25 Серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми "Про грошову реформу в Україні".

Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100 000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.

Протягом 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.

З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.

Відповідно до Указу Президента України та статей 99 і 102 Конституції України протягом 2 - 16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку - копійку.

Код валюти літерний - UAH, код валюти цифровий - 980, скорочена назва - грн.

 Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються. Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його. Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.

      Готівка знаходиться в обігу у вигляді грошових знаків - банкнот (паперових) і монет (металевих).

В обігу знаходяться:

банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень.

розмінні монети номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок.

обігові монети номінальною вартістю 1 гривня.

   Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Загальна сума введених в обіг банкнот і монет зазначається в рахунках Національного банку як його пасив.

Виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належить Національному банку.

Емісія грошей - це випуск грошей в обіг в усіх формах, що веде до збільшення грошової маси в обігу

Функції емісії грошей:

• Забезпечення національної економіки засобами обігу, пла­тежу, нагромадження для належного її функціонування. Кількість грошей, необхідна для функціонування економіки, залежить від суми вартостей усіх вироблених за відповідний період товарів і послуг, рівня розвитку кредитних операцій, системи банків­ських розрахунків, а також швидкості обігу грошей.

• Фінансування дефіциту державного бюджету (за умови го­строї потреби та відсутності інших джерел). Наслідком цього, як правило, є інфляція, що супроводжується зростанням цін, розбалан- суванням фінансової сфери, зниженням життєвого рівня населення.

* Здійснення антициклічного регулювання економіки. Так, під час кризи і стагнації центральний банк у контексті спільної з урядом стратегії сприяє пожвавленню економіки через емісію грошей у визначених межах. Іншим аспектом цієї функції емісії грошей є підтрим­ ка стабільності національної валюти.

 Для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює:

1) виготовлення та зберігання банкнот і монет;       2) створення резервних фондів банкнот і монет;       3) встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну грошових знаків;

      4) встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;

      5) встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки;

      6) визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій;

7) визначення вимог стосовно технічного стану і організації охорони приміщень банківських установ.