Міністерство освіти і науки України

Черкаський політехнічний технікум

Семінар

На тему «Біологічні небезпеки»

Виконав студент групи ОМ 2-1

Кропива А.І

Перевірив викладач:

З дисципліни БЖД

Колібабчук С.С

1)Вражаючі фактори біологічної дії Одним з видів небезпеки є біологічні речовини, до яких відносять макроорганізми (рослини та тварини) і патогенні мікроорганізми, збудники інфекцій-них захворювань (бактерії, віруси, грибки, рикетсії, спірохети, най-простіші). Біологічні фактори небезпеки можуть бути як на робочих місцях, так і в домашніх умовах. Тому попередження ураження біологічними факторами небезпеки є вкрай важливе завдання. 1. Отруйні рослини Близько 700 видів рослин можуть викликати важкі чи смертельні отруєння людей. Токсичною речовиною отруйних рослин є різні сполуки, які належать переважно до алкалоїдів, глюко-зидів, кислот, смол, вуглеводнів тощо. За ступенем токсичності рослини поділяють на:* отруйні (біла акація, бузина, конвалія, плющ тощо) ;* дуже отруйні (наперстянка, олеандр тощо);* смертельно отруйні (білена чорна, беладона, дурман звичайний). Наведемо характеристику дії отруйних рослин на організм людини: Отруйна рослина | Час початку дії | Характеристика впливу на організм людини Білена чорна | через 30-40 хв. | Почервоніння обличчя і шиї, збуджений стан, судоми рук та ніг, галюцинації, слинотеча, а згодом сухість у роті тощо. Цикута через 5x8, | Часте блювання, сильна слинотеча, запаморочення, блідість шкіри, з'являються сильні судоми. Гриби від 15хв до 2-3 діб Нестерпний біль під грудьми, постійне блювання, , згущення крові, судоми, призводить до летальних випадків 2. Отруйні тварини Серед тваринних організмів отруйні форми трапляються частіше, ніж в рослинних організмах. Отрути, що вироб-ляються тими чи іншими організмами, є хімічними чинниками, які беруть участь у міжвидових взаємодіях. Приклади використання хімічних речовин для нападу або захисту можна знайти на всіх сходинках ево-люційного розвитку. Наведемо приклади деяких небезпечних тварин. Тваринний організм Вплив на організм людини Павук ( тарантул) Надзвичайно сильні больові відчуття, головний біль, слабкість, порушення свідомості, судоми, тахікардія, підвищення тиску, летальні випадки Кліщі Укуси, почервоніння, стан загального отруєння. Комахи (оси, бджоли, мурашки, жуки ) Алергічні реакції, анафілактичний шок, неврози шкіри, запалення, больові відчуття, летальні наслідки Риби (скати, морські дракони, скорпени) Уколи, слабкість, декади втрата свідомості, діарея, судоми, порушення дихання, зниження тиску, летальні випадки Рептилії (кобри, змії) Параліч скелетної й дихальної мускулатури, пригнічення функцій центральної нервової та дихальної систем, в'ялість, апатія, гальмування рефлексів, патологічний сон, летальні випадки

2)Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів:найпростіші,гриби,віруси,рикетсії,бактерії.

Віруси

Другою групою найпоширеніших збудників захворювань людини є віруси. Вірус -- це автономна генетична одиниця, здатна до розмноження (редуплікації) лише в клітині господаря. Віруси поза клітиною можна розглядати як речовини. Але, потрапляючи в організм господаря, вони починають поводити себе як живі істоти.Будова вірусу доволі проста. Він складається з відрізка нуклеїнової кислоти (ДНК чи РНК) і білкових молекул, що виконують функцію оболонки. Білкова оболонка ферментативно активна, вона забезпечує приєднання вірусу до клітини господаря. Віруси специфічні, вони вражають не лише конкретний вид тварин, рослин чи людину, а і певні клітини свого господаря. Так, вірус поліомієліту вражає лише нервові клітини і не завдає шкоди іншим[4].

Залежно від типу нуклеїнової кислоти розрізняють ДНК-геномні і РНК-геномні віруси. До ДНК-геномних належать збудники гепатиту В, вітряної віспи, оперізувального лишаю. РНК-геномні віруси спричинюють грип А, В, С, кір та інші захворювання. Особливу групу вірусів становлять так звані ретровіруси (РНК-вмісні віруси, що мають властивості і ДНК-вмісних вірусів), представником яких є добре відомий ВІЛ -- вірус імунодефіциту людини. ВІЛ вражає клітини, що відповідають за імунітет (Т-лімфоцити). У разі зараження виникає важка хвороба - СНІД.

