39 Пенсії державним службовцям: поняття, суб’єкти, умови та порядок призначення.

Пенсійне забезпечення державних службовців відбувається відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р.¹, яким встановлено пільгові умови набуття права на пенсію цією категорією осіб. Крім того, державним службовцям встановлено пенсії у розмірах вищих, ніж для інших кате­горій пенсіонерів.

Особливістю пенсій, що передбачені Законом України «Про державну службу», є те, що за його нормами пенсії при­значаються не лише державним службовцям, але й деяким іншим категоріям осіб. Це, зокрема, стосується журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, служ­бових осіб Національного банку України, працівників дипломатичної служби, працівників органів судової експер­тизи, посадових осіб митних органів, помічників-консуль-тантів народних депутатів. При цьому необхідно пам'ятати, що особливості умов права на пенсію, а також порядку обчислення стажу, що дає право на відповідну пенсію, вста­новлюється спеціальним законодавством Державними службовцями вважаються особи, які займа­ють посади в державних органах та їх апараті, здійснюють професійну діяльність щодо практичного виконання завдань та функцій держави, наділені для цього відповідними служ­бовими повноваженнями і одержують заробітну плату за ра­хунок державних коштів.

Для набуття права на пенсію державні службовці повинні дотримуватися декількох умов.

Передусім це є досягнення ними загального пенсійного віку, встановленого законодавством (чоловіки — 60 років, жінки — 55 років).

Важливою умовою є наявність в особи загального страхо­вого стажу, а також спеціального стажу державної служби. Щодо тривалості загального стажу, то він повинен становити для чоловіків 25 років, для жінок — 20 років. Спеціальний стаж перебування на державній службі закон встановлює тривалістю не менше 10 років¹.

Ще однією умовою призначення цього виду пенсій є обов'язкове звільнення з посади державного службовця і вихід його на пенсію.

Варто наголосити, що у разі, коли державного службовця було звільнено з державної служби у зв'язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадо­вого становища, або вчиненням корупційного діяння, він позбавляється права на одержання спеціальної пенсії. У та­ких випадках пенсія державному службовцю призначається на загальних підставах.

Пенсії державним службовцям призначаються у розмірі 80 % суми їх посадового окладу з урахуванням надбавок, без обмеження граничного розміру пенсії.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на дер­жавній службі пенсія збільшується на 1 % заробітку, але небільше 90 % посадового окладу з урахуванням надбавок, без обмеження граничного розміру пенсії.

Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержува­ного після виходу на пенсію.

При одержанні державними службовцями інвалідності під час служби їм призначається і виплачується пенсія по інвалідності. Тим із них, які безпосередньо перед звернен­ням за призначенням пенсії працювали на посадах держав­них службовців і в період перебування на державній службі визнані інвалідами 1-ої та 2-ої груп, незалежно від причини інвалідності, пенсії у зв'язку з інвалідністю призначаються в розмірах, передбачених Законом України «Про державну службу», після припинення ними державної служби.

Необхідною умовою призначення пенсії по інвалідності в цьому разі є наявність стажу державної служби не менше 10 років. Якщо інвалідність настала внаслідок нещасного ви­падку або професійного захворювання, то пенсія по інва­лідності призначається незалежно від загального страхового стажу. При настанні інвалідності внаслідок загального за­хворювання пенсія призначається за наявності відповідного загального страхового стажу, що є необхідним для призна­чення страхової пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання.

Законом України «Про державну службу» передбачено і пенсії у зв'язку із втратою годувальника. У разі смерті дер­жавного службовця вони призначаються його членам сім'ї за наявності у померлого годувальника стажу державної служ­би не менше 10 років та загального трудового стажу згідно з вимогами пенсійного законодавства.

Право на пенсію мають непрацездатні члени сім'ї помер­лого годувальника, які були на його утриманні на момент смерті. Дітям пенсія призначається незалежно від того, були вони на утриманні годувальника чи ні. Коло непрацездатних членів сім'ї визначається відповідно до вимог Закону Ук­раїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призна­чається у розмірах 70 % заробітної плати померлого году­вальника на одного утриманця і 90 % — на двох і більше утриманців.

За такими самими правилами призначаються пенсії жур­налістам державних і комунальних засобів масової інфор­мації¹, працівникам установ Національного банку України², помічникам-консультантам народних депутатів України³, працівникам дипломатичної служби⁴, службовим особам митних органів⁵, працівникам органів судової експертизи⁶, що як вже було зазначено, прирівняні у пенсійному забезпе­ченні до державних службовців.

Пенсії посадовим особам місцевого самоврядування. По­садовою особою місцевого самоврядування вважається особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відпо­відні посадові повноваження щодо здійснення організа­ційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету⁷.