Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НМП_ЗЕДП_МЕ_2013.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.66 Mб
Скачать

8. Під індикативними розуміються ціни:

А) за якими виробники або зовнішньоторговельні організації продають національні товари на світовому ринку.

Б) на товари, які відповідають цінам, що склалися на аналогічну продукцію на момент здійснення експортної (а інколи імпортної) операції.

В) за якими вітчизняні підприємці купують товари за кордоном.

9. Експортними називаються ціни:

А) за якими виробники або зовнішньоторговельні органзації продають національні товари на світовому ринку.

Б) на товари, які відповідають цінам, що склалися на аналогічну продукцію на момент здійснення експортної (а інколи імпортної) операції.

В) за якими вітчизняні підприємці купують товари за кордоном.

10. Імпортними називають ціни:

А) за якими виробники або зовнішньоторговельні органзації продають національні товари на світовому ринку.

Б) на товари, які відповідають цінам, що склалися на аналогічну продукцію на момент здійснення експортної (а інколи імпортної) операції.

В) за якими вітчизняні підприємці купують товари за кордоном.

10.5. Інформаційні джерела

1. С. 106-127; 2. С.201-220; 5. С. 521-638; 8. С. 134-164;

Тема 11. Базисні умови поставки (буп).

11.1. Методичні поради до вивчення теми

Базисні умови поставки (БУП) - розроблені з метою врегулювання ЗТО і являють собою сукупність основних обов’язків контрагентів по транспортуванню, страхуванню, упаковці та маркуванню вантажу, по оформленню комерційної документації, вантажних робіт та інших операцій в процесі доставки товарів від продавця до покупця.

БУП характерні тільки для міжнародних контрактів. Їх застосування спрощує складання і погодження контрактів та допомагає знайти способи розділення відповідальності і вирішення виникаючих конфліктів.

Важливим моментом у виконанні БУП являється чітке визначення моменту поставки товару, яка вважається закінченою:

  • При перевезенні товарів залізницею – коли вагон чи контейнер приймається залізницею;

  • При перевезенні автотранспортом – коли товар завантажений на транспортний засіб, пред’явлений покупцем;

  • При перевезенні морським шляхом – коли контейнер прийнятий перевізником.

Всі БУП поділені на 2 основних класи. Перший клас включає сім правил, які можуть бути застосовані незалежно від обраного виду транспорту та його кількості. Цей клас включає: EXW, FCA, CPT, CIP, DAT, DAP, DDP. Вони можуть бути використані навіть за відсутності морського виду транспорту, коли судно використовується для частини перевозки.

У другому класі пунктом поставки і місцем, до якого здійснюється перевезення товару покупцю, являються порти, тому даний клас називається «Для морського і річкового транспорту». До нього відносяться – FAS, FOB, CFR, CIF.

З метою однакового тлумачення комерційних термінів суб’єктами ЗЕД під час укладання договорів, запроваджені офіційні правила МТП, які спрощують міжнародну торгівлю. Вони носять назву «Інкотермс-2010».

Всього МТП було розроблено 7 редакцій «Інкотермс» – 53, 67, 76, 80, 90, 2000, 2010 років, кожна з яких відображає певний етап в розвитку організації і техніки здійснення міжнародних торгових угод.

У вересні 2010 року МТП оголосила про випуск нової редакції правил щодо використання національних і міжнародних торгових умов Incoterms 2010. Ці правила, які застосовуються компаніями при проведенні численних операцій по всьому світу, набули чинності 1 січня 2011.

Incoterms 2010 — це остання редакція міжнародних стандартних правил з тлумачення найширше використовуваних торгових умов в галузі зовнішньої торгівлі, які регламентують момент передачі права власності на товар і всіх пов'язаних із цим ризиків.

Загальна кількість термінів порівняно з чинним Incoterms 2010 скорочена з 13 до 11. Також у Правилах з'явилися 2 нових умови: DAT (Доставлено на термінал) і DAP (Доставлено до місця). Крім того, нова версія містить невелике керівництво до кожної умови, щоб допомогти користувачам Правил Incoterms 2010 вибрати потрібну умову. У Incoterms за версією 2000 року умови поділяються на 4 групи. Нова версія 2010-го року поділ на групи скасовує.

На території України суб’єктів ЗЕД зобовязано було додержуватися правил «Інкотермс» в 1994 р., згідно указу президента.

Правила Інкотермс-2010 застосовуються в Україні з 26 травня 2011 року.