Тема 15. Транспортне забезпечення зед

15.1. Методичні поради до вивчення теми

ЗЕД загалом та ЗТО зокрема тісно пов’язані з транспортним забезпеченням. Вони починають та завершують процес реалізації зовнішньої угоди, крім того, вони істотно впливають на контрактну ціну товару, а отже, на ефективність ЗЕО.

Економічна ефективність ЗЕД, багато в чому залежить від правильно вибраних не тільки базисних, але і транспортних умов поставки товарів. В контракті купівлі-продажу є спеціальний розділ - транспортні умови поставки. В ньому передбачені обов'язки сторін по відношенню до переміщення товару. В цьому розділі, як правило визначають:

• хто несе транспортні витрати по доставці товару;

• хто надає транспортні засоби для перевезення товару;

• положення вантажу по відношенню до транспортного засобу;

• хто здійснює завантаження товару на транспортні засоби і вивантаження з них та ін.

Основу транспортних умов складають базисні умови поставки. Встановлюючи базисні умови поставки в контракті купівлі-продажу, сторони визначають свої обв'язки, в числі яких є питання транспортного переміщення об'єктів контракту.

Транспорт є основною сполучною ланкою між продавцем і покупцем. Мета транспортування - своєчасна доставка вантажу в належному стані в кінцевий пункт призначення.

В кожному окремому випадку зміст транспортних угод залежить від виду транспорту, характеру товару, типу угоди, базисного місця поставки, а також дії міжнародних договорів, угод, конвенцій, звичаїв країни.

Продукцією транспорту є безпосередньо сам процес переміщення товару від виробника до споживача. У цьому і полягає суть транспортних послуг.

Міжнародні перевезення – це перевезення вантажів чи пасажирів між кількома країнами з обов’язковим перетином кордонів країн.

Класифікація транспортних перевезень в ЗЕД:

1. За предметом транспортних операцій:

• Вантажні

• пасажирські

2. за видом транспорту:

• водні

• залізничні

• автомобільні

• трубопровідні

• змішані

3. За періодичністю:

• Регулярні

• нерегулярні

4. Залежно від завершення перевезень:

• Сусідські

• Транзитні

• кільцеві

5. За видом сполучень:

• Прямі

• Непрямі.

Етапи транспортної операції:

1.- аналіз кон’юнктури ринків транспортних послуг;

• конкретизація транспортних умов та БУП для їх включення в договір;

• обрахування частки транспортних витрат в контрактній ціні товару.

2. - укладання договору на перевезення;

• підготовка товару до перевезення;

• оформлення договору транспортного страхування;

• підготовка товаросупровідної документації;

• здійснення розрахунків з перевізником;

• виконання необхідних прикордонних, митних, санітарних, ветеринарних формальностей.

3. - за необхідності, зробити додаткові взаєморозрахунки;

• за необхідності пред’явити претензії та позови, оформити потрібну документацію.

Під транспортним забезпеченням розуміють сукупність шляхів сполучення, рухомих перевізних засобів, а також різних споруд та пристроїв, що забезпечують їх роботу.

Компоненти транспорту:

1. Шляхи (природні, штучні, покращені);

2. Термінали (склади, вокзали, аеропорти).

3. Рухомий склад (тягові засоби, вантажні засоби).

На сьогоднішній день функціонує 6 видів транспорту, а саме: морський; річковий; залізничний; автомобільний; авіаційний; трубопровідний.

Існують різні способи транспортування вантажів між країнами. Плануючи відправлення вантажів і вибір виду транспорту, необхідно враховувати низку обстави, а саме:

1) ВИД ВАНТАЖУ. Вантажі, що перевозяться класифікуються:

• за природним походженням: (мінеральні, тваринного, рослинного походження);

• за біохімічним складом (неорганічні, органічні);

• за ступенем обробки (сировинні, напівфабрикати, готові вироби);

• за споживчим призначенням (продовольчі, промислові).

• За розмірами (звичайні, довгомірні (більше 3 м.) та негабаритні.

• За міжнародною транспортною класифікацією всі вантажі поділяються на:

1. Генеральні вантажі – штучні вантажі (в упаковці чи без).

2. Масові вантажі – являють собою певну масу, яка перевозиться у великій кількості без упаковки.

• Наливні (нафта, жири,спирти, гази);

• Навалочні (руда, добрива, концентрати);

• Насипні (зерно, цукор-сирець);

• Деревина.

