Розрахункові формули

1. Формула обчислення числа протонів ( ) у ядрі й числа електронів ( ) на електронній оболонці:

,

де Z – атомний (порядковий) номер хімічного елемента.

2. Формула обчислення числа нейтронів ( ) у ядрі:

де А – масове число ядра атома, що приблизно дорівнює відносній атомній масі (А_r).

3. Формула обчислення максимального числа електронів на енергетичному рівні:

N=2n²,

де n – номер енергетичного рівня (головне квантове число);

n² – максимальне число орбіта лей не енергетичному рівні.

4. Формула обчислення середньої відносної атомної маси природних ізотопів:

A_r(E)=A₁ ^.W₁ + A₂ ^.W₂ + A₃ ^. W₃ + ...,

де А₁, А₂, А₃ - маси ізотопів;

W₁, W₂, W₃ - масові частки ізотопів у природі.

План-характеристика хімічного елемента

1. Номер періоду та його вид.

2. Номер групи, підгрупа.

3. Хімічний знак, атомний (порядковий) номер, масове число атома (відносна атомна маса), ядро атома з його зарядом, енергетичні рівні та підрівні

4. Число електронів на електронній оболонці, число протонів і нейтронів у ядрі атома.

5. Розподіл електронів на енергетичних рівнях.

6. Електронна конфігурація атома.

7. Графічна конфігурація атома по квантових комірках.

8. Можливі валентності хімічного елемента.

9. Родина хімічного елемента.

10. Формула вищого оксиду хімічного елемента, його назва і стисла характеристика.

11. Формула гідроксиду, що відповідає вищому оксиду, його назва і стисла характеристика.

12. Формула водневої сполуки, її назва.

Хімічний зв’язок. Будова речовини.

Поняття

Хімічний зв’язок – це сукупність сил, що діють між атомами або групою атомів та призводять до утворення стійкої частинки (тобто такої, що має менший запас енергії, ніж вихідні атоми). Буває: ковалентний, йонний, металевий і водневий.

Електронегативність - здатність атомів хімічного елемента притягувати до себе електрони, що зв’язують його з атомами інших хімічних елементів. Вищу електронегативність мають Флор, Оксиген, Нітроген і Хлор.

Ковалентний зв’язок – вид хімічного зв’язку, що утворюється між неметалами з однаковою або різною електронегативністю за рахунок утворення загальних електронних пар, у результаті зв’язування електронів із протилежними (антипаралельними) спінами. Буває: полярний і неполярний.

Ковалентний неполярний зв’язок – вид ковалентного зв’язку, що утворюється між неметалами з однаковою або близькою електронегативністю за рахунок утворення загальних електронних пар, у результаті зв’язування електронів із протилежними (антипаралельними) спінами. Позначається КнПЗ.

Ковалентний полярний зв’язок – це вид ковалентного зв’язку, що утворюється між неметалами з різною електронегативністю за рахунок утворення загальних електронних пар, у результаті зв’язування електронів із протилежними (антипаралельними) спінами. Позначається КПЗ.

σ (сігма)-зв’язок – ковалентний зв’язок, утворений за рахунок перекривання електронних хмарин у площині, перпендикулярній лінії зв’язування ядер атомів; π-зв’язок менш міцний, ніж σ-зв’язок.

Йони (від грецьк. ion – „той, що йде”) – частинки, на які перетворюються атоми в результаті віддачі або приєднання електронів. Бувають: катіони й аніони.

Катіони – позитивно заряджені Йони, що утворюються з атомів у результаті віддачі електронів. Позначається Каt⁺.

Аніони (від грецьк. ana – “верх” та ion - „той, що йде”) – негативно заряджені Йони, що утворюються з атомів у результаті приєднання електронів. Позначається An^-.

Йонний зв’язок – вид хімічного зв’язку, що утворюється між катіонами металів і аніонами неметалів за рахунок електростатичних сил притягання. Позначається ЙЗ.

Йонні сполуки – це хімічні сполуки, що складаються з йонів (катіонів і аніонів).

Металевий зв’язок – це вид хімічного зв’язку, що утворюється між катіонами металу й електронами, що перебувають у постійному хаотичному русі по всьому зразку металу. Позначається MetЗ.

Водневий зв’язок – це вид хімічного зв’язку, що утворюється між атомом Гідрогену та дуже електронегативним хімічним елементом (Флором, Оксигеном, Нітрогеном) за донорно-акцепторним механізмом. Позначається ВЗ. Буває: міжмолекулярний і внутрішньомолекулярний.

Донорно-акцепторний (координаційний) зв’язок – особливий вид ковалентного зв’язку, що утворюється між донором і акцептором за рахунок утворення спільної електронної пари. Позначається ДАЗ.

Донор – частинка, що має на останньому енергетичному рівні одну або кілька неподілених електронних пар і віддає їх для утворення спільної електронної пари.

Акцептор (від лат. acceptor – „одержувач”) – частинка, що має на останніх енергетичних рівнях одну або кілька порожніх (вакантних) електронних орбіта лей, які віддає для утворення спільної електронної пари.

Кристал – це тверде тіло, побудоване із закономірно розташованих у просторі частинок, тобто таке, що має кристалічну гратку.

Кристалічна гратка – закономірне (правильне) розташування частинок (атомів, молекул йонів) у просторі. Буває: атомна, молекулярна, йонна та металева.

Вузли кристалічної гратки – точки простору, в яких розташовуються частинки (атоми, молекули, Йони), що утворюють кристалічну гратку.

Кристалізація – процес утворення і росту кристалів з розплаву, розвину або газової фази в результаті перенасичення або переохолодження.

Возгонка (сублімація) – перехід речовини з твердого стану в газоподібний, минаючи рідкий.

Ступінь окиснення – умовний заряд, що виникає на атомі в результаті повної або часткової віддачі чи приєднання електронів. Якщо атом приєднує електрони, то ступінь окиснення зменшується, а якщо віддає, то збільшується. Позначається СО.

Під час написання хімічних формул на перше місце зазвичай ставиться елемент із позитивним ступенем окиснення (метал, Гідроген або неактивний неметал).