1. Операції з перепродажу.

Операції з перепродажу здійснюються торговими посередниками від свого імені і за свій рахунок.

Розрізняють два види операцій з перепродажу:

• Операції, у яких торговий посередник стосовно експортера виступає як покупець, що отримує товари на основі договору купівлі - продажу, стає власником товару і реалізує його за власним розсудом (на будь-якому ринку, за будь-якою ціною).

• Операції, у яких експортер надає посереднику право продажу своїх товарів на визначеній території протягом погодженого терміну на основі д-ру про надання права на продаж.

2. Комісійні операції.

Комісійні операції полягають в здійсненні однією стороною, що іменується комісіонером, за дорученням іншої – комітента, угод від свого імені, але за рахунок клієнта.

Взаємини між сторонами регулюються договором комісії. Відповідно до нього комісіонер не купує товари комітента, а лише укладає угоди з купівлі-продажу товарів за рахунок комітента.

Комісіонер за своє посередництво одержує від комітента комісійну винагороду, що обумовлена в договорі. Це м. б. означений відсоток (в середньому до 10%), або різниця між ціною комітента і ціною реалізації комісіонера.

Різновидом комісійних операцій є операції консигнації.

Вони здійснюються на основі д-ру консигнації, згідно якого консигнатор зобов’язується за дорученням консигнанта протягом визначеного часу за обумовлену винагороду продавати від свого імені і за рахунок консигнанта поставлені на склад у країні консигнатора товари.

3. Агентські операції.

Агентські операції здійснюються на основі доручення однієї сторони (принципала) іншій (агенту) здійснювати купівлю-продаж товару на оговореній території за рахунок і від імені принципала. Агент не бере участі в здійсненні угоди купівлі-продажу як сторона контракту і не купує товари за свій рахунок. Він діє як представник принципала в рамках агентської угоди.

4. Брокерські операції.

Брокерські операції полягають у встановленні через посередника-брокера контакту між продавцем та покупцем. Брокер ніколи не є стороною в договорі, а роль його заключається тільки у зведенні сторін. На відміну від агента брокер не є представником жодної із сторін і діє на основі окремих доручень.

За свої послуги отримує винагороду, що обумовлена (нерідко торговими правилами).

Класифікація суб’єктів посередництва.

1. Згідно посередницьких і збутових прав:

• Прості агенти-посередники. Отримують право здійснювати збут продукції певного постачальника на обумовленій території за певну винагороду;

• Агенти з правом першої руки. Принципал при виході на ринок зобов’язаний спочатку запропонувати товар саме такому посереднику.

• Ексклюзивні (монопольні) агенти – мають виключні права на збут товару певної номенклатури на певному ринку, протягом обумовленого періоду.

2. Згідно обсягів прав і обов’язків:

• Посередники, що не підписують контрактів, та виконують тільки представницькі функції та здійснюють інформаційне забезпечення принципала. (агенти, брокери, маклери,представники. Їх типова винагорода – 5% від суми контракту).

• Посередники, що підписують контракти з третіми особами від імені та за рахунок принципала (торгові агенти, довірені особи).

• Посередники, що підписують контракти з третіми особами від свого імені, але за рахунок принципала (комісіонери та консигнатори).

• Посередники, що підписують контракти з третіми особами від свого імені, та за власний рахунок (дистибютори, дилери).

Правовою основою діяльності посередників є національне та міжнародне законодавство. Згідно Цивільного кодексу України передбачено два види комерційного представництва:

• На підставі договору доручення;

• На підставі договору комісії.

Договір доручення – документ, згідно якого довіритель (принципал) доручає довіреній особі (агенту) за відповідну винагороду здійснювати від його імені та за його рахунок відповідні дії.

Договір комісії – документ, згідно якого одна сторона (комітент) доручає іншій (комісіонеру) за відповідну винагороду, за кошти комітента, але від імені комісіонера укласти угоду.

Важливе місце в організації діяльності міжнародних товарних ринків займають біржі, аукціони, торги.

Розвиток світо господарських зв’язків привів до створення постійно діючих ринків сировинних і сільськогосподарських товарів масового попиту, а також ринків валюти та цінних паперів.

В залежності від товару виділяють наступні види бірж: