16.5. Інформаційні джерела

2. С. 411-440; 5. С. 638-667; 6. С. 340-348.

Тема 17. Зовнішньоекономічні операції у вез.

17.1. Методичні поради до вивчення теми

Світовий досвід функціонування таких зон свідчить про те, що до їх формування треба підходити надзвичайно зваже­но, всебічно і об'єктивно оцінивши всі позитивні й негативні наслідки їхньої діяльності.

ВЕЗ - це частина національної території, що має розширену самостійність у вирішенні господарських питань, особливий режим управління і преференційні умови економічної діяльності для іноземних і національних підприємців.

В економічній літературі є різні формулювання її сутності. Наведемо визначення, яке дали експерти ООН: це об­межені регіони, які характеризуються такими основними ри­сами:

• в них відсутнє мито (або воно фіксується на мінімальному рівні), на ввезення та вивезення устаткування, вихідних і проміжних матеріалів, а також готової про­дукції на експорт при максимальному спрощенні всіх процедур, зумовлених експортно-імпортними опе­раціями;

• існує пільговий режим оподаткування і вільний обіг конвертованої валюти в умовах загальної свободи міжкрайових фінансових трансакцій;

• держава надає загальні гарантії від конфіскації інозем­ної власності і надає зареєстрованим у зоні фірмам широке коло пільг та привілеїв.

У Законі України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» на­водиться таке визначення: «Спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, в якій установ­люються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності і порядок застосування та дії законодавства Ук­раїни. На території спеціальної (вільної) економічної зони впроваджуються пільгові, митні, валютно-фінансові, подат­кові та інші умови економічної діяльності національних та іно­земних юридичних та фізичних осіб».

Разом з тим, визна­чається, що статус, строк і територія спеціальної економічної зони встановлює Верховна Рада України — приймає окремий закон для кожної спеціальної (вільної) економічної зони. При формуванні зон важливо визначити, якими показни­ками можна вимірювати їх досягнення. Це можуть бути показники експорту, зайнятості, створення підприємств, передачі технології чи модернізації промисловості.

Поряд з макроекономічними цілями створення ВЕЗ по­кликане вирішувати і локальні завдання окремих регіонів:

• сприяти розвитку відсталих в економічному відношенні регіонів;

• забезпечувати більш повну зайнятість робочої сили у ВЕЗ та прилеглих регіонах;

• залучати іноземні інвестиції;

• створювати у ВЕЗ такі виробництва, продукція яких могла б йти на експорт, негативно позначаючись на місцевих підприємствах;

• спільно підготувати фахівців;

• здійснювати спільну діяльність у галузі рекреації й туризму тощо.

Поняття та цілі вез

Спеціальні (вільні) економічні зони створюються Верховною Радою України за ініціативою Президента України, Кабінету Міністрів України або місцевих Рад народних депутатів України та місцевої державної адміністрації.

Спеціальною (вільною) економічною зоною вважається частина території України, на якій встановлено спеціальний правовий режим господарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони можуть запроваджуватися пільгові митні, податкові, валютно-фінансові та інші умови підприємництва вітчизняних та іноземних інвесторів.

Вільні економічні зони є одним з елементів здійснення інтеграційних процесів і структурних перетворень у світовій економіці. Це один з інструментів досягнення відкритості економіки України зовнішньому світові і стимулювання міжнародного економічного співробітництва на основі залучення іноземних інвестицій.

Спеціальні (вільні) економічні зони створюються з метою залучення інвестицій та ефективного їх використання, активізації спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності з метою збільшення експорту товарів, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції і послуг, впровадження нових технологій, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних, матеріальних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.

Для вільних економічних зон характерні певні принципи формування безвідносно до типу та місця розміщення. Саме за цими принципами і визначається можливість віднесення окремих об'єктів до територіальних формувань даного типу.

Цілі створення вільних економічних зон полягають в необхідності вирішення нагальних проблем країни.

• залучення іноземних і вітчизняних інвестицій;

• стимулювання виробництва;

• досягнення збалансованості економічного розвитку відповідних регіонів країни;

• ефективного розміщення та використання їх матеріальних, трудових та інших ресурсів.