44. Страхові соціальні допомоги: поняття, правові ознаки, види.

Фінансування системи допомог провадиться із трьох основних джерел: обов'язкового державного соціального страхування, асигнувань із державного й місцевого бюджетів.

Отже, назвемо групи допомога з їхньої цілеспрямованості. До першої групи допомог, в основі яких лежить тимчасова непрацездатність, відносяться: допомоги, призначувані у випадках хвороби, при необхідності догляду за хворим членом родини, при карантині, при тимчасовому перекладі на іншу роботу у зв'язку із захворюванням туберкульозом або професійним захворюванням, при протезуванні із приміщенням у стаціонар протезно-ор-топедичного підприємства. Тимчасова непрацездатність засвідчує лікарняним аркушем, на підставі якого призначається й виплачується допомога з державного соціального страхування.

В основі другої групи допомог належить безробіття з незалежних від громадян обставин. Допомоги із цієї групи підстав призначаються й виплачуються відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” від 1 березня 1991 р. (з наступними змінами й доповненнями).

До третьої групи відносяться допомоги, в основі яких лежить така підстава, як дітородіння. До них відносяться:

допомоги з вагітності й родів; одноразові допомога при народженні дитини; допомоги з догляду за дитиною до досягнення їм 3-х літнього віку; щомісячні допомоги самотнім матерям; допомоги на дітей військовослужбовців термінової служби й ін.

Допомоги четвертої групи, в основі яких лежить неповноліття дітей, по цільовому призначенню примикають до допомог третьої групи (допомога з дітородіння). Частина з них виконують двоїсту функцію (функцію дітородіння й підтримки неповнолітніх). Однак є й такі допомоги, які прямо спрямовані на матеріальну підтримку неповнолітніх дітей. Наприклад, грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом за трьома й більше дітьми у віці до 16 років; грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом за чотирма й більше дітьми у віці до 16 років; допомоги на дітей у віці до 16 років (учнів до 18 років); допомоги з догляду за дитиною-інвалідом до досягнення їм 16-літнього віку; допомоги на дітей військовослужбовців термінової служби.

Допомоги п'ятої групи по своїй меті близькі до соціальних пенсій — вони покликані забезпечувати прожиття самотніх непрацездатних громадян з мінімальними доходами. Їм призначається щомісячна цільова доплата до пенсій і допомог у розмірах до рівня, установленого законодавством сукупного доходу на члена родини.

І, нарешті, шоста група допомог — потреба в підтримці бюджету родини при неординарних обставинах. Вона обумовлена різними факторами: смертю члена родини й необхідністю надання допомоги на поховання; хворобою громадян, що постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи; знаходженням дітей під опікою або на піклуванні. До допомог цієї групи відносяться одноразові допомога, передбачені локальними нормативними актами при настанні стихійних лих; потреби в оплаті лікування й ін.

45 Страхова соціальна допомога в разі тимчасової непрацездатності: поняття, умови призначення, розмір.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати пра­цездатності передбачає виплату п'яти страхових допомог. З них найбільш поширеною є допомога по тимчасовій непра­цездатності. Вона надається працівникам та іншим застрахо­ваним особам, які втратили заробітну плату (дохід) у разі на­стання передбачених законодавством України обставин. До цих обставин (страхових ризиків) належать: захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на вироб­ництві, необхідність догляду за хворою дитиною чи хворим членом сім'ї, карантин та деякі інші випадки, зазначені у ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою пра­цездатності та витратами, зумовленими народженням та по­хованням»¹ і у ст. 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»².

Розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності, як це й прийнято для страхових допомог, залежать від страхового стажу. Зокрема, передбачено, що вона становить 60 % серед­ньої заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які мають страховий стаж до 5 років, 80 % середньої заробітної плати (доходу) при страховому стажі від 5 до 8 років; за наяв­ності страхового стажу понад 8 років розмір допомоги дорівнює 100 % середньої заробітної плати (доходу).

Вітчизняне законодавство передбачає винятки з правила про залежність цієї допомоги від страхового стажу особи. Так, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу) незалеж­но від страхового стажу застрахованим особами, які нале­жать до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чор­нобильської катастрофи, а також одному з батьків чи особі, яка їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи. Аналогічно обчислюються допомоги ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус вете­ранів війни та гарантії їх соціального захисту».

Правила визначення розміру допомоги по тимчасовій не­працездатності однакові для всіх застрахованих осіб і не за­лежать від підстав набуття права на неї. Однак умови та три­валість її надання істотно різняться й залежать від обставин, що спричинили тимчасову втрату працездатності.

Найпоширенішим випадком надання допомоги по тимча­совій непрацездатності є захворювання або травма, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві. За таких об­ставин допомога по тимчасовій непрацездатності призна­чається та виплачується за основним місцем праці до віднов­лення працездатності або до встановлення ступеня її втрати, за винятком осіб, які працюють на сезонних чи тимчасових роботах. їм допомога по тимчасовій непрацездатності на­дається не більше як за 75 календарних днів протягом кален­дарного року.

За чинним законодавством допомога по тимчасовій непра­цездатності виплачується впродовж перших 5 робочих днів непрацездатності підприємствами, установами, організа­ціями за рахунок власних коштів. І тільки з 6-го дня непра­цездатності цей обов'язок переходить до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Це правило не поширюється лише на застрахованих інвалідів, які пра­цюють на підприємствах та в організаціях УТОГ і УТОС. їм Фонд виплачує допомогу по тимчасовій непрацездатності по­чинаючи з першого дня.

Ще однією обставиною, яка слугує підставою для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, є необхідність до­гляду за хворою дитиною. У цьому разі допомога надається, якщо дитині не виповнилося 14 років. Виплачується вона з першого дня протягом періоду, коли дитина за висновком лікаря потребує допомоги, але не більше 14 календарних днів. Якщо дитину переводять на стаціонарне лікування, то допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується особі за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною.

У разі хвороби інших членів сім'ї допомога виплачується з першого дня, але не більше як за 3 календарні дні, а у винят­кових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби та побуто­вих умов, — не більше як за 7 календарних днів.

При захворюванні матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, допомога по тимчасовій непра­цездатності надається на весь період захворювання, почина­ючи з першого дня.

Якщо тимчасова непрацездатність спричинена каранти­ном, тобто адміністративними та медико-санітарними захода­ми, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, внаслідок чого працівник вимушений залишили роботу, допомога надається на весь час його відсутності.

Коли працівника відповідно до медичного висновку тим­часово переведено на легшу і разом з тим нижчеоплачувану роботу, допомога по тимчасовій непрацездатності надається з першого дня такої роботи, але не більше як за 2 місяці. Об­числюється вона за загальними правилами, але розмір її при цьому разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переве­дення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності у разі здійснен­ня протезування за медичними показаннями в стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства надається застрахо­ваній особі за весь період перебування у цьому підприємстві з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного підприємства і назад.

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається також для здійснення особою санаторно-курортного лікуван­ня, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпу­стки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і повернення з нього. За цих обставин допомога надається лише за час проїзду до санаторно-курорт­ного закладу і назад. Якщо лікування здійснюється за рахунок власних коштів застрахованої особи або інших джерел, допомога надається за весь період перебування в санаторії з урахуванням часу на проїзд.

Виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності і у випадку відсторонення від роботи особи, яка є бактеріо-носієм. Це стосується людей, в організмі яких виявлено збуд­ників інфекційної хвороби, за відсутності її симптомів, якщо вони виконують роботу, пов'язану з обслуговуванням насе­лення. За наявності зазначених обставин особі необхідно за­пропонувати іншу тимчасову роботу і за її згодою перевести на роботу, не пов'язану з обслуговуванням інших осіб. Якщо ж перевести неможливо, то людина відсторонюється від ро­боти з виплатою їй на час відсторонення допомоги у зв'язку з втратою працездатності.

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується на підставі виданого в установленому порядку листка непра­цездатності, який є єдиним документом, що засвідчує факт тимчасової втрати людиною працездатності. За його наяв­ності працівник має право звернутися до комісії із соціально­го страхування, а інші застраховані особи — до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за призначенням допомоги