Практичне заняття №5

Тема 6. Спільне і відмінне в театральному і педагогічному мистецтві

(2 год)

Мета: на основі здобутих знань про театральну педагогіку, з’ясувати спільне і відмінне у педагогічному і театральному мистецтві, розвивати акторські здібності студенів.

Зміст практичного заняття

1. Педагогічна й акторська дія

2. Педагогічна сумісність і педагогічне сприймання.

3. Акторські здібності у роботі педагога.

Завдання для обов'язкового виконання

1. Домашні завдання: Підготувати теоретичні питання наступної теми. Прочитати книгу К.Д.Станіславського «Робота актора над собою»

2. Аудиторні завдання: скласти порівняльну таблицю «Акторське і педагогічне мистецтво».

Зразок:

Акторські здібності	Педагогічні здібності

Рекомендована література: 1,2, 7, 8, 10, 11

Змістовий модуль ІІІ. Комунікативні уміння у структурі педагогічної творчості вчителя

Практичне заняття №6

Тема 7. Мистецтво педагогічного спілкування

(2 год)

Мета: формування уявлень про роль комунікативності вчителя в професійній діяльності; головні компоненти комунікативності; способи комунікативного самовиховання; створення установки на формування комунікативної культури майбутнього вчителя.

Зміст практичного заняття

1. Поняття педагогічного спілкування, його особливості, функції, види

2. Педагогічне спілкування як діалог

3. Структура педагогічного спілкування

4. Стиль педагогічного спілкування

Завдання для обов'язкового виконання

1. Домашні завдання: Підготувати теоретичні питання наступної теми.

2. Аудиторні завдання: виконати вправи на моделювання педагогічних ситуацій. Визначити стиль спілкування.

Розіграти педагогічну ситуацію. Визначити стильспілкування в даній ситуації.

Рекомендована література: 1,2, 7, 8, 10, 11

8. Тематика та зміст лабораторних занять.

Лабораторне заняття №1

Тема 2. Педагогічна творчість і особистість учителя

(2)

Мета: розкриття складності педагогічної професії, багатогранності і глибини її змісту, структури педагогічної діяльності, формування первинних навичок ототожнення (ідентифікації з професійними зразками). Ознайомлення із суттю педагогічної рефлексії, формування навичок рефлексії.

Зміст лабораторного заняття

1. Діагностика педагогічної спрямованості студентів.

2. Обговорення головних теоретичних положень:

• Учитель в житті дитини.

• Функції учителя в суспільстві.

• Специфіка професійної діяльності вчителя.

• Педагогічна діяльність як мета-діяльність.

Завдання для обов'язкового виконання

1. Домашні завдання: Ознайомитися з описом роботи вчителів у запропонованій літературі (одна книжка на вибір студента):

- Все начинается с учителя. — М.: Просвещение, 1983.

- Соловейчик С. Час ученичества. — М.: Детск. лит.,

- Львова Ю. Л. Педагогические этюды.—М.: Просвещение,1990;

- Амокашвилц Ш. А. Здравствуйте, дети! — М.: Просвещение, 1983;

- Большой педсовет. — М.'. Молодая гвардия, 1986.

2. Аудиторні завдання:

• Виконання вправ на професійну ідентифікацію.

Тест на схильність до педагогічної професії

Інструкція: Нижче пропонується ряд якостей. "Приміряйте" їх на себе і оцініть ступінь їх виразності, виходячи з такої системи оцінок: 5 — так; 4 — в основному так; 3 — важко сказати; 2 — швидше за все — ні; 1 —ні.

1. Чи вважають інші, що ви людина образлива, вразлива у спілкуванні (у відповідь на критику, зауваження)?

2. Чи у вас довго зберігається у душі осадок від різного роду переживань, що виникають при спілкуванні (досада, радість, смуток)?

3. Чи часто у вас буває піднесення і спад настрою?

4. Чи тяжко і довго ви переживаєте Критику на свою адресу?

5. Чи сильно вас стомлює галаслива весела компанія?

6. Ви помітно відчуваєте утруднення, соромитеся, коли доводиться знайомитися з людьми?

7. Вам легше і приємніше дізнаватися про щось із книжки, ніж спитати про це в інших?

8. Чи часто ви відчуваєте бажання відпочити, побути наодинці?

9. Ви довго добираєте потрібні слова, коли вам доводиться розмовляти?

10. Ви віддаєте перевагу вузькому колу постійних знайомих перед широким колом нових?