Механізм дії вірусів полягає у тому, що, потрапляючи в організм, вони адсорбційно проникають у клітину господаря. Тут відбувається перехід від інертного (кристалічного) стану до активного. Далі вірус скидає свою оболонку, вивільнюючи відрізок нуклеїнової кислоти, який вбудовується в генетичний апарат клітини. Відбувається синтез компонентів вірусу (нуклеїнових кислот, білків). Новоутворені частинки розривають клітину і виходять назовні, пошкоджуючи найближчі клітини. Життєдіяльність деяких вірусів доволі специфічна. Вони можуть потрапити в організм людини, вмонтувати свою нуклеїнову кислоту в ДНК чи РНК клітини господаря. Але, залишаючись в клітині, вони перебувають у своєрідному симбіозі (явище вірогенїі) і нічим себе не проявляють. Такий спосіб життєдіяльності характерний для ретровірусів. Відомо, що головна причина ракових пухлин полягає у дії саме таких вірусів. Новоутворений ген, який довгий час себе не проявляв, під час нервового стресу, дії радіації, канцерогенних речовин починає активно функціонувати і примушує клітину синтезувати стимулянти мітотичного поділу. Поява внаслідок цього зайвих білків веде до утворення ракових пухлин.Серед інших особливостей життєдіяльності багатьох форм вірусів (наприклад, збудника грипу) слід зазначити так званий антигенний дрейф -- мутації, які виникають у збудника кожні 2--3 роки. Зміст цього процесу полягає у заміні якоїсь ділянки гена. Повністю ген замінюється через 8--11 років. Значення цього процесу полягає у протидії специфічному імунітетові .

Цікаво, що один вірус, потрапивши в організм людини, захищає його від проникнення інших вірусів. Таке явище відоме під назвою інтерференції вірусів [12].Особливою групою мікроорганізмів є фаги -- віруси бактерій. Вони побудовані складніше. Під електронним мікроскопом видно, що вони мають форму коми чи булави розмірами в 5--6 нм. Складаються з голівки, стрижня, всередині якого є спеціальні скоротливі білки і кількох відростків. Об'єктом паразитизму фагів є бактерії. За допомогою відростків фаг прикріплюється до оболонки клітини і шляхом «ін'єкції» вводить свою ДНК всередину бактерії, що спричинює синтез нових ДНК бактеріофага. Через 30-40 хв. бактеріальна клітина розривається і з'являються сотні нових фагів, здатних заразити інші бактерії. Фаг вражає як патогенні, так і непатогенні бактерії. Тому вважалося, що його можна використовувати для лікування інфекційних хвороб. Але виявилося, що всередині людського організму фаг втрачає свою активність. Тому його можна застосовувати лише для діагностики бактеріальних інфекцій .

1.3.3 Гриби-паразити

Збудниками небезпечних хвороб людини можуть бути також нижчі гриби-паразити. Більшість грибів -- аеробні організми, які активно дихають і потребують багато кисню. Але трапляються і такі, що здобувають енергію внаслідок бродіння (наприклад, деякі дріжджі). Тіло гриба (міцелій) може складатися як з однієї, сильно розгалуженої клітини, так із багатьох. Головним продуктом життєдіяльності грибів є сечовина. Розмножуються гриби надзвичайно інтенсивно, як правило, своєрідними спорами чи брунькуванням .

Паразитичні гриби можуть оселятися у будь-яких ділянках тіла людини: на поверхні шкіри, в ротовій порожнині, в шлунково-кишковому тракті, в статевих органах тощо. Гриби, які паразитують на поверхні тіла людини, об'єднані під загальною назвою дерматофіти. Гриб ахоріон, оселяючись на волосистій частині голови, спричиняє хворобу паршу. Гриб триховітон, який вражає волосся, нігті і шкіру, є збудником стригучого лишаю. Дріжджовий гриб сидіум спричиняє захворювання слизової оболонки порожнини рота -- пліснявку, яка спостерігається переважно у немовлят. Гриби з групи променистих є причиною ряду захворювань, відомих під назвою актиномікозів, які проявляються у вигляді поверхневих нагноєнь або уражень внутрішніх органів. Так, найчастіше зустрічається актиномікоз геніталій і сліпої кишки.Дуже розповсюдженим є паразитичний гриб Моniliа аlbісаns, який є збудником молочниці ротової порожнини у дітей і піхви у жінок .

