
- •Будова атома
- •Розрахункові формули
- •План-характеристика хімічного елемента
- •Хімічний зв’язок. Будова речовини.
- •Правила визначення ступенів окиснення:
- •Алгоритм складання окисно-відновних реакцій
- •Розчини
- •Розрахункові формули
- •Електролітична дисоціація
- •Опорний конспект
- •Відносні атомна і молекулярна маси
- •Кількість речовини, моль, молекулярна маса
- •Хімічні джерела електричного струму
- •Опорний конспект
- •Еквівалент та еквівалентні маси.
- •Еквівалент і еквівалентні маси складних речовин
- •Опорний конспект
- •Опорний конспект
- •Номенклатура оксидів
- •Основні оксиди
- •Кислотні оксиди
- •Амфотерні оксиди
- •Добування оксидів
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Опорний конспект
- •Дисоціація основ
- •Номенклатура основ
- •Добування основ
- •Властивості основ
- •Амфотерні гідроксиди
- •Опорний конспект
- •Добування кислот
- •Властивості кислот
- •Хімічні властивості
- •Опорний конспект
- •Найважливіші способи добування солей
- •Властивості солей
- •Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук
Опорний конспект
ТЕМА. ОСНОВНІ ХІМІЧНІ ПОНЯТТЯ
Відносні атомна і молекулярна маси
Абсолютні маси атомів і молекул – це надзвичайно малі величини, і ще Дж. Дальтон (1766-1844) ввів поняття відносної одиниці атомної маси – водневої, запропонувавши відносити маси хімічних елементів до маси найлегшого елемента – Гідрогену (водню). Зараз за одиницю атомної маси (скорочено а. о. м.) беруть 1/12 маси атома Карбону-12. Це відповідає абсолютній масі 1,66 . 10-24 г, що в 6,022 . 1023 разів менше, ніж 1 грам.
Відносна
атомна маса (Аr)
– це відношення маси атома даного
елемента до 1/12 маси ізотопа
.
В періодичній системі атомні маси
елементів вказані саме у відносних
одиницях, причому взяті середні
арифметичні значення мас природної
суміші ізотопів кожного даного елемента.
Молекулярні маси речовин Мr(Х) також виражають у відносних одиницях (відношення маси молекули в грамах до 1/12 маси атома ). Але на практиці відносні молекулярні маси знаходять шляхом додавання відносних атомних мас елементів, що входять до складу молекули даної речовини, наприклад:
Мr(H3PO4) = 3Ar(H) + Ar(P) + 4Ar(O) = 3 . 1+ 31 + 4 . 16 = 98
Кількість речовини, моль, молекулярна маса
Кількість речовини n(X) – це сукупність структурних одиниць, з яких складається дана речовини (атоми, молекули, йони). В системі СІ за одиницю кількості речовини прийнято моль. Це така кількість структурних одиниць, яка чисельно дорівнює кількості атомів у 12 грамах вуглецю . Оскільки маса одного атома становить 1,993 . 10-23 г, в одному молі знаходиться 12/1,993 . 10-23 = 6,022 . 10-23 структурних одиниць. Це і є стала Авогадро (NA). Її розмірність моль-1.
Таким чином, моль дозволяє підраховувати атоми, молекули, йони порціями по 6,022 . 1023 (NA) часток. Наприклад, 1 моль хлору складається з NA молекул Cl2 або 2NA атомів Хлору; 1 моль хлориду натрію містить по NA йонів Na+ і Cl-; 0,5 моль води містить 0,5 NA молекул Н2О і т.д.
Оскільки маси окремих атомів і молекул дуже малі, масові розрахунки для реальних кількостей речовин ведуть на порції, кратні одному молю. Маса 1 моль структурних одиниць називається молярною масою – М(Х). Визначається вона як відношення наважки речовини m до кількості даної речовини n(X), де Х – формульне позначення речовини:
Практично молярну масу знайти досить просто. За абсолютною величиною вона дорівнює відносній атомній чи молекулярній масі відповідних часток. Наприклад, атомна маса Гідрогену 1, молярна маса 2 г/моль; молекулярна маса, скажімо, H2SO4 – 98, а молекулярна маса – 98 г/моль і т.д.
Скориставшись формулою (1), можна знайти кількість речовини:
Знаючи кількість моль, легко визначити число структурних одиниць даної речовини:
Масу одного атома чи однієї молекули в грамах m(X) знаходять як частку від ділення молярної маси на сталу Авогадро:
Усі ці нескладні співвідношення застосовують у хімічних розрахунках.
Задача. Скільки моль і скільки атомів міститься в 20 г кальцію? Визначте масу одного атома Кальцію в грамах.
Д
ано: 1)
n(Ca) = m/M(Ca)
= 20 г : 40 г/моль = 0,5 (моль);
m= 20 г 2) N = n(Ca) . NA = 0,5 . 6,022 . 1023 = 3 . 1023 (ат.)
NA= 6,022 . 1023 моль-1 3) m(Ca) = M(Ca)/NA = 40 г/моль : 6 . 1023 моль -1 =
M(Ca) = 40 г/моль = 6,66 . 10-23 (г).
N(Ca) -? N-? m(Ca)-?
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ
ТЕМА. ЕЛЕКТРОХІМІЯ. ХІМІЧНІ ДЖЕРЕЛА ЕЛЕКТРИЧНОГО
СТРУМУ
ПРЕДМЕТ ЕЛЕКТРОХІМІЇ
Електрохімія – розділ хімії, що вивчає процеси, які відбуваються на межі поділу двох фаз (наприклад, метал – розчин) за участю заряджених частинок (йонів та електронів).
Електрохімічні процеси використовуються:
для нанесення захисного покриття;
для добування та очищення металів;
лежать в основі дії хімічних джерел електричного струму.
ЕЛЕКТРОДИ
В електрохімії електродом прийнято називати систему, що складається з речовини, яка проводить електричний струм, і розчину або розплаву електроліту, в який занурюється ця речовина. Наприклад, метал занурений у водний розчин солі цього металу (нікелева пластинка, занурена в розчин NiCl2).
Важливий різновид окисно-відновних електродів – водневий електрод:
платинова сітка чи пластина, занурена у розчин кислоти, крізь який пропускається газоподібний водень.
В електрохімічній практиці використовуються стандартні електроди, робота яких відбувається за стандартних умов:
- температура 298 К (250С);
- тиск газоподібних речовин 101 325 Па або 1 атм;
- концентрація йонів у розчині 1 моль/л.
Електродний потенціал. Кожний електрод має певне значення електричного потенціалу. Абсолютне значення електричного потенціалу електрода визначити неможливо. Можна лише порівняти потенціали різних електродів один з одним. Різниця електричних потенціалів двох електродів у такому колі називається електрорушійною силою кола. Її значення можна виміряти експериментально і визначити теоретично. Вона дає змогу порівнювати потенціали електродів.
Для порівняння електричних потенціалів складають коло з двох електродів, один з яких – стандартний водневий. Його потенціал в стандартних умовах умовно взято за нуль.
За електродний потенціал електрорушійну силу ЕРС електрохімічного кола, складеного з досліджуваного електрода і стандартного водневого електрода. Електронний потенціал позначають буквою Е, одиницею СІ його є Вольт (В).
Потенціал стандартного електрода називається стандартним електродним потенціалом і позначається Е0. Якщо розмістити електроди в порядку зростання їхніх стандартних електродних потенціалів, то дістанемо ряд стандартних електродних потенціалів (складений для водних розчинів і незастосовний для електродних систем у неводних розчинах і розплавах.