Залежно від набраної кількості балів можна зробити висновок:

40—50 балів — вам не дуже підійдуть професії з частими і напруженими міжособовими контактами;

ЗО—40 балів — ви будете відчувати певний постійний дискомфорт, який доведеться переборювати зусиллям волі;

20—ЗО балів — робота завдаватиме певних незручностей, але в цілому задовольнятиме вас;

10—20 балів — вам підходить робота, пов'язана із спілкуванням.

Опитувальний листок Форверга на контактність

Інструкція: пропонується оцінити себе за 9-бальною шкалою і визначити, якою мірою ви наділені кожною із таких шести якостей у взаєминах з людьми. Бал 5 означає, що людина має цю властивість і більше дає, ніж отримує. Менше ніж 5 — наділена меншою мірою, більше ніж 5 — відбувається зростання такої властивості.

1. Емпатія. Я бачу світ очима інших. Я розумію іншого і можу відчувати себе "в його шкурі". Я розумію всі настрої, які йдуть від співрозмовника, і відповідаю на них.

123456789

2. Теплота, повага, Я всіма різними засобами виявляю (хоча й не завжди обов'язково відчуваю), що я сприймаю іншого; я розумію те, що роблять інші, хоча не завжди і не в усьому згоден з ними. Я людина, яка активно підтримує інших.

123456789

3. Відвертість, щирість. Я більш відвертий, ніж фальшивий, у своїй взаємодії з іншими. Я не ховаюсь за ролями і "фасадами", інші знають, "на чому я стою". Я залишаюся сам собою у спілкуванні з іншими.

123456789

4. Конкретність. Не можу сказати, що я невизначе-ний, коли говорю з іншими. Я не промовляю загальних фраз, не ходжу навколо, керуюся конкретним досвідом і поведінкою, коли говорю. Я намагаюся говорити ясно, чітко, точно.

123456789

5. Ініціативність. У взаєминах з іншими я скоріше дію, ніж реагую. Я вступаю в контакт, не чекаючи, коли вступлять у контакт зі мною. Я спонтанний. Я виявляю ініціативу завжди щодо інших людей.

123456789

6. Безпосередність. Я дію відкрито і прямо у стосунках з людьми, що мене оточують, не роздумуючи про те, як буду виглядати.

123456789

Роботу з тестами можна віднести до самостійної підготовки студентів. Тоді на початку заняття викладач з'ясовує, чи всі виконали завдання. Якщо немає можливості зробити це, то доцільно розпочати заняття із заповнення опитувальних листків. Бажано, щоб діагностика професійно значущих якостей проводилася перед обговоренням теоретичних положень, тоді у викладача є змога у ході теоретичного обговорення звертати увагу студентів на те, як сформовані у них ті чи ті професійно необхідні якості. Методично не обов'язково, щоб студенти оголошували індивідуальні результати для всієї групи. Достатньо, щоб вони одержали підсумкові дані і порівняли їх з еталонами, які дає їм викладач. Ці дані будуть використовуватися і надалі (на етапі професійної ідентифікації), проте сам процес порівняння виконуватиме кожний студент самостійно. Викладач попереджає студентів, -що результати роботи з тестами мають бути збережені, оскільки наприкінці курсу передбачається повторне тестування.

Студентам пропонують скласти список якостей, які, на їхню думку, потрібні вчителеві для успішної професійної діяльності. Підкреслюється, що кількість якостей і їх склад визначаються тільки самим студентом. Після виконання завдання (для цього досить буде 5 хвилин) пропонується оцінити сформованість тих якостей, які відносить студент до професійного ідеалу, у самого студента. Потім пропонується записати ці якості у дві колонки: ті, які формуються у навчально-виховному процесі вузу, і ті, формування яких залежить від самого студента. Зазвичай у структурі професійних ідеалів студентів більше 50 % становлять якості, які фіксують риси характеру і особливості емоційно-вольової сфери. їх студенти виділяють у групу, не залежну від вузу.