1.3.4 Найпростіші - збудники інфекційних захворювань

Ще однією групою збудників інфекційних хвороб є деякі види найпростіших.До найпростіших тварин, що спричинюють захворювання, належать дизентерійна амеба, кокцидії, споровики тощо. Тіло найпростіших тварин складається лише з однієї клітини, що виконує всі функції цілісного організму. Так, дизентерійна амеба нагадує шматочок протоплазми, що постійно змінює свою форму і може активно пересуватися. Потрапивши в організм людини, вона спричинює тяжке захворювання травної системи -- дизентерію.Споровики представлені 3600 видів і є внутрішньоклітинними паразитами людини і тварин. Серед них добре відомий малярійний плазмодій -- збудник малярії. Для нього характерна зміна двох хазяїв -- комара і людини, при цьому спостерігається чергування статевого і безстатевого його розмноження. Об'єктом паразитизму плазмодія є еритроцити крові, які руйнуються ним з величезною швидкістю

3)Пандемії,епідемії,масові отруєння людей

Серед інфекційних захворювань найбільше поширені на всій те-риторії України дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, гострі кишкові інфекційні хвороби. Реальною епі-демічною загрозою населенню України є особливо небезпечні інфекції. У країні широко розповсюджені активно діючі природні вогнища багатьох небезпечних інфекцій: туляремії (у 23 областях), леп-тоспірозу (у всіх регіонах), сибірки (у 16 областях), лихоманки Ку (у 9 областях), кліщового енцефаліту (у 8 областях), геморагічної пропасниці з нирковим синдромом (у 10 областях), вірусу Західного Нілу (у 7 областях), Каліфорнійського енцефаліту (у 7 областях), вірусу Укуніємі (у 6 областях). Існують епідеміологічні свідчення про необхідність вивчення нозоареалу псевдотуберкульозу, лістеріозу, хвороби Лайма та інших природно-вогнищевих інфекцій. За розрахунковими даними ВООЗ, проведеними у грудні 1996 p., вірогідна кількість ВІЛ-інфікованих в Україні становила 40 000 осіб, а до 2004 р. їх кількість може досягти 400 000 осіб. На черзі стоїть питання створення бази для забезпечення медичної, соціальної допомоги цим особам, що теж потребує значних витрат. Зважаючи на інтенсифікацію міжнародних сполучень України, у тому числі з країнами, де розповсюджені вищезазначені хвороби, існує реальна повсякденна загроза їх занесення на територію держави. Тому готовність до своєчасної діагностики збудників цих хвороб є вирішальною у справі організації профілактичних та протиепідемічних заходів щодо їх розповсюдження і має велике державне значення у протиепідемічному захисті населення країни. Найбільша кількість надзвичайних ситуацій припадає на випадки отруєння людей харчовими продуктами, токсичними та іншими речовинами. Основу дії ураження біологічно небезпечних речовин склада-ють хвороботворні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, грибки) та вироблені ними токсини, дія факторів ураження яких поширюється на людей, тваринний і рослинний світ. Інфекційні хвороби людей - це захворюваність хвороботворними мікроорганізмами, яка передається від хворої людини або тварини здоровій людині. Інфекційні хвороби проявляються у вигляді епідемічних осередків. Інфекційні захворювання тварин. Епізоотія - широко розповсюджені інфекційні захворювання тварин, що значно перевищують рівень звичайної захворюваності на певній території. Найпоширеніші на території України такі епізоотичні хвороби, як туберкульоз ВРХ, лейкоз ВРХ, лептоспіроз, сальмонельози, сибірка, сказ, класична чума свиней, хвороба Гамборо, хвороба Марека. Хвороби та шкідники рослин. Епіфітотія - широко розповсюджені захворювання рослин, що охоплюють район, область або державу На Україні у посівах зернових культур має місце епіфітотія борошнистої роси, бурої листкової іржі, фузаріозу, сажкових та інших хвороб, а в степовій зоні відмічався масовий спалах розвитку найнебезпечнішого шкідника озимої пшениці - клопа-черепашки. Епідемічним процесом називають процес виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань серед людей, який становить неперервну ланцюгову послідовність виникнення однорідних інфекційних захворювань людей. Він виявляється у формі епідемічної і екзотичної захворюва-ності . Епідемічна захворюваність або ендемія - це постійна реєстрація на визначеній території захворюваності, яка властива даній місцевості.

Пандемія - один із варіантів кінця світу. Може виникнути в наслідок зміни генетичного матеріалу мікроорганізмів, експеримент з яким вийде з під контролю і тоді якийсь штам шкідливого мікроорганізму може вирватися з лабораторії і почати вбивати людей, у яких просто не опиниться імунітету. В принципі, прикладом незрозуміло вірусу, який звідкись узявся, може служити вірус СНІДУ, який заподіяв загибель мільйонів людей. Раніше подібне траплялося при епідеміях чуми, тифу. Вчені вважають, що найбільш вірогідні проблеми з вірусом грипу, який постійно мутує. Цілком може трапитися так, що з'явиться штам вірусу грипу, проти якого наша медицина буде безсила.