3. Особливорежимні – це ті вантажі, що перевозяться і зберігаються при дотриманні спеціальних правил (небезпечні, швидко псуються, живі тварини, птахи).

2) ВІДСТАНЬ І МАРШРУТ ПЕРЕВЕЗЕННЯ. Місце відправленню вантажу в кінцевий пункт перевезення є також визначальним при виборі виду транспорту. У внутрішньоконтинентальних перевезеннях використовуються залізничний, автомобільний авіаційний транспорт. У міжконтинентальних – морський та повітряний.

3) ФАКТОР ЧАСУ. Очевидно, що найшвидший спосіб доставляння вантажів - авіатранспорт. Проте він дорогий і тому застосовується тільки в екстрених випадках, коли необхідно доставити вантаж якнайшвидше. В інших випадках розробляють добре сплановані програми поставок, орієнтуючись на плани перевезень транспортних компаній, щоб уникнути дорогих поспішних перевезень. Товари бажано закуповувати в тих країнах, із яких їх зручніше доставляти.

4) ВАРТІСТЬ ПЕРЕВЕЗЕННЯ. Не існує якихось конкретних правил, що дозволяють визначити точний відсоток вартості транспортних витрат відносно вартості товару. Здоровий глузд підказує, що це має бути невеликий відсоток, за винятком тих випадків, коли вибір відсутній і можна використати лише один доступний шлях - повітряний чи сухопутний. У цьому разі повітряні перевезення автоматично прирівнюються до сухопутних перевезень. Невеликі і середні за обсягом партії вантажу можна доставляти і повітрям, і сушею приблизно за однаковими цінами.

5) БЕЗПЕКА ТРАНСПОРТУВАННЯ. Крихке й дороге устаткування найкраще перевозити авіатранспортом, навіть якщо поставка даного вантажу не термінова. Товари, для яких ступінь ризику крадіжки висока (запчастини автомобілів конторське автоматизоване і звичайне обладнання фармацевтичні товари й медикаменти тощо), доставляються як правило, традиційним способом - морем, в основному в контейнерах, хоч коштує це трохи дорожче. Треба пам'ятати що виплата страхового відшкодування вантажоодержувачу є лише фінансовою компенсацію і ніколи не відшкодує йому тих незручностей, що їх здатна створити партія вантажу, яка прибула в поганому стані.

Розглянемо організацію міжнародних перевезень основними видами транспорту.

1. Морські перевезення. На міжнародні морські перевезення припадає значний об'єм вантажообігу світової зовнішньої торгівлі - біля 60%. Основну частину міжнародних морських вантажопотоків складають масові наливні й навальні вантажі. Це сира нафта, нафтопродукти, залізна руда, кам'яне вугілля, зерно і т.д. З інших виділяються генеральні вантажі; тобто готова промислова продукція, напівфабрикати, продукти.

В міжнародному судноплавстві розрізняють дві форми організації руху суден:

• регулярне (у вигляді лінійного судноплавства)

• нерегулярне (у вигляді трампового судноплавства).

Лінійне судноплавство являє собою таку форму транспортних послуг, яка забезпечує регулярні перевезення за оголошеним розкладом між наперед установленими портами.

Вантажний потік лінійного судноплавства складають, в основному, генеральні (тарно-поштучні) вантажі. На лінійних суднах перевозяться невеликі партії вантажів, в основному, це готові вироби і напівфабрикати.

Морське сполучення між певними портами називається лінією. Розрізняють такі типи ліній:

• односторонні - характеризуються тим, що на них працюють судна тільки одної країни чи одної судноплавної компанії;

• двохсторонні, на яких працюють судна двох країн (за узгодженням) або двох судноплавних підприємств;

• конференціальні, на яких працюють судна двох чи більше компаній з одної чи різних країн.

Головне призначення конференційних ліній (конференційних угод) полягає у встановленні однакових тарифів й умов перевезення для всіх учасників перевезень (конференцією вважається група, що складається з двох чи більше перевізників, які надають послуги по міжнародних лінійних перевезеннях у визначеному напрямку).

Головним документом в морських перевезеннях являється коносамент - це документ, що видається перевізником вантажовідправнику і засвідчує прийняття вантажу для перевезення морським шляхом.

Коносамент виконує три основні функції:

1) засвідчує прийняття вантажу для перевезення;

2) являється товаросупроводжуючим документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний;

3) є договором перевезення вантажу морським шляхом, по якому перевізник зобов'язується доставити вантаж проти надання документів.

