2. Розрахунок інших прямих та загальновиробничих витрат, які включаються в структуру виробничої собівартості продукції:

Амортизація (А) (Таблиця 4). Амортизація основних засобів (економічна амортизація) нараховується, згідно з П(С)БО 7, із застосуванням прямолінійного методу. Річна сума амортизації (А) цим методом визначається з виразу:

А = (ПВ-ЛВ) : Т, (10)

де ПВ – первісна вартість;

ЛВ – ліквідаційна вартість;

Т - очікуваний строк корисного використання основного засобу.

Частка щорічного погашення вартості, яка амортизується, називається нормою амортизації (На). Її можна визначити так:

(11)

Величина норми амортизації залежить від встановленого строку корисного використання основного засобу і вибраного методу нарахування амортизації. Як видно, за прямолінійного методу вартість, що амортизується, переноситься щорічно на заново створюваний продукт (роботу, послуги) однаковими частками протягом усього строку корисного використання основного засобу.

• Амортизації підлягають витрати на придбання і виготовлення основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; проведення всіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов’язані з будівництвом, а саме (іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі).

Амортизацію не нараховують на витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати на придбання і відгодівлю продуктивної худоби, а також витрати на придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам.

• Капітальний ремонт, поточний ремонт та технічне обслуговування (Тр), визначають у % від балансової вартості машин коригуються залежно від зношення МТП (Таблиця 6).

Вони визначаються за формулою:

, де (12)

р – норма відрахувань на ремонти, %;

Бк – балансова вартість усіх машин даної марки, грн.

Норма відрахувань на капітальний ремонт складає 2,8%, на поточний ремонт 4,5% і на технічне обслуговування 3,6% .

Зокрема, витрати на капітальний ремонт, поточний ремонт та обслуговування по машинно-тракторному агрегату в розрахунку на одиницю роботи визначаються за формулою:

, (13)

де Бт,Бзч,Бм – балансова вартість відповідно трактора, зчіпки і с.г. машини, грн. (визначається множенням ціни трактора, зчіпки, машини на коефіцієнт 1,1;

Чт,Чзм,Чм – норма відрахувань на поточний та капітальний ремонт і технічне обслуговування відповідно для трактора, зчіпки, с.г. машин, %;

Nм – кількість с.г. машин в агрегаті;

W – продуктивність агрегатів за 1 годину змінного часу (норма виробітку за зміну), га/год;

Тт,Тзч,Тм – річна зайнятість відповідного трактору, зчіпки, с.г. машини, год.

- Розподіл витрат на утримання та експлуатацію машинно-тракторного парку за об’єктами обліку витрат в рослинництві (Таблиця 6).

Вибір методу розподілу непрямих витрат та його порядок здійснення надається кожному підприємству робити самостійно, виходячи з особливостей технології виробництва продукції рослинництва, організаційно-виробничої структури тощо. Слід відзначити, що потреба у визначенні економічно найдоцільніших для кожного підприємства методів розподілу непрямих витрат виникає поступово по мірі впровадження в підприємствах системи планування, бюджетування, методів контролю за витратами тощо.

Вибрану базу для розподілу непрямих витрат підприємства зазначають у обліковій політиці.

Згідно Методичних рекомендацій № 132 бригадні, цехові і загальновиробничі витрати рослинництва розподіляються між об’єктами планування і обліку пропорційно загальній сумі витрат за винятком вартості насіння та відносяться на собівартість тільки тієї продукції, яка виробляється в даній бригаді, цеху чи у відповідній галузі.

Розрахунок засновується на визначенні коефіцієнту розподілу за наступною формулою:

(14)

де К – коефіцієнт розподілу загальновиробничих витрат;

Σ В_З – сума непрямих (бригадних, цехових,загальновиробничих) витрат;

Σ В_і – сума всіх витрат без вартості насіння;

В_Зі – загальновиробничі витрати, віднесені на відповідну культуру;

В_і – всі витрати, віднесені на відповідну культуру.

• Витрати на оренду земельних ділянок (О) або часток (паїв) приймаються у розмірі 272 грн/га (Таблиця 7).

• Загальновиробничі витрати (Взв), розраховуються у розмірі 5% від суми прямих витрат (без суми амортизаційних відрахувань, якщо вони передбачені в технологічній карті), (Таблиця 8)

• Страхові платежі (Ст), розраховуємо у розмірі 7% від суми прямих та інших витрат (без суми амортизаційних відрахувань, якщо вони передбачені в технологічній карті), (Таблиця 8).