4. Лікарський напрямок лікувального компонента

Лікарська терапія злоякісних пухлин - це застосування з лікувальною метою лікарських препаратів, що гальмують проліферацію або необоротно ушкоджують пухлинні клітини.

У нашій країні, як і в багатьох країнах світу, часто використовується термін В«хіміотерапіяВ».

До основних принципів хіміотерапії відносяться:

q підбір препарату відповідно спектру його протипухлинної дії;

q вибір оптимальної дози, режиму і способу введення препарату;

q облік факторів, які потребують корекції доз.

Лікарська терапія може застосовуватися тільки при підтвердженому морфологічному діагнозі. Для її призначення повинні бути чітко визначено показання, з урахуванням поширеності процесу і чутливості пухлини до хіміотерапії. p align="justify"> Число пухлин, чутливих до хіміопрепаратів трохи. Найчастіше ефективна хіміотерапія веде до наступу стійкої ремісії. p align="justify"> Комітетом експертів ВООЗ рекомендовані 4 градації об'єктивного ефекту при солідних пухлинах:

1. повна регресія - зникнення всіх поразок на термін не менше 4 тижнів;

2. часткова регресія - велике ...чи рівномірний 50% зменшення всіх або окремих пухлин при відсутності прогресування інших вогнищ на термін не менше 4 тижнів;

. стабілізація - зменшення менш ніж на 50% за відсутності нових вогнищ або збільшення на 25%;

. прогресування - більше або рівне 25% збільшення розмірів однієї або більше пухлин або поява нових поразок.

При оцінці загального ефекту оцінюють динаміку біохімічних та інших лабораторних та інструментальних показників.

На ефективність хіміотерапії впливає декількох факторів:

q характер пухлинного росту;

q попереднє лікування;

q загальний стан хворого.

За способом застосування розрізняють системну, регіонарну і локальну хіміотерапію. При системній хіміотерапії препарати вводяться всередину, підшкірно, внутрішньовенно, внутрішньом'язово, ректально створюючи загальний протипухлинний ефект. При регіонарної хіміотерапії препарат вводиться в судини живлять пухлину, в підвищеній концентрації. При локальній хіміотерапії цитостатики у відповідних лікарських формах (мазі, розчини), наносяться на поверхневі вогнища, вводять в серозні порожнини при випотах (асцит, плеврит), в спинномозковий канал, внутрішньопухирно. p align="justify"> Виділяють монохіміотерапією (введення одного цитостатика) і поліхіміотерапію (введення декількох цитостатиків або в комбінації з гормонами).

Використання хіміотерапії як основного методу лікування з метою досягнення вираженого ефекту носить назву індукційної терапії. Застосування індукційних схем лікування для закріплення результатів називається консолідацією. p align="justify"> При лікуванні первинної пухлини променевим або хірургічним методом для ерадикації мікрометастазів раку використовують ад'ювантна (профілактичну) хіміотерапію. Використання хіміотерапії перед операцією або опроміненням для зменшення маси пухлини і визначення чутливості пухлинних клітин до хіміотерапії при гістологічному дослідженні за ступенем лікарського патоморфозу називається неоад'ювантної терапією. [8,9,11,14,15,17,23,24]

Ортопедичний компонент медичної допомоги застосовують у тих випадках, коли є протипоказання до проведення реконструктивно-пластичного лікування у зв'язку з віком, супутньою патологією або прогнозом пухлини. Також у випадках, коли пластика дефекту представляється складно розв'язати завданням. Ортопедичний метод реабілітації онкологічних хворих нині має ряд методичних особливостей, якими є максимально ранній початок і двоетапність у вигляді тимчасового тренувального протезування та постійного. Для виготовлення протезів використовуються найсучасніші розробки, матеріали для найкращої а...даптації. Найбільшого поширення набули протезування органів щелепно-лицевої зони для відновлення функції жування, ковтання, звукоутворення, також протезування молочної залози і кінцівок. [8,11,28]

Соціально-трудовий компонент медико-соціальної допомоги полягає у проведенні комплексу вправ лікувальної фізкультури, адаптирующей і замісної лікарської терапії для відновлення функції оперованого органу, навчанню чи перекваліфікації для отримання нової професії, психотерапії, корекції емоційного стану хворого і його родичів. Цей компонент проводиться спільно з ВТЕ, органами соціального захисту, службами психологічної допомоги. [8, 11, 28]

Перераховані компоненти застосовуються на послідовних етапах.