9.2. Загальна характеристика інструментів грошово-кредитного регулювання

Грошово-кредитне регулювання - це один з елементів економічної політики держави, являє собою сукупність заходів, спрямованих на зміну грошової маси в обігу, обсягу кредитів, рівня процентних ставок і інших показників грошового обігу і ринку позичкових капіталів.

Інструменти грошово-кредитного регулювання :

1. По об'єктам впливу

1.1. стимулювання кредитної емісії (кредитна експансія)

1.2. обмеження кредитної емісії (кредитна рестрикція).

За допомогою проведення кредитної експансії центральні банки переслідують цілі підйому виробництва і пожвавлення кон'юнктури; за допомогою кредитної рестрикції вони намагаються запобігти «перегріванню» кон'юнктури, що спостерігається в періоди економічних підйомів.

2. За формою

2.1. адміністративні (прямі) - мають форму директив, розпоряджень, інструкцій, що виходять від центрального банку і спрямовані на обмеження сфери діяльності кредитного інституту

2.2. ринкові (непрямі) - кошти впливу центрального банку на грошово-кредитну сферу за допомогою формування визначених умов на грошовому ринку і ринку капіталів

3. По характеру параметрів

3.1. кількісні

3.2. якісні

4. По термінах впливу

4.1. довгострокові (реалізація займає понад 1 рік)

4.2. короткострокові

Основними економічними засобами та методами Г.к.п. є регулювання обсягу грошової маси через:

1) визначення та регулювання норм обов’язкових резервів для банків;

2) процентну політику;

3) Рефінансування банків;

4) управління золотовалютними резервами;

5) операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), в т. ч. з казначейськими зобов’язаннями, на відкритому ринку;

6) регулювання імпорту та експорту капіталу;

7) емісію власних боргових зобов’язань і операції з ними.

9.3. Характеристика інструментів грошово-кредитної політики

1. Визначення та регулювання норм обов’язкових резервів для банків

Для всіх банків установлюється єдиний норматив обов'язкових резервів. Для спеціалізованих банків можуть установлюватися окремі нормативи обов'язкового резервування.

Формування та зберігання банками коштів обов'язкових резервів здійснюється в грошовій одиниці України на кореспондентському рахунку банку в Національному банку або на окремому рахунку в Національному банку.

Залежно від стану грошово-кредитного ринку і прогнозу його подальшого розвитку Правління Національного банку України приймає окремі рішення щодо:

• звітного періоду резервування;

• нормативів обов'язкового резервування;

• складу зобов'язань банку (об'єкт резервування), щодо яких установлюються нормативи обов'язкового резервування;

• обсягу обов'язкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку банку в Національному банку;

• порядку формування та зберігання коштів обов'язкового резервування на окремому рахунку в Національному банку.

2. Процентна політика - використовується з метою регулювання попиту та пропозиції на грошові кошти шляхом зміни процентних ставок за своїми операціями та шляхом надання рекомендацій щодо встановлення процентних ставок за активними та пасивними операціями банків (індикативні ставки) з метою впливу на процентні ставки суб’єктів грошово-кредитного ринку та дохідність фінансових операцій.

Впроваджуючі процентну політику НБУ використовує процентні ставки.

Процентна ставка – встановлений розмір плати за розміщені чи залучені кошти, що встановлюється Національним банком як важіль впливу на економічні процеси, застосовується у сферах економіки, банківської та зовнішньоекономічної діяльності, а також як інструмент антиінфляційних заходів.

Види процентних ставок:

-облікову;

-за кредитами овернайт;

-рефінансування;

-за стабілізаційними кредитами;

-за депозитами овернайт;

-ставки залучення тимчасово вільних коштів банків.

Процентні ставки за своїми операціями Національний банк оголошує щоденно.

Маса грошей визначаэться за допомогою грошових агрегатів.

Грошові агрегати – зобов’язання депозитних корпорацій перед іншими секторами економіки, крім сектору загального державного управління та інших депозитних корпорацій.

М0 включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями.

М1 – грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті.

М2 – грошовий агрегат М1 і переказні депозити в іноземній валюті та інші депозити.

М3 (грошова маса) – грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій