13.5. Інформаційні джерела

1. С. 133-135; 8. С. 226-2404.

Тема 14. Товарообмінні операції.

14.1. Методичні поради до вивчення теми

Зустрічна торгівля як форма міжнародних економічних зв’язків виникла в 60-і рр. XX ст. в торгівлі між Заходом та Сходом, згодом поширилась і на інші регіони, і зараз широко практикується у відносинах промислових країн Заходу.

Головними чинниками, які стимулюють збільшення угод зустрічної торгівлі є:

1. Особливості світової валютно-платіжної ситуації (нестача іноземної валюти в ряді країн, не конвертованість внутрішніх валют деяких країн, великий зовнішній борг деяких країн).

2. Штучне завищення курсу місцевої валюти, що призводить до завищення імпортних та експортних цін.

3. Можливість використання зустрічної торгівлі як засобу сприяння маркетингу, тобто просуванню товарів на світовий ринок (характерно для тих суб’єктів, для яких маркетингова діяльність коштує дорого).

4. Для недостатньо платоспроможних країн погашення заборгованості з імпорту експортом є більш вигідним.

Головною рисою товарообмінних операцій є повне, або часткове товарне балансування обміну. За неповного покриття зустрічних поставок застосовуються адекватні грошові доплати.

Міжнародні зустрічні операції – це експортно-імпортні операції, що доповнюються прийняттям партнерами зустрічних зобов’язань по закупівлі чи поставці обумовлених товарів та послуг, з метою досягнення експортно-імпортного балансу.

Форми зустрічної торгівлі: Бартерні операції; Торговельні компенсаційні; Промислові компенсаційні.

1. Бартерна операція – це обмін певного товару на інший товар без використання грошової форми розрахунків, відповідно до принципу вартісної еквівалентності обмінюваної продукції.

Характерні ознаки бартерної операції: Разовий характер; Участь в ній найчастіше 2-х сторін; Оформлення угоди одним контрактом; Відносно короткий, в порівнянні з іншими формами зовнішньої торгівлі, термін виконання, що не перевищує, як правило, 1-2 роки; 100-відсоткове взаємне покриття зустрічними поставками та відсутність компенсаційних грошових доплат; Практика одночасного виконання зустрічних поставок; На кількість товарів, що обмінюється не впливає зміна цін на світовому ринку.

У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що експортуються чи імпортуються, виражена в іноземній валюті з обов’язковим її виразом у $ США. Рух зустрічних товарів відбувається, як правило, одночасно.

У бартерних контрактах також обумовлюються: Предмет контракту. Оцінка вартості товару. Облік виконання зобов’язань Упаковка і маркування. Повідомлення про відвантаження. Відповідальність сторін. Претензії. Застосовуване право при вирішенні спорів. Інші положення.

Грошова оцінка товарів бартерної угоди потрібна для забезпечення еквівалентного обміну, митного обліку і контролю, нарахування штрафних санкцій у випадку порушення контракту, для визначення страхових сум, для зниження ціни на неякісний товар.

Перевагами БО: Відсутність ускладнень, що можуть виникати в разі грошових розрахунків, (браку валютних коштів, необхідність банківського посередництва ); Можливість розробки нових ринків збуту; Засіб активного маркетингу; Можливість подолання нетарифних бар’єрів та обмежень; Економія на складських та транспортних витратах.

Недоліками БО: Обмежена здатність державних органів контролювати бартер; можливість зниження цінових показників продукції; нездатність митних органів забезпечити адекватні надходження до бюджету; Обов’язкове спів падання потреб партнерів; Пов’язані з тривалими ціновими переговорами, та узгодженням кількості зустрічних товарів, з труднощами в управлінні якістю товарів.

Наступним видом товарообмінних операцій є торговельні компенсаційні операції за участю продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем.

2. Торгові компенсаційні операції – це такий товарообмін, за якого сторони здійснюють взаємні поставки кількох товарів.

Торгово-компенсаційні операції включають в себе такі види:

1. Комерційна компенсація – передбачає взаємну поставку товарів за рівну вартість. При такій операції кожний партнер водночас виступає в ролі продавця і покупця і виставляє рахунок за свої поставки в грошовій формі.

2. Зустрічні закупівлі. Їх особливістю є зобов’язання експортера закупити товари в країні імпортера на певну обумовлену суму. Вони є найпоширенішою формою зустрічної торгівлі. При зустрічних закупівлях підписують 2 контракти, в яких фіксуються сума і термін поставки і можуть не вказуватися конкретні товари, що закуповуються. Платежі за початкову і зустрічну поставки виконуються незалежно одна до одної.

3. Угода типу «світч» передбачає передачу експортером своїх зобов’язань щодо зустрічної торгівлі третій стороні. Ці операції є суто фінансовими реекспортними і застосовуються в поєднанні з іншими.

4. Офсетні угоди – коли компенсацією за односторонні поставки м. б. надання права вкладати капітал у певні проекти. (часто в сфері електроніки, телекомунікацій, військового виробництва).

5.Поставки на комплектацію – коли експортер включає в майбутню експортну продукцію елементи, які будуть виготовлятися в країні імпортера.

6. Авансові закупівлі – коли експортер здійснює попередні закупівлі продукції в майбутнього імпортера під зобов’язання останнього закупити в нього продукцію в майбутньому.

7.Викуп застарілої продукції – вид товарообмінних операцій, за яких відбувається часткова компенсація вартості нових машин застарілими аналогами.

Промислово-компенсаційні – це поставки з однієї країни до іншої машин та обладнання, будівництво промислових об’єктів і передача технологій, які оплачуються зворотними поставками товарів, виготовленими з їх використанням.

Формами промислових компенсаційних операцій є:

1. «Бай-бек» операції – передбачають поставку однією країною іншій на умовах комплектного обладнання та інжинірингових послуг з наступним його погашенням за рахунок виручки від зустрічної поставки виробленої на цьому обладнанні продукції.

2. Угода «про розподіл продукції» – передбачає будівництво промислових об’єктів «під ключ». Експортер може передавати свою технологію, ліцензії, ноу-хау, постачати обладнання та матеріали. Оплата спорудження об’єкта передбачається поставками виготовленої продукції на даному підприємстві у встановленій заздалегідь пропорції (зазвичай 20-40%).

3. Угода «експлуатаційної компенсації» - учасник, який здійснює введення об’єкта, сам його експлуатує, отримуючи таким чином компенсацію, після чого об’єкт передається замовнику.

4. Угода «розвиток-імпорт» - пов’язана з будівництвом підприємств обробної промисловості або з поставкою комплектного обладнання для таких підприємств на основі довгострокового кредитування.

5. Операції з давальницькою сировиною (у міжнародній практиці – толлінг) – це такі товарообмінні операції, за яких підприємство однієї країни переробляє давальницьку сировину постачальника з іншої країни та поставляє йому готову продукцію. Оплата за переробку здійснюється поставками додаткової кількості давальницької сировини.

Найбільш часто практикуються в легкій та нафтопереробній промисловості.

Переваги ПКО: відкриття додаткових резервів для промислового піднесення країни, створення нових робочих місць, вихід на нові ринки, налагодження сталих зв’язків.

Недоліки: потребують акумуляції значних капіталів, тривалих кредитів, масштабних урядових гарантій і страхового забезпечення.

Для України: наявність потреб національної економіки в спорудженні об’єктів у переробних галузях з однієї сторони, і наявність будівельного та промислового потенціалу з іншої. Але на потенціалі кооперації негативно відбивається фінансова скрута, що обмежує реалізацію обох функцій.

14.2. План практичного заняття