Тема 8. Центральний банк як банкір і фінансовий агент уряду

План

8.1. Обслуговування внутрішнього боргу

8.2. Обслуговування зовнішнього боргу

8.3. Платіжна система виконання бюджетів

8.1. Обслуговування внутрішнього боргу

Для оптимізації витрат, пов'язаних з фінансуванням дефіциту державного бюджету, держава здійснює управління державним боргом. Під управлінням державним боргом слід розуміти комплекс заходів, що приймаються державою в особі її уповноважених органів щодо визначення місць і умов розміщення і погашення державних позик, а також забезпечення гармонізації інтересів позичальників, інвесторів і кредиторів.

Державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобов'язання Уряду України у грошовій формі.

Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності.

Боргові зобов'язання Уряду України можуть мати

- короткостроковий - до 1 року,

- середньостроковий - від 1 до 5 років і

- довгостроковий - 5 і більше років термін.

Боргові зобов'язання Уряду України виступають у вигляді облігацій внутрішніх державних позик і казначейських зобов'язань України.

В окремих випадках можуть бути й інші форми урядових боргових зобов'язань. Характер і умови таких зобов'язань у кожному конкретному випадку визначаються Урядом України за погодженням з Національним банком України.

Умови і порядок випуску державних цінних паперів та регулювання їх обігу визначаються відповідно до Закону України «Про цінні папери і фондову біржу».

Управління державним внутрішнім боргом України здійснюється Міністерством фінансів України у порядку, погодженому з Національним банком України.

Розміщення боргових зобов'язань Уряду України та надання гарантій від імені Уряду України провадиться за його дорученням Міністерством фінансів України.

Рахункова палата здійснює контроль за утворенням і погашенням державного внутрішнього боргу України.

Обслуговування державного внутрішнього боргу України здійснюється Міністерством фінансів України через банківську систему України шляхом проведення операцій по розміщенню облігацій внутрішніх державних позик, інших цінних паперів, їх погашенню і виплаті доходу по них у вигляді процентів та в іншій формі.

Національний банк України виконує операції з обслуговування державного боргу, пов'язані з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик та цільових облігацій внутрішніх державних позик України, їх погашенням і виплатою доходів за ними, а також провадить депозитарну діяльність щодо цих цінних паперів. Порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням цих облігацій, встановлюється Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України. Особливості провадження депозитарної діяльності з державними облігаціями України визначаються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку разом з Національним банком України.

Витрати на підготовку розміщення, а також на розміщення, погашення державних облігацій України, виплату доходів здійснюються відповідно до умов розміщення державних облігацій України за рахунок коштів, передбачених на такі цілі у Державному бюджеті України.

8.2. Обслуговування зовнішнього боргу

Державний зовнішній борг - це сума заборгованості держави України іншим державам та фінансовим інститутам. Він виникає в зв'язку з бюджетним дефіцитом.

Державний зовнішній борг складається з:

- позик на фінансування державного бюджету та погашення зовнішнього державного боргу;

- позик на підтримку національної валюти;

- позик на фінансування інвестиційних та інституціональних проектів;

- гарантій іноземним контрагентам щодо виконання контрактних зобов'язань у зв'язку з некомерційними ризиками;

- державних гарантій, що надаються Кабінетом Міністрів України для кредитування проектів, фінансування яких передбачено державним бюджетом України.

Відповідно до Закону України про Державний бюджет на відповідний рік, визначається граничний розмір дефіциту бюджету та джерела його покриття за рахунок внутрішнього та зовнішнього фінансування, а також встановлюється граничний розмір державного внутрішнього та зовнішнього боргу України на 1 січня наступного за бюджетним роком з визначенням напрямів використання фінансових ресурсів.

Розміщення коштів, акумульованих за рахунок іноземних кредитів здійснює Міністерство фінансів України згідно з Державною програмою запозичень.

Зовнішній державний борг має дві складові. Це:

- борг органів державної влади і управління, який виникає в результаті залучення державою іноземних кредитів та випуску державних цінних паперів, які розміщуються на міжнародних ринках капіталів. Ця частина державного зовнішнього боргу погашається та обслуговується за рахунок коштів державного бюджету та коштів Національного банку України в частині кредитів, отриманих з метою підтримки платіжного балансу;

- борг підприємств, гарантований урядом. Погашає та обслуговує такий борг підприємство-позичальник. Але у разі невиконання боргових зобов'язань підприємством перед іноземним кредитором, набирає чинності державна гарантія, і погашення та обслуговування таких кредитів здійснюється Державним казначейством за рахунок коштів Державного бюджету.

Дані статистики валового зовнішнього боргу України розробляються відповідно до концепції та методології, наведених у «Статистиці зовнішнього боргу: Керівництво для складачів та користувачів» МВФ (2003) та п'ятого видання «Керівництва з платіжного балансу» МВФ (ВРМ5, 1993).

Валовий зовнішній борг за станом на певну дату - це загальний обсяг заборгованості за всіма існуючими, але в жодному разі не умовними, зобов'язаннями, що мають бути сплачені боржником у вигляді основної суми та/або відсотків у будь-який час у майбутньому, і які є зобов'язаннями резидентів цієї економіки перед нерезидентами. Валовий зовнішній борг країни охоплює всі види заборгованості резидентів України перед нерезидентами, які класифікують за чотирма основними секторами економіки:

- сектор державного управління;

- органи грошово-кредитного регулювання;

- банки;

- інші сектори.

