11.5. Ситуаційні завдання.

Задача 1. Визначити для кожного терміну базисних умов розподіл витрат між експортерами та імпортерами. Результати занести у таблицю.

Розподіл витрат експортера та імпортера згідно «Інкотермс 2010»

Базисні умови	Упаковка	Навантаження на транспортний засіб	Доставка до основного перевізника	Експортні формальності	Страхування основного перевезення	Навантаження на основний транспорт	Платня за основний транспорт	Розвантаження	Імпортні формальності	Доставка від основного транспорту	Розвантаження на складі імпортера
1…
2…
3…

І – витрати сплачує імпортер; Е – витрати сплачує експортер.

Задача 2. Обґрунтуйте вибір БУП у такій ситуації:

а) експортер – Україна (Полтава), імпортер – Росія (Архангельськ), предмет ЗТК – цукор, інші умови контракту визначити самостійно;

б) експортер – Росія (Архангельськ), імпортер – Республіка Конго, предмет контракту – риба морожена, інші умови контракту визначити самостійно.

Визначити БУП у конкретній угоді можна виходячи з географічного розташування партнерів, особливостей законодавства країн щодо тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД, особливостей предмету контракту, терміну поставки, кількості продукції.

11.6. Інформаційні джерела

2. С. 272-278; 5. С. 486-494; 8. С.123-134;

Тема 12. Умови платежу та форми розрахунків в зтк.

12.1. Методичні поради до вивчення теми

Міжнародні розрахунки це платежі за грошовими вимогами і зобов'язаннями, що виникають у зв'язку з торгово-економічними та іншими відносинами між організаціями, підприємствами і окремими особами різних країн.

Розрахунки за міжнародними торговими контрактами більш складні і вимагають високої кваліфікації банківських працівників. Від того, яку форму і умови розрахунків вибрати, залежить швидкість і гарантія отримання платежу, сума витрат, пов'язана з проведенням операцій через банки. Тому зовнішньоторговельні партнери під час переговорів узгоджують деталі умов а потім фіксують їх у контракті.

Субєкти МР:

• Експортери;

• Імпортери;

• Банки.

Особливості міжнародних розрахунків.

1. Регулюються не лише національними нормативними і законодавчими актами, а й міжнародними законами, банківськими правилами та звичаями;

2. Здійснюються в різних валютах, тому:

• на їх ефективність впливає динаміка валютних курсів;

• нормальне функціонування міжнародних товарно-грошових відносин можливе лише за умови конвертованості валюти;

• міжнародні розрахунки тісно пов'язані з валютними операціями, купівлею, продажем вони валюти.

3. У країнах з частково конвертованою валютою держава використовує певні валютні обмеження, що безпосередньо впливають на зовнішньоторговельні розрахунки.

4. Міжнародні розрахунки мають, як правило, документарний характер, тобто здійснюються на основі фінансових і комерційних документів.

До фінансових документів належать прості і переказні векселі, чеки, платіжні розписки.

Комерційні документи: рахунки-фактури; документи, які підтверджують відвантаження або відправку товару; страхові документи; інші документи (сертифікати, які посвідчують походження, вагу, кількість, якість товарів, а також митні і консульські рахунки).

Зміст і комплектність цих документів перевіряє банк.

В зовнішньоторговельних контрактах чітко формулюються. наступні головні елементи контракту: валюта ціни, валюта платежу, способи і засоби платежу, форми розрахун­ків і банки, через які ці розрахунки будуть проводитись.

Валюта ціни - валюта, в якій визначаються ціни на товар. Інколи ціна контракту вказується в декількох валютах (двох і більше).

За нестабільності валютних курсів ціни фіксуються в найстабільнішій валюті, а потім, в основному, у валюті країни імпортера.

Валюта платежу - валюта, в якій повинно бути погашено зобов'язання імпортера.

Якщо валюта ціни і платежу не збігаються, то в контракті обумовлюється курс перерахунку першої в другу та умови перерахунку.