Реферат Медико-соціальна робота в онкології

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>СОДЕРЖАНИЕ

 

Запровадження

1.Медико-социальная структура онкологічної служби

1.1Онкологические диспансери

1.2 Паліативна допомогу. Хоспіс

1.3 Організації паліативної терапії дітей із онкологічні захворювання

2. Якість життя – основне завдання медико-соціальної допомоги онкологічним хворим

3. Проблеми соціальної реабілітація онкологічних хворих

4.Медико-социальная експертиза онкологічних хворих

Укладання

Список літератури

 

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

 

Останні століття суспільство стрімко розвивалося за всіма напрямами. Розумна діяльність людини дала величезні змогу зміни середовища її проживання з метою створення умов, найкомфортніших життю і сприяють продуктивної задоволенню своїх фізіологічних потреб. Через війну життєдіяльності людини значно змінився хімічний склад води, повітря, продуктів. Існування у новій, неприродною, а найчастіше досить агресивної в людини середовищі, функціонування, відмінне від природного, призводить до усіляким порушень тих чи інших його систем. Погіршується як фізичне, і психічне й духовне здоров'я індивіда. Однією з актуальних соціальних проблем нашого часу стали онкологічні захворювання.

За сучасних умов поглиблення соціальних негараздів у нашій країні, погіршення показників здоров'я зростає об'єктивна потреба рішення взаємозалежних завдань медичного та високого соціального характеру на якісно новий рівень. Виникла необхідність створення нових механізмів, форм і методів медико-соціальної допомоги населенню як нових технологій, що забезпечать громадянам комплексні соціальні послуги у разі захворювання, втрати працездатності тощо. буд. й вони сприятимуть рішенню пов'язаних із здоров'ям соціальних проблем. Внаслідок цього у 90-ті рр. у Росії почала розвиватися медико-соціальна робота як якісно новий напрям Школі соціальної роботи й посвідку професійної діяльності. Становлення цієї системи зумовлено сучасним станом охорони здоров'я, соціального захисту населення, інших соціальних інституцій у умовах реформування економічного способу життя й структури громадських відносин.

 

1.Медико-социальная структураонкологической служби

 

1.1Онкологические диспансери

 

Боротьба онкологічні захворювання передбачає передусім раннє їх виявлення. Тому профілактичні огляди для виявлення злоякісних новоутворень іпредопухлевих захворювань є можливими у роботі всіх лікувально-профілактичні установ.

Науково-дослідницькі й лікувально-профілактичні установи, займаються вивченням, лікуванням і профілактикою злоякісних пухлин, називаються онкологічними, від грецького словаонкос - пухлина.

Науковці й лікарі цих закладів називаютьсяонкологами.

>Онкологическая служба почала створюватися переважно з 1945 р. Доти у Москві, Ленінграді, Києві, Харкові, Баку та інших великих містах були науково-дослідні інститути, але стрункої мережі онкологічних установ був. Створена повоєнні роки та поступовосовершенствующаяся організація онкологічної служби є потужною ланкою з надання спеціалізованої допомоги у системі охорони здоров'я.Онкологическую службу країни забезпечують безліч науково-дослідними інститутами онкологічного і рентгенологічного профілю, онкологічних диспансерів, онкологічних відділень і кабінетів.

У проблемі боротьби з злоякісними пухлинами важлива роль належить науці. Наукові дослідження, проведеніонкологами, спрямовані на вивчення причин виникнення злоякісних новоутворень, механізму канцерогенезу, розробці ранньої діагностику і лікування онкологічних хворих, організацію протиракової боротьби, профілактику іепидемиологию пухлин.

Це питання розробляються науково-дослідними інститутами онкологічного ірентгено-радиологического профілю і багатьма лікувально-профілактичними установами.

У основу організації практичної онкологічної служби лягли принципи профілактичного охорони здоров'я, що передбачають єдиний, плановий характер роботи онкологічної служби, кваліфіковану безкоштовну медичну допомогу, профілактичну спрямованість (обслуговування по диспансерному типу), соціальне забезпечення у разі повної чи часткової втрати працездатності. Однією з принципів, що у основі організації протиракової боротьби, є й наближення спеціалізованої допомоги до онкологічним хворим, що досягнуто створенням системи суворого районування мережі онкологічних установ.

Онкологічний диспансер є основним ланкою у системі протиракової боротьби, забезпечення кваліфікованої, спеціалізованої стаціонарної і поліклінічної медичної допомоги населенню, здійснює організаційно-методичне керівництво і координація діяльності всіх онкологічних установ, що у його підпорядкуванні. У онкологічному диспансері систематично вивчаються стан захворюваності на злоякісні новоутворення й дитяча смертність від нього, розробляються комплексні плани протиракових заходів, підвищується кваліфікація лікарів і середніх медичних працівників лікувально-профілактичних установ з питань онкології. Онкологічний диспансер є базою з підготовки студентів по онкології; у ньому вивчаються причини пізньої діагностики хворих на злоякісні новоутворення і розробляються заходи, створені задля їхнє усунення; здійснюються найповніше врахування онкологічних з онкозахворюваннями та контролю над диспансерним наглядом [>7.C.105].

Успіх роботи онкологічних диспансерів більшою мірою забезпечується широким контактом із загальноюлечебно- профілактичної мережею, поруч спеціалізованих служб (протитуберкульозної, дерматовенерологічної, медико-санітарних частин великих підприємств та інших.), хорошою підготовкою медичних працівників загальної медичної мережі.

Первинним ланкою у створенні онкологічної допомоги населенню є онкологічні кабінети (відділення) при поліклініках. Вони масові провідниками онкологічних ідей у лікувальну мережу країни, першими консультантами по-ліклінічних лікарів із питанням лікування та профілактики діагностики онкологічних хворих, організаторами профілактичних оглядів населення в виявлення онкологічних захворювань. Їх залежать повнота реєстрації онкологічних хворих, ефективність їх диспансерного спостереження.

Нині зрозуміли, що, вивчаючи якість життя хворих, недостатньо оцінювати лише ступінь схоронності фізичних функцій та здатність до активності. Соціально-психологічні аспекти якості життя щонайменше важливі, але нерідко залишаються другою плані. У сучасному системі охорони здоров'я спеціальні установи, які допомагають онкологічним хворим, за низкою причин, не здатні здійснювати комплексну реабілітацію [>6.C.105].