2. Здійснення права на пенсію на стадії призначення пенсії.

Правозастосовна практика свідчить, що призначення пенсії - це основна стадія реалізації громадянами свого суб'єктивного права на пенсію. На цій стадії представляється реальна можливість здійснення права на пенсію, породжуючи надалі конкретні матеріальні пенсійні правовідносини. На цій же стадії властиво давати оцінку представлених документів і визначати розмір пенсії.

Процедурні правила передбачають, що призначення пенсії здійснюється спеціальними компетентними органами соціального захисту. Всі пенсії, передбачені Законом України “Про пенсійне забезпечення”, а також пенсії особам, що постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи, пенсії за вислугу років окремим категоріям працівників призначаються районними (міськими) керуваннями соціального захисту. Пенсії військовослужбовцем офіцерського складу й іншим кадровим військовим, співробітникам міліції, органів безпеки й суддям призначаються по місцю державної служби відповідними відділами соціального забезпечення.

Районне (міське) керування соціального захисту є одним із суб'єктів процедурних відносин. Воно має певні права й обов'язками, здійснення яких породжує юридичні наслідки.

Керування соціального захисту правочинно:

- ухвалювати рішення щодо призначенні пенсії і її перерахунку;

- здійснювати переклад з однієї пенсії на іншу;

- виносити рішення про припинення виплати пенсій при незаконному її призначенні;

- виносити рішення про втримання з пенсії сум, зайво виплачених пенсіонерові внаслідок зловживання з його боку;

— вирішувати інші питання, віднесені до його компетенції. Законодавством передбачені певні строки призначення пенсії. Їхнє неухильне дотримання забезпечує своєчасне рішення питань, пов'язаних із призначенням пенсій. Пенсія призначається звичайно від дня звернення за нею. Документи про призначення пенсій повинні розглядатися районним (міським) керуванням соціального захисту населення не пізніше 10 днів від дня їхнього надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із вказівкою причин відмови й порядку оскарження рішення органа соціального захисту повинне направлятися власникові підприємства або заявникові не пізніше п'яти днів після винесення відповідного рішення.

Рішення органа керування соціального захисту про призначення громадянинові державної пенсії оформляється процедурним документом - протоколом, що підписується начальником керування й членами комісії, що брали участь у призначенні пенсії, і засвідчує печаткою.

Заключним етапом даної стадії реалізації суб'єктивного права на пенсію є визначення її розміру, вирахування пенсії. Під вирахуванням пенсії розуміється порядок або спосіб визначення її розміру. Трудові пенсії обчислюються із середньомісячного заробітку. Якщо за якимись причинами пенсія не може бути обчислена із заробітку (наприклад, відсутній заробіток), то вона встановлюється на рівні мінімальної пенсії.

Чинне законодавство встановлює два способи вирахування середнього заробітку для визначення розміру пенсії: за 24 календарних місяця (2 роки роботи підряд перед звернення за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців (п'ять років) роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед звернення за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі. Надалі передбачається збільшувати інтервал (періоди) роботи для вирахування середнього заробітку й визначення розміру пенсії. По цьому питанню вже підготовлений законопроект, що передбачає поетапне збільшення періодів для вирахування пенсії із середньомісячного заробітку. Спочатку - за п'ятирічний період, потім за 10 років і за весь період трудової діяльності. А поки повернемося до діючих способів вирахування заробітку (за п'ятирічний й 2-х літній періоди). Необхідно відзначити, що число варіантів 5-річного періоду дуже велике. Представимо, що працівник звернувся за пенсією 31 грудня 1997 р., а його загальний виробничий стаж становить 37 років, початків працювати в 1960 році й останні 15 років працював без перерв. Він може обрати для вирахування пенсії заробіток за один з наступних 12 п'ятирічних періодів:

1982-1986; 1983-1987; 1984-1988; 1985-1989;

1986-1990; 1987-1991; 1988-1992; 1989-1993;

1990-1994; 1991-1995; 1992-1996; 1993-1997.

А оскільки п'ятирічний період можна відраховувати не тільки з 1 січня, але й з 1-го числа будь-якого місяця, то вибір багаторазово зростає (144 варіанта).

Щоб визначити середньомісячний заробіток, треба загальну суму заробітку за 24 календарних місяця або за 60 календарних місяців поділити відповідно на 24 або 60. Під календарним місяцем розуміється будь-який місяць із 1-го по останнє число включно (наприклад, з 1 по 31 березня; з 1 по 30 квітня й т.д.). Брати заробіток з 15 січня по 14 лютого або з 20 травня по 19 червня не можна, оскільки в цьому випадку це заробіток за місячний строк, але не за календарний місяць. Таке правило прийняте у всіх випадках вирахування середнього заробітку й обумовлено спрощенням розрахунків, тому що повний місячний заробіток нараховується саме за календарний місяць.

Вибір періоду вирахування заробітку для визначення розміру пенсії провадиться за бажанням того, хто звернувся за пенсією. Із цього треба, що працівник може обрати будь-який період: за 60 або 24 календарних місяця. При підрахунку середньомісячного заробітку за бажанням пенсіонера місяці з неповним числом робочих днів у зв'язку з надходженням на роботу або звільненням ураховуються як повні календарні місяці роботи. Якщо пенсіонер не виявить такого бажання, то вони заміняються іншими місяцями, що безпосередньо передують або випливають за обраним періодом. У тих випадках, коли працівник проробив менш 24 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом розподілу загальної суми заробітку за місяці роботи на число цих місяців. Якщо працівник проробив менш одного місяця, то заробіток за весь відпрацьований час ділиться на число робочих днів на місяць.

Пенсія призначається по встановленим Законом нормам у відсотках до середнього заробітку, що працівник одержував перед звернення на ній ( наприклад, основний розмір пенсії за віком установлюється 55% середнього заробітку зі збільшенням на 1% за кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам й 20 років жінкам). Пенсія може бути призначена в розмірі від 55 до 75 відсотків середньомісячного заробітку пенсіонера залежно від тривалості трудового стажу. У той же час вона не може бути нижче або вище розмірів, установлених законом, тобто мінімуму й максимуму пенсії.