51. Страхові соціальні допомоги у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі — Фонд со­ціального страхування від нещасних випадків) передбачає найбільшу серед усіх соціальних фондів систему страхових до­помог. Щоправда, власне «допомогами» законодавець називає лише деякі з виплат, що здійснюються цим Фондом. Зокрема, допомогами є виплати у зв'язку з тимчасовою непрацез­датністю особи, що надаються на період до відновлення її або до встановлення інвалідності, одноразова допомога в разі стійкої втрати працездатності потерпілого та деякі інші. Чима­ло виплат з цього Фонду дістали назву — щомісячні грошові суми в разі часткової чи повної втрати працездатності або ж ви­плати потерпілому під час його професійної реабілітації та ін.

Насправді ж система страхових виплат за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків за своєю природою є нічим іншим, як страховими допомогами¹, а то­му з огляду на особу одержувача можна назвати декілька видів таких допомог. Це зокрема:

— допомоги, що надаються потерпілому від нещасного ви­падку на виробництві чи професійного захворювання. Таки­ми є допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує

відповідну частину втраченого заробітку потерпілого (що­місячна страхова виплата), виплата потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переве­денні його на легшу роботу, виплата потерпілому під час йо­го професійної реабілітації;

• допомоги сім'ї потерпілого, особам, які були на його ут­риманні чи мали на це право. Сюди належать одноразова до­помога у разі смерті потерпілого, щомісячна страхова випла­та особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого, витрати на поховання потерпілого;

• допомога дітям, які народилися інвалідами внаслідок травмування на виробництві чи професійного захворювання їх матерів під час вагітності.

Страхові допомоги потерпілому є найчисленнішим видом виплат за рахунок Фонду соціального страхування від не­щасних випадків. Вони надаються особам, які зазнали не­щасного випадку на виробництві чи професійного захворю­вання, що призвели до втрати працездатності.

До відновлення працездатності або встановлення інвалід­ності потерпілому надається допомога у зв'язку з тимчасо­вою непрацездатністю. Вона виплачується за місцем роботи застрахованої особи. Якщо особа працює ще й за сумісницт­вом, то допомога призначається за місцем роботи, де стався нещасний випадок чи професійне захворювання. Випла­чується допомога у розмірі 100 % втраченої середньої за­робітної плати (сумісникам при цьому враховують втраче­ний заробіток за іншим місцем роботи) за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності. Як і у випадку з допомогою по тимчасовій непрацездатності у разі втрати останньої від загального за­хворювання або каліцтвом не за місцем роботи, виплата цієї допомоги за перші 5 робочих днів тимчасової непрацездат­ності здійснюється за кошти самого роботодавця.

Особам, які беруть участь у системі соціального страху­вання від нещасного випадку на виробництві та професійно­го захворювання на добровільних засадах, допомога призна чається й виплачується відділенням Фонду, у якому вони за­реєстровані.

Законодавством передбачено перелік обставин, за яких до­помога не виплачується. Це відбувається у випадках, коли:

• застрахована особа одержала травму або захворювання під час вчинення нею злочину або інших правопорушень, як­що це встановлено судом;

• соціальний ризик настав внаслідок навмисного наміру заподіяти собі травму, що встановлено комісією із розсліду­вання страхового випадку;

• тимчасова непрацездатність спричинена отруєнням ал­коголем, наркотичними або іншими речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксії, інсульту, зупинки серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано засто­суванням цих речовин у виробничих процесах, або порушен­ням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком.

Відомо, що нещасний випадок на виробництві та профе­сійне захворювання можуть призвести до стійкої втрати пра­цездатності. Такою вважається, зокрема, встановлення гру­пи інвалідності потерпілому, або ж встановлення ступеня втрати ним професійної працездатності, за висновками меди-ко-соціальних експертних комісій (МСЕК) на обумовлений термін чи безстроково. У зв'язку з цим в особи, яка постраж­дала, виникає право на одноразову допомогу та щомісячну грошову суму, що компенсує потерпілому втрату заробітку (щомісячна страхова виплата).

Одноразова допомога в разі стійкої втрати працездатності виплачується потерпілому Фондом соціального страхування з втрати працездатності у сумі, яка обчислюється з розрахун­ку його середньої заробітної плати (доходу) за кожний відсо­ток втрати професійної працездатності. При цьому варто па­м'ятати, що законодавством встановлено для неї верхню ме­жу, яка не повинна перевищувати чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляють­ся внески до Фонду на дату настання права потерпілого на призначення одноразової допомоги.

Виплачується одноразова допомога у місячний термін з часу встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працез­датності у день, що визначений постановою відділення Фон­ду соціального страхування від нещасних випадків.

Ще однією допомогою, яка надається потерпілому у зв'яз­ку зі стійкою втратою працездатності, є щомісячна грошова сума, що компенсує втрату заробітку (щомісячна страхова виплата).

Право на цю грошову допомогу виникає у потерпілого з дня стійкої втрати працездатності. Щомісячна грошова виплата обчислюється відповідно до ступеня втрати профе­сійної працездатності та середньомісячного заробітку (дохо­ду), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, але не більше середньомісячного заробітку (доходу).

Реалізація потерпілими права на щомісячну страхову ви­плату не перешкоджає йому одержувати пенсію по інва­лідності. Сума пенсії та щомісячної виплати при цьому не по­винна перевищувати середньомісячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. В іншому разі розмір щомісячної виплати зменшується на таку суму, щоб разом з пенсією вона не перевищувала середньомісячного за­робітку (доходу) потерпілого.

Виплачується щомісячна страхова виплата впродовж усьо­го часу, на який МСЕК встановила стійку втрату працездат­ності, починаючи з наступного місяця після її призначення.

Нещасний випадок на виробництві чи професійне захво­рювання, крім стійкої втрати працездатності, можуть бути підставою для переведення працівника на легшу нижчеопла­чувану роботу. У такому разі Фонд соціального страхування від нещасних випадків призначає потерпілому страхову ви­плату у розмірі, що покриває різницю між його попереднім середньомісячним заробітком та заробітком за новим робо­чим місцем. Надається така допомога починаючи з 15-го дня після переведення працівника. До цього впродовж 2 тижнів відповідну доплату здійснює роботодавець власним коштом.