Концептуальна основа статистики зовнішнього боргу узгоджена з «Системою національних рахунків», «Керівництвом з платіжного балансу», а також із «Керівництвом зі статистики державних фінансів» та «Керівництвом з грошово-кредитної та фінансової статистики».

Валовий зовнішній борг країни включає всі види заборгованості резидентів України перед нерезидентами, які класифікуються:

- за чотирма основними секторами економіки - сектор державного управління, органи грошово-кредитного регулювання, банки, інші сектори;

- у розрізі початкових термінів погашення - коротко- та довгострокові;

- у розрізі фінансових інструментів - боргові цінні папери, торгові кредити, кредити, валюта і депозити, інші боргові зобов'язання та зобов'язання за кредитами підприємств прямого інвестування (міжфірмовий борг).

Міжфірмовий борг відповідно до вимог «Керівництва з платіжного балансу» не розподіляється ні за секторами економіки, ні за початковим терміном погашення.

Статистичні дані валового зовнішнього боргу країни узгоджуються з відповідними даними міжнародної інвестиційної позиції та платіжного балансу країни. Існує можливість зіставлення інформації з даними державного зовнішнього боргу України, які публікуються Міністерством фінансів України, та інформацією Держкомстату України в частині даних про міжфірмовий борг, торгові кредити та прострочену заборгованість за ними.

Валовий зовнішній борг розраховується в доларах США. Для перерахунку боргових зобов'язань, деномінованих у гривнях та інших валютах, у долари США використовується офіційний курс, що встановлюється Національним банком України.

Розраховані показники валового зовнішнього боргу України за станом на кінець звітного періоду включають:

- прямий державний та гарантований державою борг, у тому числі кредити, отримані Національним банком України від Міжнародного валютного фонду та міжнародних фінансових організацій;

- зобов'язання банків за борговими цінними паперами, залученими кредитами та депозитами;

- зобов'язання реального сектору економіки України за борговими Цінними паперами, залученими кредитами та кредиторської заборгованістю (торгові довго- та короткострокові кредити та прострочена заборгованість за ними).

Для компіляції показників зовнішнього боргу сектору державного управління використовується інформація Міністерства фінансів України про стан державного та гарантованого державою до повернення боргу, в тому числі за зобов'язаннями перед міжнародними фінансовими організаціями, зарубіжними органами управління, банками та іншими зобов'язаннями. Інформація Мінфіну України щодо зобов'язань за облігаціями зовнішніх державних позик коригується на обсяги купівлі їх резидентами України на зовнішніх ринках. Враховуються також обсяги куплених нерезидентами на ринку України облігацій внутрішніх державних позик та облігацій внутрішніх державних позик, що випущені в рахунок погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Інформація Національного банку України щодо обсягів зобов'язань за кредитами та позиками Міжнародного валютного фонду та міжнародних фінансових організацій, а також обсягів залучених депозитів використовується для визначення боргу органів грошово-кредитного регулювання.

Зведений баланс банківської системи, система поопераційного обліку (ІТRS) і звіти банків про залучення та обслуговування іноземних кредитів - основні джерела даних за борговими інструментами банківського сектору.

Для формування показників зовнішнього боргу інших секторів економіки країни використовуються звіти про залучення та обслуговування іноземних негарантованих кредитів, система поопераційного обліку (ІТRS) та дані обстежень Держкомстату про обсяги накопиченої заборгованості за експортно-імпортними операціями з нерезидентами, яка починаючи з 2006 року надана з розподілом на коротко- та довгострокову.

Слід зазначити, що «Інші боргові зобов'язання» відповідних секторів економіки включають накопичену прострочену заборгованість за основною сумою, процентними та іншими платежами, які підлягали сплаті згідно з графіком платежів, але фактично не сплачені.

Складання статистики валового зовнішнього боргу здійснюється щоквартально. Перша публікація даних містить попередні дані, які можуть уточнюватися протягом наступних кварталів, і лише через п'ять кварталів після першого опублікування дані вважаються остаточними.

При Національному банку України створено Групу управління проектами міжнародних кредитних ліній. Група управління проектами міжнародних кредитних ліній при Національному банку України виконує такі функції:

• аналіз відповідності проектів критеріям міжнародних кредитних ліній;

• здійснення контролю за використанням коштів кредиту відповідно до затверджених у проекті статей витрат;

• управління та контроль за видачею та поверненням кредитів, сплатою процентів і комісій;

• аналіз звітності та фінансового стану бенефіціарів;

• аналіз фінансового стану та результатів діяльності банків-учасників;

• перевірка стану впровадження проектів;

• ведення бухгалтерського обліку операцій та рахунків;

• підготовка звітів про впровадження кредитних ліній та відповідність її учасників початкове затвердженим критеріям;

• надання інформаційних послуг щодо участі у проектах міжнародних кредитних ліній;

• розроблення технічних завдань та здійснення процедур закупівлі консультаційних послуг.

Реалізуються такі проекти:

Європейський банк реконструкції та розвитку:

- Кредитні лінії для розвитку малих та середніх підприємств (МСЗ-1.МСП-2)

- Програма мікрокредитування

- Грант ЄБРР для часткового відшкодування банкам 3 та 4 груп вартості діагностичних обстежень

Німецько-Український Фонд

- Програма мікрокредитування

- Програма з рефінансування заходів підтримки системи кредитування у сільській місцевості

Міністерство фінансів України за підтримки Світового банку

-Кредитна лінія для мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП)

- Муніципальна кредитна лінія (МКЛ)

- Проект «Розширення доступу до ринку фінансових послуг» Світовий банк

- Програма реформування фінансового сектору України