2. Кольоровість

Кольоровість поверхневих вод суходолу зумовлена в основному наявністю в них забарвлених гумусових речовин та сполук заліза(ІІІ). У багатьох випадках колір води спричинений також вмістом у ній мікроорганізмів, часточок мулу, колоїдних сульфідів металів та інших нерозчинних речовин. Кольоровість визначають у профільтрованій або центрифугованій воді. Пробу води не консервують, а її кольоровість визначають не пізніше, ніж через 2 − 3 год після відбирання.

2.1. Визначення методом порівняння зі стандартними розчинами

Принцип методу. Інтенсивність забарвлення води візуально порівнюють із забарвленням стандартних розчинів суміші хлороплатинату калію та хлориду кобальту або імітаційних стандартних розчинів суміші дихромату й сульфату кобальту. Забарвлення, яке відповідає кольору розчину, що містить 1 мг платини в 1 дм³, дорівнює одному градусу кольоровості.

Методика визначення. У циліндри Несслера з плоским дном вносять 1,0; 2,0; 3,0; 4,0; 5,0; 6,0; 8,0; 10,0; 12,0 і 14,0 см³ стандартного розчину № 1 або імітуючого стандартного розчину № 2, об'єми розчинів доводять відповідно дистильованою водою або сірчаною кислотою (1:999) до 100 см³ і ретельно перемішують. Забарвлення отриманих розчинів відповідає забарвленню розчинів концентрацією 5 − 70 мг Pt/дм³, тобто кольоровості 5; 10; 15; 20; 25; 30; 40; 50; 60 і 70 град.

Потім 100 см³ проби води наливають у такий самий циліндр Несслера і порівнюють інтенсивність забарвлення води зі стандартними розчинами, які розглядають зверху. Якщо інтенсивність забарвлення води виходить за межі шкали, то пробу розбавляють дистильованою водою, відмірюють 100 см³ у циліндр Несслера і проводять визначення з урахуванням кратності розведення.

Апаратура

Циліндри Несслера місткістю 100 см³.

Реактиви

Стандартний розчин № 1, який містить 0,5 мг платини в 1 см³: у мірну колбу місткістю 1 дм³ вносять 1,245 ± 0,001 г К₂РtСl₆, х.ч., і 1,009 ± 0,001 г СоС1_2∙6Н₂0, х.ч., розчиняють у 100 см³ дистильованої води, добавляють 100 см³ концентрованої соляної кислоти, ч.д.а., і доливають дистильованою водою до риски. Кольоровість цього розчину дорівнює 500 град. Розчин стійкий упродовж одного року.

Імітуючий стандартний розчин № 2, який відповідає вмісту 0,5 мг платини в 1 см³: у мірну колбу місткістю 1 дм³ вносять 0,0875 ± 0,0005 г К₂Сг₂0₇, х.ч., і 2,000 ± 0,001 г СоS0₄∙7Н₂0, х.ч., розчиняють у дистильованій воді, добавляють 1 см³ концентрованої Н₂S0₄, ч.д.а., і доливають дистильованою водою до риски.

2.2. Визначення методом колориметричного титрування

Принцип методу. До дистильованої води добавляють стандартний забарвлений розчин доти, доки інтенсивність забарвлення розчину зрівняється з інтенсивністю забарвлення проби досліджуваної води.

Методика визначення. В один циліндр Несслера наливають 100 см³ проби води, а в інший − 95 см³ дистильованої води. Якщо забарвлення води в циліндрах різне, то в циліндр із дистильованою водою із бюретки добавляють стандартний розчин суміші К₂Сг₂0₇ і СоS0₄∙7Н₂0, перемішуючи вміст скляною паличкою, доки забарвлення в обох циліндрах не стане однаковим. Об'єм долитого стандартного розчину у мілілітрах, помножений на 20, дорівнює кольоровості води у градусах.

Апаратура

Циліндри Несслера місткістю 100 см³.

Реактиви

Стандартний розчин: 0,0875 ± 0,0005 г К₂Сг₂0₇, х.ч., і 2,000 ± 0,001 г СоS0₄∙7Н₂0, х.ч., переносять у мірну колбу місткістю 250 см³, розчиняють у дистильованій воді, добавляють 2 см³ концентрованої сірчаної кислоти, х.ч., і доливають дистильованою водою до риски.