтар, алмаз, гранати |
Основне значення для янтарю |
|
Давніх конгломератів |
Алмаз, нефрит, жадеїт, агат |
Важливий проміжний колектор алювіальних розсипів агату і нефриту |
2.3 Характеристика ювелірного і декоративного каміння
Всі наведені у таблицях мінерали і породи детально розглядаються у відповідних курсах мінералогії, петрографії і літології, тому розглянемо найбільш характерні риси і генезис лише деяких, найбільш яскравих представників ювелірного і декоративного каміння.
Ювелірне (дорогоцінне) каміння
I порядок
Алмаз (С) – мінерал, відноситься до класу самородних неметалів. Зустрічається у вигляді окремих кристалів (октаедр, ромбододекаедр, куб та їх комбінації) та у вигляді мінеральних агрегатів, до яких відносяться: борт – зернисті непрозорі тріщинуваті агрегати; балас – агрегати алмазів сферичної та променистої будови; карбонадо – тонкозернисті або прихованокристалічні агрегати чорного кольору. Ювелірне значення мають лише окремі кристали. Твердість алмазу 10. Густина 3,47-3,56 г/см3. Кристали алмазу переважно безколірні або мають відтінки жовтого, бурого, сірого, зеленого, блакитного і рожевого кольорів. Ограновані алмази називають брильянтами.
Родовища алмазів за генезисом поділяються на ранньомагматичні (корінні, первинні) і розсипні (вторинні).
Корінні родовища пов’язані з ультраосновними породами кімберлітами. Кімберліти залягають у вигляді так званих трубок вибуху (діатрем). Розсипні родовища утворюються в результаті процесів вивітрювання і денудації алмазоносних кімберлітових трубок та викопних розсипів. Основними типами розсипів при цьому є: елювіальні, делювіальні, алювіальні та латеральні.
Основні родовища алмазів знайдені у Південній Африці, Росії (Якутія), Південній Америці. На Україні відомі лише окремі знахідки кристалів алмазу розміром до 1-3 мм.
Рубін (Al2O3) – ювелірний різновид мінералу корунду, який відноситься до класу оксидів. Зустрічається у вигляді окремих кристалів переважно стовпчастої, пірамідальної та пластинчастої форми.
Твердість рубіну 9. Густина 3,95-4,10 г/см3. Кристали рубіну мають ярко-червоний, темно-червоний і фіолетово-червоний кольори, які виникають за рахунок домішків хрому.
Родовища рубінів за генезисом у більшості випадків відносяться до розсипних. Розсипи утворюються в результаті процесів вивітрювання і денудації різноманітних гідротермально-метасоматичних утворень, переважно магнезіальних скарнів. Основними типами розсипів є: елювіальні, делювіальні та алювіальні.
Основні родовища рубінів знайдені у Бірмі, Індії, Танзанії. На Україні окремі рудопрояви рубіну встановлені в Середньому Побужжі і в Приазов’ї.
Сапфір (Al2O3) – ювелірний різновид мінералу корунду, який відноситься до класу оксидів. Зустрічається у вигляді окремих кристалів переважно стовпчастої, пірамідальної та пластинчастої форми.
Твердість сапфіру 9. Густина 3,95-4,10 г/см3. Кристали сапфіру мають переважно синій або темно-синій кольори, які виникають за рахунок домішків заліза і титану. Бувають також сапфіри жовті, зелені, фіолетові, рожеві.
Родовища сапфірів за генезисом у більшості випадків відносяться до розсипних. Розсипи утворюються в результаті процесів вивітрювання і денудації основних ефузивних порід. Таким чином, незважаючи на мінералогічну єдність рубінів і сапфірів, корінні скупчення цих корисних копалин мають різний генезис. Основними типами розсипів є: елювіальні, делювіальні та алювіальні.
Родовища сапфірів знайдені в Австралії, Бразилії, Бірмі, Камбоджі, Таїланді, Мадагаскарі, США, Франції, Шрі-Ланці, Росії (Урал, Хібіни).
Смарагд (ізумруд) (Be3Al2Si6O18) – ювелірний різновид мінералу берилу, який відноситься до класу силікатів. Зустрічається у вигляді окремих кристалів переважно стовпчастої форми.
Твердість смарагду 7,5-8. Густина 2,63-2,91 г/см3. Кристали смарагду мають ярко-зелені, густо-зелені та трав’янисте-зелені кольори за рахунок домішків хрому.
Родовища смарагдів за генезисом відносяться до пегматитових, грейзенових, гідротермальних стратиформних і розсипних.
Основні родовища смарагдів знайдені у Колумбії, Росії (Урал), США, Австралії, Південній Африці, Індії, Норвегії, Пакистані, Шрі-Ланці, Мадагаскарі. На Україні виявлений єдиний рудопрояв ізумруду – Крута Балка, в Донецький області.