За підсумками виконання завдання проводять обговорення, в ході якого викладач зосереджує увагу студентів на таких аспектах:

1) професія вчителя відома і, здавалося б, цілком зрозуміла, проте кожний студент уявляє її по-своєму, у кожного є свій власний погляд на ті вимоги, які ставляться перед фахівцем;

2) студентські уявлення не можуть охопити всієї складності і багатогранності педагогічної діяльності, потрібна тривала праця для проникнення в її глибинні властивості;

3) у кожного студента є певна установка на завершеність (незавершеність) професійного розвитку, що визначається, з одного боку, недостатньо високим і повним рівнем сформованості професійного ідеалу, а з другого — суб'єктивністю самооцінки; тому в деяких студентів якості, віднесені ними до професійного ідеалу, оцінюються як такі, що сформовані повністю;

4) підкреслюється необхідність осмислення заданої ззовні програми професійної підготовки, розуміння і прийняття множинних форм і шляхів її впливу на становлення майбутнього спеціаліста, показується, що можливості цієї програми значно ширші, ніж уявляються не-підготовленому спостерігачу (яким є студент першого курсу); крім того, для досягнення високого рівня професіоналізму необхідно доповнювати задану програму власною ініціативою з професійної самоосвіти, самовиховання і саморозвитку.

• Виконання вправ на формування адекватних уявлень про педагогічну професію.

Зміст цього етапу тісно пов'язаний з попереднім» Але предметом обговорення тут є написання "Професійного кодексу вчителя", творів-розду-мів про досвід роботи вчителів — майстрів педагогічної праці).

Уточнення власної педагогічної позиції доцільно провести за такою схемою:

а) Професійна біографія (описати причини, що сприяли вибору педагогічної професії, основні події, які показують, що вибір зроблено не випадково).

б) Філософія педагогічної діяльності (виклад власних поглядів на професію вчителя і свою майбутню професійну діяльність).

в) Проблеми і перспективи освіти (назвати головні проблеми, а також висловити свої погляди на майбутнє нашої школи; виділити ту проблему, яку студент вважає головною, спробувати визначити її причини, запропонувати способи розв'язання).

• Моделювання педагогічної ситуації. Публічний виступ на тему "Я і моя професія".

Студентові пропонують виступити перед аудиторією за темою "Я і моя професія" (основою для виступу є завдання, виконане на попередньому етапі).

Зміст і характер проведення виступу є зручною моделлю для відпрацювання вміння відрізняти й аналізувати структуру педагогічної діяльності.

1. Мета діяльності, тобто той очікуваний результат, заради якого студент виступив. У ході обговорення студент розрізняє ті потенційно можливі цілі, які можуть визначати такий виступ: а) виконати вимогу (завдання) викладача; б) розкритися перед товаришами з нового боку; в) дістати добру оцінку; г) осмислити для себе сутність і свою готовність до оволодіння педагогічною професією; д) спробувати свої сили у новій, нестандартній ситуації; є) зарекомендувати себе перед викладачем активним студентом тощо.

2. Студент дістає можливість переконатися, що, крім власних безпосередніх дій, його виступ передбачає ще один важливий момент: керування діяльністю аудиторії. Він мусить контролювати залучення слухачів до спільної діяльності (слухають, співпереживають, підтримують чи байдужі, не звертають на нього уваги, не підтримують).

3. Аналізується специфіка об'єкт-суб'єктних відносин у педагогічній діяльності: слухач водночас є і об'єктом, і суб'єктом впливу. Розглядаються особливості суб'єкт-суб'єктних відносин: повага до слухачів, урахування їхніх думок як значущих, надання умов для включення в діалог (персоніфіковані звернення та висловлювання і не-вербальні "сигнали" про прийняття їх як повноправних партнерів).

4. Засоби, якими користувався студент для реалізації мети. Важливо показати, що в ході виступу студент реалізує не лише вербальні, а й невербальні засоби (інтонацію, міміку, пантоміміку, авторитет, привабливість своєї особи тощо). Слід також показати, що в ході виконання дії усвідомлена мета може не збігатися з досягнутою саме через неадекватність підбору засобів.

5. Результат, досягнутий у ході виступу: його відповідність чи невідповідність меті, прийнятій спочатку, побічний (непередбачений) ефект.

Слід звернути увагу студентів на технологію педагогічної діяльності, важливими характеристиками якої є: а) вміння вибрати головне, логічність тексту; б) здатність вступити у контакт з аудиторією, привернути до себе увагу, зберегти інтерес слухачів протягом усього виступу; в) невимушеність поведінки, мови, інтонації.

Після виступу студент проводить рефлексивний аналіз: як відбувалася взаємодія з аудиторією, які у нього були утруднення, чи зберігав він контроль над ситуацією протягом усього виступу. Після цього заслуховує думку аудиторії, висловлену з позиції "добрих очей" (фіксація позитивних досягнень і коректні пропозиції щодо удосконалення). Потім студент розповідає, що б він хотів змінити у виступі. Якщо є така можливість, бажано ще раз повторити деякі фрагменти виступу.

Рекомендована література: 1,2, 7, 8, 10, 11