Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НМП_ЗЕДП_МЕ_2013.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.66 Mб
Скачать

3.2. План практичного заняття Практичне заняття 2 Методи регулювання зед.

  1. Поняття правового регулювання ЗЕД.

  2. Характеристика адміністративних методів регулювання ЗЕД.

  3. Економічні інструменти управління ЗЕД.

3.3. Питання для самоконтролю

1. Назвіть основні задачі системи регулювання ЗЕД.

2. В чому заключається правове регулювання ЗЕД.

3. Назвіть особливості адміністративного регулювання ЗЕД.

4. Дайте характеристику економічним інструментам регулювання ЗЕД.

3.4. Тестові завдання

1. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності включає в себе:

А) національну нормативно-правову базу та міжнародну нормативно-правову базу;

Б) національну нормативно-правову базу;

В) міжнародну нормативно-правову базу.

2.Серед числа регуля­торів зовнішньоекономічної діяльності, основними є:

А) інвестиційні, політичні, правові;

Б) політичні, правові, адміністративні;

В) правові, адміністративні, економічні.

3. В сфері зовнішньоекономічної діяльності при вирішенні конфліктів та спорів між її суб’єктами домінуючим є:

А) національне законодавство;

Б) міжнародне законодавство;

В) міжнародне законодавство та національне законодавство мають рівні права;

4. Основними характеристиками міжнародних торгових договорів є:

А) укладаються на тривалі терміни (5-10 р.), підлягають ратифікації, передбачають взаємне надання сторонами режиму найбільшого сприяння;

Б) укладаються на короткі терміни (1 рік), підлягають ратифікації, передбачають взаємне надання сторонами режиму найбільшого сприяння;

В) укладаються на короткі терміни (1 рік), не ратифікуються і набувають чинності одразу після підписання, не поширюються на інші країни за принципом найбільшого сприяння.

5. Основними характеристиками міжнародних торгових угод є:

А) укладаються на короткі терміни (1 рік), підлягають ратифікації, передбачають взаємне надання сторонами режиму найбільшого сприяння;

Б) укладаються на короткі терміни (1 рік), не ратифікуються і набувають чинності одразу після підписання, не поширюються на інші країни за принципом найбільшого сприяння;

В) укладаються на тривалі терміни (5-10 р.), підлягають ратифікації, передбачають взаємне надання сторонами режиму найбільшого сприяння.

6. У сфері зовнішньоекономічної діяльності виділяють такі пра­вові режими:

А) режими найбільшого сприяння; міжнародний режим; спеціальний правовий режим.

Б) режими найбільшого сприяння; національний режим; правовий режим.

В) режими найбільшого сприяння; національний режим; спеціальний правовий режим.

7. Режим найбільшого сприяння це:

А) надання країнам, що розвиваються, переваг щодо доступу їх товарів на ринки розвинутих країн;

Б) надання іноземним суб'єктам господарської діяльності режиму не менш сприятливого, ніж суб'єктам господа­рювання даної держави;

В) економічні, торгові відносини між державами, що передбачають надання один одному переваг, пільг у вигляді зниження мит, податків, зборів, зняття обмежень, заборон, пріоритетного допуску товарів в країну, здійснення державних закупівель.

8. Національний режим передбачає:

А) економічні, торгові відносини між державами, що передбачають надання один одному переваг, пільг у вигляді зниження мит, податків, зборів, зняття обмежень, заборон, пріоритетного допуску товарів в країну, здійснення державних закупівель;

Б) надання іноземним суб'єктам господарської діяльності режиму не менш сприятливого, ніж суб'єктам господа­рювання даної держави;

В) надання країнам, що розвиваються, переваг щодо доступу їх товарів на ринки розвинутих країн.

9. Адміністративне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюєть­ся за допомогою таких заходів:

А) реєстрація зовнішньоекономічних контрактів, митне регулювання, оперативне регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

Б) реєстрація зовнішньоекономічних контрактів, розробка системи нетарифного регулювання зовнішньоекономічних зв'язків, митне регулювання, оперативне регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

В) митне регулювання, оперативне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

10. Митні податки — це:

А) Платежі, пов'язані з проблемами порушення митного зако­нодавства;

Б) прямі пода­тки, які нараховуються при переміщенні предметів через митний кордон:

В) непрямі пода­тки, які нараховуються при переміщенні предметів через митний кордон:

11. Валютне регулювання – це:

А) фінансове стимулювання державного розвитку експорту національними виробниками;

Б) грошові виплати, скеровані на підтримку національних товаровиробників та побічну дискримінацію імпорту;

В) регламентація режиму здійснення валютних операцій, міжнародних розрахунків; визначення принципів валютного регулювання; визначення прав та обов’язків суб’єктів валютного регулювання; відповідальність за порушення валютного законодавства.

12. Оподаткування – це:

А) фінансове стимулювання державного розвитку експорту національними виробниками;

Б) грошові виплати, скеровані на підтримку національних товаровиробників та побічну дискримінацію імпорту.

В) визначення механізму та системи сплати податків при здійсненні суб’єктами ЗЕД, а також відповідальності за порушення відповідних нормативно-правових норм.