В коносаменті містяться дані про назву судна, його власника, тоннаж судна, назву портів завантаження й розвантаження, суму фрахту і місце його оплати, кількість виданих екземплярів, в тому числі оригіналів, та ін. На полях коносаменту, оскільки він являється розпискою судновласника за товари, міститься їх опис. Підписується коносамент капітаном чи судноплавним агентом.

Повний комплект коносаментів – три оригінали і три копії.

Фрахт – одна з форм оплати морських перевезень вантажу, пасажирів або використання суден на протязі певного терміну. Фрахтування – угода про найм судна для виконання рейсу (рейсів) на певний період.

Коносаменти можуть бути таких видів:

• іменний (вказує одержувача вантажу);

• на пред'явника;

• ордерний (виданий за «наказом відправника» або за «наказом одержувача»). Його передача можлива за передавальним написом першого чи другого.

Коносамент поділяється також на:

• прямий, тобто без перевалки;

• транзитний, що передбачає перевалки на шляху просування вантажу.

Трампове судноплавство - форма організації судноплавства, в якому судна здійснюють нерегулярні рейси. Вони не мають чіткого розкладу і направляються судновласником туди, де є попит на тоннаж і пропозиції вантажів.

Трампове судноплавство займається, як правило, перевезенням окремих видів масових вантажів (ліс, вугілля, руда; зерно, нафта, нафтопродукти, цемент, добрива і т.д.). Хоч при необхідності можуть перевозити генеральні вантажі, упаковані чи не упаковані (обладнання, хімікати, металовироби, автомобілі, вагони, сільгосптехніку та ін.).

Договір на перевезення вантажів в трамповому судноплавстві підписується у формі чартеру (договір між власником судна і суб’єктом ЗЕД на перевезення вантажу). Чартер грає головну роль в регулюванні сторін в трамповому судноплавстві. Тут коносамент - документ, що доповнює його.

Основними пунктами чартерного договору являються:

• час і місце підписання чартеру;

• повна назва сторін;

• назва й опис судна;

• місцезнаходження судна в момент укладення договору;

• вид вантажу й спосіб його перевезення;

• умови завантаження і розвантаження, враховуючи демеридж і диспач;

• порядок виплати фрахту та ін.

В практиці морського судноплавства широко використовуються типові договори перевезень, що одержали назву проформ-чартерів. На їх основі укладаються чартери на перевезення конкретних товарів в певному напрямку.

В залежності від фахтових угод розрізняють такі види чартера:

• рейсовий, за яким судновласник одним рейсом перевозить вантаж з одного або кількох портів відправлення в один або кілька портів призначення;

• тайм-чартер - це договір про оренду судна, коли все судно або його частина передається на конкретний час у розпорядження фрахтувальника для перевезення вантажів у будь-яких напрямках. Судновласник зобов'язаний тільки утримувати судно у справному стані й оплачувати утримання екіпажу. Фрахтувальник бере на себе всі інші витрати (паливо, портові збори) і сплачує орендну плату судновласнику ;

• димайз-чартер - це договір про оренду судна, коли судновласник передає його фрахтувальнику на обумовлений термін разом із командою, члени якої стають службовцями наймача, котрий бере на себе всі витрати щодо судна, у тому числі зарплату екіпажу й орендну плату судновласнику;

• -бербоут-чартер- це наймання судна без екіпажу; фрахтувальник бере на себе всі витрати щодо його використання і виплачує орендну плату судновласнику. Цей вид фрахтування суден широко застосовується під час придбання суден у розстрочку. У такому разі договір оренди є також і договором купівлі-продажу. Після завершення розрахунків фрахтувальник стає власником судна

2. Залізничні перевезення. На них припадає майже ¼ загального обсягу ЗТ. Залізниця є найбільш рентабельним видом транспорту для перевезення кам’яного вугілля, піску, руди, сільськогосподарської продукції та деревини на далекі відстані.

До переваг цього виду транспорту – низька собівартість перевезень, до недоліків – недостатня надійність (особливо у нас в країні).

Міжнародні залізничні перевезення здійснюють на основі двосторонніх і багатосторонніх міждержавних угод, а також міжнародної залізничної накладної.

Залізнична накладна являється договором перевезення і виконує наступні функції:

• підтвердження прийому вантажу до перевезення;

• товаросупроводжуючого документа;

• договору про перевезення.

Значну роль в регулюванні міжнародних залізничних перевезень відіграють міжнародні угоди. Вони ж визначають форму залізничної накладної.

В практиці міжнародної торгівлі широко використовується форма накладної, розроблена Міжнародною конвенцією по перевезеннях вантажів залізницею - яка з 1984 р. називається КОТІФ - (Угода про міжнародні вантажні перевезення). Учасниками КОТІФ являються 33 держави. Це головним чином країни Європи, а також ряд країн Азії і Північної Африки.

КОТІФ визначає умови перевезення вантажів, граничний розмір відповідальності залізниці у разі недотримання цілісності вантажів. Встановлює,що ставки перевезень регулюються національними та міжнародними тарифами.

Текст накладної за КОТІФ друкується на стандартних бланках зазвичай на двох мовах. Скріплена штемпелем перевізника, вона супроводжує вантаж, а дублікат залишається у вантажовідправника.

До накладної додається товаросупроводжуюча документація:

• відвантажувальна специфікація,

• сертифікат якості,

• пакувальний лист і т.д.

Крім названих в Україні діють й інші важливі угоди в галузі міжнародних залізничних перевезень.

3. Автомобільні перевезення. Цей вид перевезень постійно збільшує свою частку в міжнародних перевезеннях, є надзвичайно гнучким щодо маршрутів та графіку.

Автомобільні тарифи встановлюються в розрахунку за перевезення однієї тонни вантажу залежно від відстані і можуть передбачати певні знижки та надбавки.

Основні умови міжнародних автомобільних перевезень регулюються Конвенцією про договір міжнародних перевезень вантажів (КДПВ), укладеній в Женеві в 1956 р., учасником якої був і СРСР.

Договір перевезення оформляється автодорожньою накладною.

Повна її назва «міжнародна товаротранспортна накладна», проте в оперативній роботі вона відома під назвою накладна ЦМР (СМК).

Її функції такі:

1. договір перевезення;

2. товаросупроводжуючий документ;

3. розписка перевізника.

Автодорожня накладна оформляється в трьох екземплярах. В ній вказуються:

• дата відвантаження;

• назва вантажу, що підлягає перевезенню;

• ім'я й адреса перевізника;

• назва одержувача;

• строк доставки і розмір штрафу за затримку в доставці;

• вартість перевезення.

Накладна підписується перевізником і вантажовідправником.

Крім автодорожньої накладної з вантажем рухаються товаросупроводжуючі документи, такі як пакувальний лист, відвантажувальні специфікації, сертифікат якості та інші.

4. Повітряні перевезення. Більше 10% світового вантажообігу припадає на повітряний транспорт. В основному це продукти, що швидко псуються та невеликі вироби високої вартості (прилади, устаткування. Ювелірні вироби). Хоча авіа транспортування є досить дорогим, але є незамінним, коли потрібно швидко доставити вантаж, або ж у важкодоступні місця.

Плата за авіа фрахт нараховується за масу в кілограмах, а коли співвідношення маси і об’єму вантажу перевищує 6, то плата стягується з огляду на об’єм.

Перевезення вантажів повітряним транспортом оформляються авіавантажною накладною.

Вона виконує функції:

1. договору про повітряне перевезення;

2. товаросупроводжуючого документа;

3. розписки аерофлоту в прийомі вантажу;

4. митної декларації.

Авіавантажна накладна виписується вантажовідправником в трьох екземплярах і вручається перевізнику разом з товарами.

Перший екземпляр має помітку «для перевізника», підписується вантажовідправником;

другий - «для одержувача», підписується вантажовідправником і перевізником і відправляється з товарами;

третій екземпляр з поміткою «для відправника» підписується перевізником і повертається вантажовідправнику після того, як товар прийнято.

Крім авіавантажної накладної, з товаром слідують необхідні товаросупроводжуючі документи.

Здебільшого покупці та продавці самі не в змозі виконати всю необхідну роботу для підготовки свого вантажу до транспортування. У цьому разі вони користуються послугами спеціалізованих фірм. Таку роботу можна доручити транспортно-експедиторським підприємствам (ТЕП), що надають великий комплекс послуг з транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) вантажів.

ТЕП, регулярно транспортуючи велику кількість вантажів, користуються знижкою за фрахт суден та інших транспортних засобів, що зменшує фрахтові витрати їхніх клієнтів. Цим компенсується вартість послуг ТЕП для експортерів та імпортерів.