Лабораторна робота № 8

Родовища ювелірного (дорогоцінного)

та декоративного каміння

1 Мета і завдання роботи

Метою роботи є набуття студентами знань про різноманітне ювелірне та декоративне каміння, про його властивості, походження, родовища.

Завдання роботи:

- засвоїти теоретичний матеріал про різноманітне ювелірне та декоративне каміння;

- ознайомитись за допомогою викладача з взірцями декоративного каміння, описати отримані взірці з метою встановлення декоративних властивостей і генезису.

2 Основні теоретичні положення

2.1 Загальні відомості про ювелірне та декоративне каміння

До ювелірного каміння відносяться мінерали, з яких виготовляються різноманітні прикраси. Такими мінералами можуть бути лише мінерали, які мають певні фізичні властивості: твердість (переважно більше 6), прозорість, красивий колір, специфічні оптичні властивості (світлозаломлення, блиск, дисперсія та ін.). Крим того, мають значення ще історичні і культурні традиції тієї чи іншої країни. Наприклад, на Близькому сході найбільш улюбленими мінералами є бірюза і лазурит; у Китаї традиційно використовуються і цінуються нефрит, жадеїт, агальматоліт; в Індії традиційними є рубін і агат та ін.

На протязі історичного розвитку, відношення людей до деяких мінералів змінювалось. Наприклад, колись до ювелірних відносились лабрадор і агат, а зараз вони є звичайним поширеним декоративним камінням.

Сукупність вищезгаданих властивостей и факторів обумовлює віднесення тих, чи інших мінералів до ювелірних.

Переважна більшість мінералів, які відносяться до ювелірних є мінеральними індивідами, тобто окремими кристалами.

Слід також зазначити, що не завжди вдається провести читку межу між ювелірним і декоративним камінням. Деякі мінерали можуть бути і ювелірними і декоративними, у залежності від якості конкретної сировини. До таких мінералів, наприклад, відносяться лазурит, жадеїт, чароїт та ін. У зв’язку з цим, дослідниками каміння введене таке перехідне поняття, як ювелірно-декоративне каміння.

Замість терміну (поняття) – ювелірне каміння, ще застосовуються такі терміни, як дорогоцінне (коштовне) і напівдорогоцінне каміння. Хоча, поняття – напівдорогоцінне каміння вживається у сучасному світі рідко і спостерігається тенденція повного вилучення цього поняття з використання.

До декоративного каміння відносяться гірські породи і мінерали, які мають красиве забарвлення, добре шліфуються і поліруються, а також є механічно і хімічно стійкими. На відміну від ювелірного каміння, декоративні породи і мінерали, у більшості випадків, є непрозорими або напівпрозорими і мають в цілому значно меншу твердість – від 3 до 7. Декоративне каміння представлене переважно мінеральними агрегатами і використовується при виготовленні художньо-декоративних виробів (ваз, статуеток, шкатулок, свічників та ін.), архітектурних прикрас в будівництві, а також частково при виготовленні прикрас.

Люди використовують ювелірне і декоративне каміння багато тисячоліть. У результаті археологічних досліджень достовірно встановлено що вже у IV тисячолітті до н. е. ювелірне і декоративне каміння мало суттєве значення у культурі народів Вавилону та Єгипту. Дослідники минулого робили перші спроби вивчення і систематизації ювелірного і декоративного каміння ще у Давній Греції і Давньому Римі.

Різноманітне красиве каміння використовували у минулі століття не тільки у якості прикрас, а також у якості оберегів, талісманів і з лікувальною метою. Наприклад, агати у Європі були символами здоров’я, процвітання і довголіття, аквамарин традиційно вважався талісманом моряків, сапфір використовувався для захисту від укусів скорпіону, мешканці Америки – інки поклонялися великому кристалу смарагду і використовували з лікувальною метою нефрит, китайці обожнювали нефрит і вважали його “вічним”.

Вивченням ювелірного і декоративного каміння у сучасному суспільстві займаються різні науки – мінералогія, кристалографія, петрографія, літологія, вчення про корисні копалини, гемологія.

Мінералогія і кристалографія вивчають фізичні і морфологічні властивості мінералів і кристалів, їхній хімічний склад, умови утворення. Петрографія і літологія займаються вивченням властивостей, будови і умов утворення гірських порід. Вчення про корисні копалини присвячене вивченню умов утворення і знаходження ювелірних і декоративних матеріалів, а також методам пошуків цих матеріалів. Гемологія вивчає мінерали і породи з точки зору виготовлення з них ювелірних і декоративних виробів, які можуть мати на даному етапі розвитку суспільства комерційне значення. Крім того, на відміну від вищезгаданих геологічних наук, гемологія займається вивченням і використанням не тільки природних ювелірних і декоративних мінералів і порід, а також вивченням і штучних (синтетичних) матеріалів.

Також слід додати, що останнім часом активізується вивчення лікувальних, енергетичних і магічних властивостей мінералів і порід. Зокрема, лікувальні властивості мінералів та їх використання у медицині вивчає нова наука – літотерапія.